Ігноруючи патріотичне: чому волиняни просувають іноземні назви вулиць більше, ніж свої

Чи знаєте ви Костянтина Шишка, Бориса Карабуліна, Олександра Байдукова, Едварда Красинського та Яна Завадовського? Чи знаєте ви, що під Луцьком скоро з’являться вулиці імені цих митців? Про це не прийнято писати у середньостатистичних ЗМІ чи знімати сюжети, бо ж це не вулиця Коко Шанель, але, здається, це значно важливіше, ніж вулиця француженки.

Недавно на «провокацію» із назвою вулиці на честь Шанель у селі Струмівка зреагувала буквально вся Україна, журналісти різного масштабу та спрямування, блогери та фейсбук-коментатори. Усіх здивували і голова сільради, котрий таке найменування схвалив, і забудовник, який таке найменування запропонував. З десяток телеканалів приїхали в Струмівку, щоб зняти репортаж про Шанель, але ніхто не запитав у цього ж забудовника про інший проєкт із іншими вулицями, названими на честь волинських митців. Керуючись, певно, почуттям меншовартості, чимало журналістів готові писати про щось закордонне, ігноруючи своє, патріотичне.

Хоча ми рідко про це задумуємося, назви вулиць впливають на два важливі фактори – швидку та зрозумілу ідентифікацію, котра полегшує життя, а часом і рятує його, та культурну складову. Кур’єрам, таксистам, службам екстреної допомоги й вашим гостям потрібні швидкі та зручні засоби для визначення місцезнаходження. Тому унікальні назви вулиць і об’єктів визнаються урбаністами справді важливими: вони повинні легко писатися, вимовлятися та гарно запам’ятовуватися, бажано – асоціативно. Культурна складова, у свою чергу, створює фонове сприйняття людей їхнього простору, ідентифікацію себе самих у цьому просторі. До того ж, культурний український контекст в умовах інформаційного протистояння є справді значущим.

І хоча складно звинуватити забудовника за креативну назву вулиці Коко Шанель, звернути увагу хочеться таки на той інший проєкт. Йдеться про наймасштабніший на Волині житловий район «Гордість» від «Сімейної Фортеці». У цьому районі вулиці назвуть іменами Костянтина Шишка, Бориса Карабуліна, Олександра Байдукова, Едварда Красинського, Яна Завадовського, котрі прославили Волинь своєю творчістю на міжнародному рівні. Скоріше за все, для багатьох людей ці прізвища наразі мало що означають, але саме такий неймінг сприяє освіті людей. Це спонукає загуглити імена, котрі ми повинні знати на рівні з Примаченко чи Пимоненком. Оскільки вулиці нові, іншого асоціативного ряду нема, а назва комплексу «Гордість» поруч із прізвищами митців сприяє нейронному зв’язку, завдяки якому мешканці цього району справді пишатимуться земляками. Таким чином, проєкт несе просвітницький аспект поруч із концептуальним.

Однак для того, щоб це справді спрацювало так, як треба, про такі ініціативи треба говорити не менш гучно, ніж про Коко Шанель. Не тільки мешканці повинні знати про визначних митців, не тільки забудовник повинен дбати про просвітництво. До цього варто залучатися і ЗМІ, і активним користувачам Facebook, щоб через десять років ми не думали, чому наші діти рівняються на прізвища, котрі складно вимовити українцю.

Матеріал розміщено на правах реклами

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---