USD 28.40 28.55
  • USD 28.40 28.55
  • EUR 33.75 33.95
  • PLN 7.50 7.55

Ігор Поліщук: «Без прийняття складних рішень неможливий успіх»*

Не можна не помітити, як за три останні роки змінився Луцьк. Місто набуває європейського лоску: серед сірих радянських багатоповерхівок тішать яскравими барвами фасади шкіл, садочків, з’являються нові сквери, зникають страшні залізні кіоски, є можливість у громадському транспорті заплатити за проїзд карткою, радує око та працює на безпеку водіїв і пішоходів яскраве освітлення вечірніх вулиць.

Всього і не перелічиш. І ці зміни – результат роботи міської влади у тісній співпраці з громадою. Ідеї ж народжуються переважно в кабінеті радника міського голови, а нині кандидата на посаду Луцького міського голови Ігоря Поліщука. Він є і генератором їхнього втілення. По тому, як горять очі, коли починає відповідати на запитання, як без папірця сипле фактами і цифрами, видно, що чоловік «у темі» буквально всього, що робиться у місті.
– Ігорю Ігоровичу, коли у 2017 році новій команді довелося взяти відповідальність за Луцьк і лучан, із чого почали зміни?

– У 2017 році була моя друга депутатська каденція. Тому мав певний досвід і бачення, яким чином має розвиватися місто, безліч ідей, проектів. Але, щоб їх втілити, потрібні гроші. Без фінансів усе залишиться ж на папері. Три роки тому найперше, що зробили, – це впорядкували бюджетні надходження. Ініціювали наведення порядку у сфері зовнішньої реклами, комунального майна, розміщення тимчасових споруд. Наприклад, для власників зовнішньої реклами багато років діяли якісь незрозумілі знижки. Якщо порівняти 2010-й і 2017-й роки, то зросли оренда землі, комунальні послуги та інші платежі, а вартість розміщення реклами залишалася стабільною. Дуже дивно, чи не так? Ми все це впорядкували. І якщо у 2016 році місто отримувало менш ніж 3 мільйони за розміщення зовнішньої реклами, то сьогодні у бюджет надходить 12 мільйонів гривень. Це в чотири рази більше.

Ненормальною була ситуація із орендою комунального майна. Стикалися з тим, що її вартість була занижена в рази від ринкової. Коли проаналізували ситуацію, то побачили, що за попередні роки величезна кількість майна була продана буквально за копійки, без аукціонів і конкурсів. Для цього використовували схему так званих невід’ємних поліпшень. Це коли орендар виявляє бажання зробити ремонт комунального приміщення, виконком дозволяє, а потім пред’являється експертний висновок про те, що ці поліпшення дуже дорого обійшлися орендарю. І надалі він отримує право викупити комунальний об’єкт без аукціону за заниженою вартістю! При цьому до неї ще включали суму «поліпшень». Із 2017 року за описаною схемою ми не продали жодного об’єкта. Тільки через торги у «ProZorro». У результаті рекордну суму отримали за приміщення магазину «Планета» на проспекті Волі – за 88 метрів квадратних у бюджет надійшло 7 мільйонів 700 тисяч гривень. Можете тільки уявити, скільки місто втратило, коли комунальне майно продавали за схемами.

Дуже дивувало і було неправильним те, що численні тимчасові споруди, МАФи, кіоски практично не приносили грошей у бюджет, натомість псували вигляд міста. Їх можна було встановлювати рішенням виконкому без жодних конкурсів. Питання, як на мене, доволі корупційне. Розібралися. Торік затвердили нову комплексну схему розміщення тимчасових споруд у місті. Їхня кількість зменшилася на 30%, а бюджет став отримувати більше грошей.

