Голова ВРУ Руслан Стефанчук відвідав Луцьк і представив проєкт нового Цивільного кодексу. Фото

Сьогодні 20:08
Із робочим візитом Волинь відвідав Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. У Луцьку він перебував 29 вересня в межах всеукраїнського туру «Парламентський діалог».

Руслан Стефанчук зустрівся з представниками місцевої та обласної влади, університетською спільнотою, правниками, науковцями й студентською молоддю. Він презентував напрацювання щодо нового Цивільного кодексу України та відповів на запитання. Зустріч відбулася в головному корпусі ВНУ імені Лесі Українки.

Нагадаємо, ВРУ ухвалила проєкт нового Цивільного кодексу в першому читанні. До другого читання проєкт допрацюють, внісши необхідні зміни.

Заплановано, що новий Цивільний кодекс України вводитимуть у дію через рік після завершення воєнного стану, щоб за цей період підготувати суддів та інших учасників правовідносин до застосування нових норм.

Відзначимо, що проєкт нового Цивільного кодексу активно обговорювали в соцмережах. У містах країни навіть відбувалися протести.
«Моя основна мета перебування тут – це те, щоб ми з вами побудували діалог, який міг би налагодити ту довіру, що має бути між українським народом і владою. Я приїхав до вас презентувати проєкт нового Цивільного кодексу України. Чому це важливо для кожного з нас? Тут присутні люди, які чітко розуміють, що в Україні немає жодного іншого законодавчого акта, який настільки тісно пов'язаний з життям людини, як Цивільний кодекс України. Тому що тільки Цивільний кодекс за своїм обсягом, змістом, призначенням – це єдиний законодавчий акт, який зустрічає вас при народженні, проводжає все життя і потім ще шість місяців після смерті махає вам рукою. Немає жодного іншого законодавчого акта в Україні, який був би настільки важливий для кожного з нас, як Цивільний кодекс», – наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Чинний Цивільний кодекс України було ухвалено ще в 2003 році, нагадав він. І додав, що положення кодексу писали в часи, коли країна лише відходила від радянського минулого. За ці роки відбулися суттєві зміни, які потребують й оновлення кодексу, зокрема йдеться про цифровізацію.

«Життя змінилося докорінно. І саме тому той правовий світ, який ми сьогодні називаємо Цивільним кодексом України, не відповідає тим реаліям, які сьогодні є. І дуже багато в чому сповільнює його. Крім цього, ми мусимо визнати, що будь-яке законодавство, з яким ми стикаємося сьогодні, – це законодавство, яке писали для мирного часу. І ми бачимо, як сьогодні Конституція України, всі закони проходять випробування війною. І ми бачимо, що дуже багато речей не спрацьовують. Виникає дуже багато речей, відносин, реалій, які мають враховувати реальність війни», – звернув увагу спікер парламенту.

Цифрова економіка, штучний інтелект, судова практика, європейська інтеграція – серед чинників, які потрібно було врахувати під час напрацювання проєкту нового Цивільного кодексу, додав Руслан Стефанчук.
Робочу групу, яка розпочала працювати над проєктом нового Цивільного кодексу, було створено ще в 2019 році, до повномасштабної війни. Деякі питання прописували вже після 2022-го, у тому числі після спілкування з військовослужбовцями, наприклад, право на закріплення номера телефону чи репродуктивні права. Нині ж настав етап суспільного обговорення проєкту кодексу.

«Що ми залишаємо в Цивільному кодексі? Фундаментальний принцип. Людина залишається вищою соціальною цінністю. Максимальний захист власності як основа будь-якої економіки. Передбачено правила для бізнесу, тому що бізнес має заходити у всі питання, пов'язані з цивільно-правовим законодавством, і вірити, що ці правила будуть сталими й рівними для всіх правових юрисдикцій. Також юридична визначеність для кожного, що є фундаментальною основою принципу верховенства права», – сказав спікер парламенту.
За словами Руслана Стефанчука, в новій редакції Цивільного кодексу України відмовилися від російськомовних канцеляризмів, намагалися уникати й англіцизмів. Старі поняття замінювали питомими українськими відповідниками.

Проєкт нового Цивільного кодексу України врешті систематизували в дев’яти книгах: загальна частина, право особисте, право речове, право інтелектуальної власності, право зобов’язань, право сімейне, право спадкове, право приватне міжнародне, публічність прав цивільних.
Із проєктом нового Цивільного кодексу України можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, 20 вересня на Волині перебували голова Офісу Президента Кирило Буданов та його заступниця Ірина Верещук. Посадовці відвідали Луцьк, Ратне й Камінь-Каширський.

Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus