Львів’янин знайшов у річці Стрий семикілограмовий зуб мамонта

На Львівщині в притоці Дністра чоловік знайшов семикілограмовий зуб мамонта. Добре збережений артефакт може належати істоті, що жила на території України від 11,7 тисячі до 100 тисяч років тому.

На кафедрі гаоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка повідомили, що чоловік передав знахідку їм, пише УП. Життя.

Скам'янілі рештки давно вимерлої тварини у річці Стрий знайшов випускник географічного факультету вишу Володимир Проць у липні 2026 року.

Чоловік, який тепер служить у Державній прикордонній службі, розповів, що корінний зуб має довжину 35 сантиметрів і важить 7,4 кілограма.

«Характерний ребристий (пластинчастий) малюнок поверхні є унікальною ознакою зубної системи мамонтів. В Україні, зокрема поблизу Карпат та на берегах річок, такі скам'янілості іноді вимиваються водою з плейстоценових відкладів», – написав Володимир.Доцентка кафедри та кандидатка географічних наук Олена Томенюк додала, що без радіовуглецевого аналізу точний вік знахідки визначити складно.

«Ці форми мамонтів існували тут впродовж тривалого часу. Вони видозмінювалися під впливом кліматичних змін і еволюціонували. Місце, де було знайдено зуб, підказує: це, мабуть, молодші форми мамонта – одні з останніх. Хоча річка могла вимити цей зуб зі старіших відкладів. Ми оцінюємо проміжок існування цього мамонта від 100 тисяч до 11,7 тисяч років тому», – пояснила науковиця.

Читати ще: На Хмельниччині знайшли найдавніші сліди обробки кісток мамонта

У той період мамонти проживали на сучасній території України – їхні кістки і зуби досі часом знаходять археологи. Зокрема на стоянці Молодове на Дністрі в Чернівецькій області виявили житлові споруди часів палеоліту, виготовлені з кісток цих величезних істот. При цьому такі артефакти не надто поширені на Львівщині.

«Ця знахідка унікальна тим, що вона у доброму стані, майже не зруйнована. Вологі умови добре законсервували її. Вона могла бути у відкладах річки, і відкрилася, коли вода підмила берег. Або ж річка перемістила зуб з іншого місця», – припускає Олена Томенюк.Тепер скам'янілість стане частиною колекції університету, де її використовуватимуть для навчання студентів.

«Особливо приємно, що майбутні географи матимуть можливість не лише вивчати плейстоценову природу регіону за підручниками, а й буквально доторкнутися до його давньої історії», – написали у виші.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---