– Суттєві надходження місцеві бюджети мають від сплати податку з доходів фізичних осіб. Це означає, що чим більше у місті підприємств, тим більше грошей. Так уже склалося, що в основному великі підприємства зареєстровані поза межами Луцька, хоча тут живуть їхні працівники, користуються всіма благами…

– Ми активно працюємо над цим питанням. Найперше – доручили відділу інспекції праці перевірити ситуацію щодо офіційного працевлаштування. Метою було не виписати штрафи, а провести роз’яснювальні бесіди щодо легалізації. Приміром, в одному торговому центрі виявили 120 людей, які працювали без оформлення. Плачевна ситуація була і на Старому ринку. Коли ми активізували роботу, з’явилося на п’ять тисяч легальних працівників більше. Бюджет отримав гроші, а люди гарантії, що матимуть право на лікарняний, на пенсію та інші соціальні виплати.

Протягом трьох років ми активно ведемо перемовини з різними установами й організаціями щодо реєстрації у нашому місті. Нам вдалося домовитися з «Укрзалізницею». Тепер бюджет отримує більш ніж 15 мільйонів гривень, натомість ми частково компенсуємо їм пільгові перевезення. Є домовленість з «Укрпоштою»: вони реєструють у місті більше працівників – ми їм надаємо знижку на оренду комунальних приміщень.

Нещодавно в Луцьку на вулиці Карбишева відкрилася філія «Кромберга». Там створено тисячу робочих місць, бюджет міста у рік отримує 20 мільйонів. Триває робота щодо відкриття інших промислових об’єктів.

Взагалі, у майбутньому ми розглядаємо вулицю Карбишева як промисловий центр, де можна буде розвивати виробництво. Там є відповідні ділянки, виробничі приміщення. Загалом, якщо бюджет розвитку у 2016 році становив 200 мільйонів гривень, то у 2020-му наш план – 370 мільйонів. Тобто, зріс майже вдвічі. Все це – внаслідок проведеної роботи. І він був би виконаний, якби не карантин та коронавірус.
– Ваша команда багато чого у місті стала робити вперше. Серед іншого – оголосили мораторій на нове будівництво, чим викликали незадоволення багатьох осіб. Наскільки це був необхідний крок?

– Мораторій – це явище тимчасове. На превеликий жаль, протягом багатьох років Луцьк забудовувався хаотично. Бездумне спорудження коробок у радянському стилі, як на мене, завдало місту великої шкоди. Вони виростали на кожному вільному клаптику землі без прив’язки до існуючої інфраструктури. Ніхто не цікавився, чи є достатня кількість місць для дітей новоселів у садочках, школах, яка ситуація з пропускною здатністю дорожньої мережі, з каналізацією, водопостачанням, електрикою, газом тощо. Наприклад, у нас побудували напроти «Променя» житловий комплекс. Коли він повністю заселиться, то на кільці у години пік дорожній рух буде паралізовано. Забудовники зовсім не думають про парковки для автомобілів. От побудували на Львівській 9-поверхівку тільки з 10 (!) паркомісцями. Кажуть: «Поруч комерційна стоянка». Так, вона є. Але завтра власник захоче там звести, приміром, якесь приміщення або продати ділянку, і її не буде. Де тоді мешканці ставитимуть свої автівки? До речі, забудовник добився здачі в експлуатацію цього будинку через суди і Київ. Така у нас децентралізація.

У липні на розгляд депутатів я подав проект рішення, який передбачає обов’язкове погодження з міською радою фасадів, вирішення забудовником питання достатньої кількості паркомісць, технічних мереж, навантаження на дороги ще на етапі погодження будівництва. Лучани, впевнений, від цього тільки виграють. До кінця жовтня буде затверджено генплан, а в листопаді уже можна буде зняти мораторій на нове будівництво. До речі, ми вперше змусили забудовника звести дитячий садочок. Це на вулиці Привокзальній. Прописали це у рішенні сесії. Туди своїх діток зможуть водити не лише мешканці нового житлового комплексу, а й інших будинків. Переконаний, що будівельні компанії мають нести соціальну відповідальність. Раніше вони сплачували у місто кошти пайового внеску. На жаль, депутати Верховної Ради, йдучи назустріч будівельному лобі, цю норму з наступного року скасували.

– У Луцьку також вперше запровадили безготівкові розрахунки у громадському транспорті.

– Так, хоча спочатку був величезний супротив із боку перевізників. Але вони самі побачили, що їм це вигідно, бо можуть контролювати отримані кошти. Місто також має економію. До запровадження електронного квитка денний дохід Луцького підприємства електротранспорту становив 60 тисяч гривень. Опісля – 90-100 тисяч гривень. Самі бачите, наскільки виросла виручка. Крім того, стали менше витрачати грошей із міського бюджету на компенсацію пільгового проїзду. Бо раніше платили і за мешканців інших населених пунктів, які пред’являли посвідчення. Це неправильно, за них мають платити із бюджетів їхніх громад. Так, торік ми за усіх пільговиків заплатили 68 мільйонів гривень. За сім місяців цього року – 22 мільйони. Хай використаємо ще 20 мільйонів. Загалом це буде десь 45 мільйонів замість 68. Серйозна економія. На цю різницю можна багато чого зробити для лучан.

– Які визначили для себе пріоритети у роботі?

– Пріоритет – це зробити Луцьк максимально комфортним і зручним для життя, навчання, роботи та відпочинку. Тому ми активно вели капітальний ремонт прибудинкових територій. Як на мене, це перша необхідність. Адже коли виходиш із будинку, хочеш ступити на нормальну бруківку. Важливо, щоб діти мали де гратися, щоб усі охочі могли займатися спортом біля дому, щоб було де припаркувати автомобіль. Комфорт – це безліч деталей, які необхідно передбачити і реалізувати. Те ж саме стосується ремонту доріг у приватному секторі. Ці питання завжди будуть у нашому пріоритеті.
– Не можна не помітити, як змінився вигляд деяких шкіл, дитячих садочків нашого міста.

– Ми реалізуємо дуже масштабний проект по програмі НЕФКО. Утеплюємо фасади, ремонтуємо дахи, замінюємо вікна, встановлюємо індивідуальні теплові пункти, в окремих садочках і школах оновили кухонне обладнання, вентиляцію, мережі й усе інше. На це ми отримали 1,5 мільйона євро грантових коштів, взяли пільговий кредит, виділили гроші з бюджету. Кредитні кошти повертатимемо за рахунок економії енергоносіїв. Вона просто колосальна. А головне – діти навчаються, а вчителі працюють у комфортних умовах, теплих приміщеннях. Скористалися можливістю, щоб змінити зовнішній вигляд міста. Ми працюємо над кожним фасадом, стараємося, щоб він відповідав закладу і навколишньому архітектурному ансамблю. Буває, розглядаємо 25 варіантів, поки не виберемо оптимальний. Наприклад, 15, 25, 26 школи розташовані в мікрорайонах із сірими багатоповерхівками. Хотілося розбавити цю сірість і буденність радянської архітектури, тому обрали для них яскраві контрастні кольори. А музична школа розміщена в історичному центрі. Тому для її стін підібрали спокійні, витримані барви. Люди телефонують, дякують. Після цього ще більше хочеться працювати.
– Опалювальний сезон цього року обіцяє бути складним. Уже оголосили про збільшення вартості газу. Знаю, що багато хто хоче, щоб їхній будинок був включений у програми енергозбереження, встановлення індивідуальних теплових пунктів.

– Ми тільки вітаємо те, що лучани стають господарями у своїх будинках і хочуть економити. Міська рада таких завжди підтримує. Так, для багатоквартирних будинків, де є ОСББ, у нас діють програми «Теплі кредити», «30 на 70» (за якою можна капітально відремонтувати дах, фасад, замінити мережі). У порівнянні з 2016 роком, із бюджету на ці програми ми виділили у п’ять разів більше коштів. Окрім того, цього року в сотні будинків безкоштовно встановлять індивідуальні теплові пункти. Загалом маємо встановити їх у 254 багатоповерхівках. Проект плануємо завершити наступного року.

Після запуску цих ІТП сім’ї економитимуть на опаленні приблизно 30% (!). Крім того, при встановленні цих пунктів у під’їздах ми монтуємо і спеціальні балансувальні клапани, які роблять так, що енергоносії подаються максимально рівномірно в усі квартири, незалежно від поверху.

– В останні роки відбулися реформи в найбільш чутливій для людей сфері – медичній. Розпочалася вона з первинної ланки. У Луцьку все пройшло спокійно і тихо. Без конфліктів, протестів, як у деяких інших містах. Як вдалося цього досягнути?

– У нас в місті професійне керівництво медичних закладів. Ми вчасно включилися у роботу, провели інформаційну кампанію з підписання декларацій, обладнали поліклініки комп’ютерами. Щоб лучанам було зручніше, відкриваємо амбулаторії у віддалених мікрорайонах. Зокрема, побудували нову амбулаторію на Вересневому. З денним стаціонаром, зі стоматологічним кабінетом, пунктом базування швидкої допомоги, аптекою. Сімейні лікарі приймають і в новій амбулаторії на вулиці Гордіюк (район 40-го кварталу), що обслуговує майже 12 тисяч мешканців.

– Луцьк увійшов у п’ятірку міст, які отримують найбільше грошей на «вторинку» з державного бюджету.

– Це дійсно так. І одним із голов­них чинників цього стало те, що міська рада виділяє на медицину багато грошей. Ми чимало зробили. У пологовому будинку – капітальні ремонти, придбали апарати УЗД і штучної вентиляції легень для новонароджених. Постійно виділяємо кошти на нашу міську лікарню. Відремонтували там два ліфти. Зробили капітальний ремонт у приміщенні, де стоїть новий ангіограф.

Багато вкладаємо грошей у нове обладнання. Адже ефективне лікування починається з правильного діагнозу. Купили сучасний рентгенапарат (він у нас – один із найкращих в Україні). Виділили з бюджету на нього 8 мільйонів, відремонтували ще й приміщення, де його встановили. Придбали нову лапароскопічну стійку для хірургічних втручань. Для стоматполіклініки купили комп’ютерний 3D-томограф. Раніше такий був лише у платних кабінетах. Загалом же перелік усього зробленого можна вмістити на декількох сторінках.


– Якщо ми вже говоримо про медицину, то не можна оминути тему коронавірусу.

– Коли почалася пандемія, луцька влада однією з перших вжила жорстких заходів. Вважаю, що на той час вони були виправданими. Ми бачили, що відбувається в інших країнах, коли коридори лікарень вщерть заповнювалися хворими. З бюджету Луцька виділили одну із найбільших сум серед міст України, зважаючи на кількість населення. Крім цього, ми додатково знаходили гроші на доплату лікарям, тому що у державі була незрозуміла ситуація. Заявляли, що кошти уже є на місцях, а медики не отримували грошей. Це показало, що в уряді є серйозні проблеми щодо спроможності швидко приймати рішення, реалізовувати їх і контролювати. Ми купували засоби захисту, дезінфектори, тести, оплачували перевезення лікарів, коли транспорт був зупинений.

На жаль, пандемія не зникне ні сьогодні, ні завтра, ні через місяць. Ми маємо навчитися з цим жити. Можу запевнити, що сьогодні Луцьк є одним із найбільш підготовлених міст до протидії коронавірусу і лікування людей із цієї хворобою.

– Свого часу ви брали участь у проекті «Втратити зір на день». Тоді говорили, що це справило на вас дуже сильне враження. У що воно втілилося на практиці?

– Я двічі брав участь у цьому проекті. Коли вперше ходив із повністю зав’язаними очима, почувався дискомфортно. Побачив багато проблем. Тоді у місті була повністю відсутня тактильна плитка на тротуарах, звуковий супровід на світлофорах, озвучення у транспорті. Кафе не мали меню, надрукованого шифром Брайля. Поступово ми все це змінюємо.

Взагалі дуже предметно займаємося безпекою лучан. Працюємо, щоб у Луцьку не було неосвітлених вулиць. Проаналізували статистику і побачили, що у темну добу, у дощову погоду через погане освітлення часто трапляються аварії. Розпочали масове оновлення освітлення вулиць міста й заміну старого на сучасне LED. Торік зробили Рівненську. Нещодавно освітили Соборності, Гордіюк, Львівську, Володимирську, Глушець, Шопена, Відродження, Грушевського, Героїв УПА, Січову, Теремнівську та ін. Спочатку – центральні, поступово дійдемо до бічних. Адже освітлення – це одна із базових потреб лучан. Загалом до кінця вересня освітлення замінимо на 30 вулицях. Паралельно встановлюємо відеокамери. Вони вже є у 55-му мікрорайоні. 80 камер відслідковують безпеку в центральному парку. До жовтня камери відеонагляду запрацюють на всіх в’їздах і виїздах із міста.


– За останні роки дуже змінилися відпочинкові зони Луцька. Кажуть, що це ваша ідея…

– Я корінний лучанин, тому до центрального парку маю сентиментальні почуття. Тут я, як і багато хто із жителів нашого міста, провів одні з найкращих митей свого дитинства. В останні роки було боляче дивитися, на що він перетворився. Фактично, жодна алея, крім центральної, не освітлювалася. Асфальтне покриття на доріжках було повністю розбите. Трава не косилася, парк не прибирався. Ні лавок, ні смітників. Це була руїна, що дуже гнітило. Наприкінці травня 2017 року я поїхав у Харків і побував у парку імені Горького. Тоді завершилася якраз його реконструкція, він став одним із кращих не тільки в Україні, а й у Європі. Надихнуло. Разом із колегами стали думати, як зробити щось у парку Луцька. На це треба було багато грошей. І тому тут ми залучили бізнес. Вони профінансували відсотків 70 зробленого.

Сьогодні у нас відремонтовано одинадцять алей (починає креслити на папері план, паралельно розповідаючи, де що розташоване, – авт.) Алея кованих ліхтарів, алея парасольок, алея з дощиком. Найбільше людей уже нині прогулюється на алеї скульптур Миколи Голованя. Поставили лавочки з індивідуальним дизайном, почистили канали, провели велику роботу з очищення Стиру, за три роки видалили більш ніж тисячу повалених дерев. Тепер річка у межах міста стала судноплавною. Завершили капітальний ремонт дамби від спорткомплексу «Спартак» до вулиці Замкової. Вже зараз тут люди зможуть прогулюватися, милуватися красивими краєвидами. А для тих, хто любить бігати, зробили спеціальну доріжку з поліуретановим покриттям.

Взагалі, моя мрія – щоб у місті якнайбільше зелених зон створити. За три роки зробили три нові сквери. Два з них – на проспекті Волі, один – напроти Свято-Троїцького собору. Зараз візьмемося за капітальний ремонт скверу напроти 26-ї школи і за благоустрій «Дубового гаю» в районі ДПЗ.


– Міняється й вигляд історичного Луцька…

– На превеликий жаль, в останні роки Старе місто перестало бути цікавим для лучан і туристів. Недостатнє освітлення, закинутий сквер, обдерті фасади плюс ринок зі страшними контейнерами. Ми визначили десять кроків для його реанімації та суттєвого покращення привабливості. Почали перенесення ринку, на його місці буде нова площа. Проекти реконструкції виставляли на розгляд лучан. Ремонтуємо фасади будинків, розпочали архітектурну підсвітку луцької кірхи. Ввечері вона матиме фантастичний вигляд. Працюємо над підсвіткою собору Святих Петра і Павла. Однією із проблем є відсутність в історичній частині Луцька готелів, кафе, ресторанів. Якщо їх не буде, турист туди не піде. Є певні задумки, як виправити ситуацію. Приміром, є приміщення на Кафед­ральній, 4. Це колишній гостинний двір Прайзлерів, що потребує капітального ремонту. Можна провести інвестиційний конкурс: віддаємо його в оренду за гривню в рік на 20 років, а інвестор реставрує його, вкладе кошти, відкриє там готель, ресторан. Але це плани. Зараз реалізовуємо величезний проект із реконструкції вежі Чарторийських. Уже відреставровано південно-західний фасад, зроблено гідроізоляцію фундаменту, вхід у підвали. Також розчищено підземелля, замінено мощення у внутрішньому дворі, укріплено та відреставровано збережений фрагмент оборонного муру. Незабаром будемо проводити екскурсії. Плануємо зробити голограму привида, виставку лицарських обладунків і підсвітку, спеціальну озвучку. Так що продовжимо повертати туристів і лучан у Старе місто.

– За три роки проведена дійсно дуже велика робота. Чим особливо пишаєтеся?

– Напевно, парком. Це родзинка і візитівка міста. Тут люди проводять вільний час, займаються спортом.

– За ці роки змінилися ваші уявлення про владу? Можете сказати, що є запорукою успіху?

– Багато людей думає, що працювати у міській раді це легко: приїжджаєш на роботу о 8.30, а о 17.30 йдеш додому. Насправді це дуже велика відповідальність. Відповідальність за кожен крок перед тими людьми, які тебе обрали. Результат же прийнятих тобою рішень можеш побачити лише через певний час. Ефективне управління вимагає постійного спілкування з людьми. У мене практично щодня прийомний день. Мені постійно пишуть у месенджери. Доводиться відповідати не тільки в робочий час, а й навіть о 21-й чи 22-й годині. Запорука успіху – це коли поруч команда однодумців. Потрібно не боятися визнавати свої помилки і робити з них висновки, а також робити висновки з чужих помилок. Не боятися приймати складні рішення, які, можливо, не одразу всі сприймуть, але які дадуть результат та покращать життя лучан у майбутньому.


– Яке рішення далося найважче?

– Про перенесення Старого ринку. З одного боку – під стінами Луцького замку не міг існувати той безлад, який був. Звідти треба забирати іржаві страшні контейнери. З іншого – за всім цим благополуччя людей і їхніх сімей. Тому зробили все від нас залежне, аби допомогти не втратити робочі місця, зберегти заробіток. Ще одне важке рішення – запровадження електронного квитка. Був величезний опір із боку перевізників. Сьогодні все владналося, вони зрозуміли, що їм це також вигідно, бо бачать свої доходи. Так що їздять, беруть участь у конкурсах. Сьогодні ще є невеликий відсоток незаконного розрахунку готівкою, але він незабаром зникне. Переконаний, що без прийняття складних рішень неможливо добитися успіху.

– Що для Луцька зробили б особисто ви? Чи маєте проект-мрію?

– Це не тільки мрія. Ми вже почали втілювати цей проект. Я хотів би, щоб Луцьком їздив екологічний транспорт. Уже в жовтні ми отримаємо перші нові тролейбуси, а до кінця наступного року матимемо 29. Вони замінять 80 маршруток. На сьогодні у нас їздить їх 140. Ми ведемо переговори із компанією, яка займається постачанням із Данії і Норвегії автобусів фірми МАН. Екологічні, економічні, їздять на газу, можуть вмістити велику кількість пасажирів. Плануємо придбати 10 таких автобусів. Це замінить ще десь 25 маршруток. У перспективі залишиться 35 маршруток, які їздитимуть у ті мікрорайони, де немає тролейбусних ліній. Згодом і їх необхідно замінити.
Дуже треба провести реконструкцію Театрального майдану. Перший етап ми розпочали. Незабаром лучани матимуть новий фонтан з амфітеатром.

Дуже хочеться зробити площу перед РАЦСом, перед замком, на місці сьогоднішнього Центрального ринку. На жаль, через величезне недоотримання коштів ми не змогли розпочати ремонт проспекту Волі. Хоча вже розробили дуже детальний проєкт: від визначення товщини покриття, заміни мереж і закінчуючи зовнішнім виглядом ліхтарів та лавочок. Наступного року приступимо до його втілення.

Планів багато. Переконаний, що з Божою допомогою та підтримкою лучан, ми зможемо реалізувати ще багато нових і цікавих проєктів.

Ольга БУЛКОВСЬКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...

Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.