Литва готується підривати мости на кордоні з Росією та Білоруссю
Балтійські країни посилюють підготовку до можливих воєнних загроз з боку РФ та Білорусі. Зокрема на кордоні Литви з цими країнами вже зʼявилися конструкції, які призначені для підриву мостів у разі початку війни.
Про це повідомляє УНІАН з посиланням на LRT.
Згідно з планом, мости оснащують інженерними спорудами для кріплення вибухових матеріалів.
«Мости та дороги обирають з урахуванням розташування природних перешкод та їх стратегічного значення в системі оборони Литви», – розповіли військові.
Збройні сили Литви повідомили, що вже створили кілька десятків обʼєктів поблизу кордону для зберігання протитанкових та інших перешкод, а також проводять роботи з висаджування дерев для захисту головних доріг та поглиблення зрошувальних канав, що будуть виконувати функцію траншей і додаткових протитанкових барʼєрів.
Читати ще: Латвія добудувала 280-кілометровий паркан на кордоні з Росією
Таким чином у разі збройного конфлікту мости поблизу кордону можна буде легше зруйнувати, що допоможе заблокувати переміщення військових сил. У LRT додають, що Фінляндія, яка має спільний кордон з РФ протяжністю 1340 км, готується до цього вже десятиліттями.
Зокрема торік президент Фінляндії заявляв для Financial Times, що потрібно більше діяти, а не говорити.
«Я трохи стурбований цими досить войовничими розмовами про те, що Росія збирається перевірити статтю 5 [НАТО] і що Європа буде наступною. Ми маємо готуватися до цього, але це дуже малоймовірно. Я закликаю всі європейські держави стати більш фінськими. Іншими словами, бути більш підготовленими. Треба готуватися до найгіршого, щоб уникнути його», – наголосив Александр Стубб у квітні минулого року.
Водночас литовські чиновники намагаються показати, що в країні вживають захисних заходів, уникаючи при цьому поширення паніки.
«У мирний час говорити про те, що прикордонні муніципалітети небезпечні, коли ми маємо зобов'язання НАТО та країн-партнерів, було б божевіллям. Було б безвідповідально турбувати людей і говорити про [небезпеку на кордоні], але реальність така – кожен з нас має знайти спосіб підійти до цього дуже складного питання війни, бо це реальність», – наголосив для LRT представник Пожежно-рятувальної служби (PAGD), який опікується цивільним захистом, Донатас Гуревічюс.
Своєю чергою, керівник Центру медіаоперацій Департаменту стратегічних комунікацій Збройних сил Литви, майор Гінтаутас Чуніус сказав, що підготовку до конфлікту мають розглядати у суспільстві як звичайну довгострокову діяльність, як і всі інші аспекти життя.
«Ми спостерігаємо, що найбільший позитивний відгук викликають не «хороші новини» (наприклад, «загрози немає, ми всі в безпеці»), а послідовна позиція і своєчасне представлення реальних фактів разом з оцінкою того, що ці факти означають», – додав він.
Крім того, майор підкреслив: «Збройні сили Литви завжди дотримувалися однієї позиції: по-перше, в довгостроковій перспективі загроза з боку Росії залишається незмінною. Це один із недоліків, з яким литовська держава живе вже сотні років і, найімовірніше, буде жити й надалі. По-друге, з огляду на цей висновок, необхідна постійна готовність, і що інтенсивнішою вона є, то більша ймовірність досягнення ефективного стримування».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє УНІАН з посиланням на LRT.
Згідно з планом, мости оснащують інженерними спорудами для кріплення вибухових матеріалів.
«Мости та дороги обирають з урахуванням розташування природних перешкод та їх стратегічного значення в системі оборони Литви», – розповіли військові.
Збройні сили Литви повідомили, що вже створили кілька десятків обʼєктів поблизу кордону для зберігання протитанкових та інших перешкод, а також проводять роботи з висаджування дерев для захисту головних доріг та поглиблення зрошувальних канав, що будуть виконувати функцію траншей і додаткових протитанкових барʼєрів.
Читати ще: Латвія добудувала 280-кілометровий паркан на кордоні з Росією
Таким чином у разі збройного конфлікту мости поблизу кордону можна буде легше зруйнувати, що допоможе заблокувати переміщення військових сил. У LRT додають, що Фінляндія, яка має спільний кордон з РФ протяжністю 1340 км, готується до цього вже десятиліттями.
Зокрема торік президент Фінляндії заявляв для Financial Times, що потрібно більше діяти, а не говорити.
«Я трохи стурбований цими досить войовничими розмовами про те, що Росія збирається перевірити статтю 5 [НАТО] і що Європа буде наступною. Ми маємо готуватися до цього, але це дуже малоймовірно. Я закликаю всі європейські держави стати більш фінськими. Іншими словами, бути більш підготовленими. Треба готуватися до найгіршого, щоб уникнути його», – наголосив Александр Стубб у квітні минулого року.
Водночас литовські чиновники намагаються показати, що в країні вживають захисних заходів, уникаючи при цьому поширення паніки.
«У мирний час говорити про те, що прикордонні муніципалітети небезпечні, коли ми маємо зобов'язання НАТО та країн-партнерів, було б божевіллям. Було б безвідповідально турбувати людей і говорити про [небезпеку на кордоні], але реальність така – кожен з нас має знайти спосіб підійти до цього дуже складного питання війни, бо це реальність», – наголосив для LRT представник Пожежно-рятувальної служби (PAGD), який опікується цивільним захистом, Донатас Гуревічюс.
Своєю чергою, керівник Центру медіаоперацій Департаменту стратегічних комунікацій Збройних сил Литви, майор Гінтаутас Чуніус сказав, що підготовку до конфлікту мають розглядати у суспільстві як звичайну довгострокову діяльність, як і всі інші аспекти життя.
«Ми спостерігаємо, що найбільший позитивний відгук викликають не «хороші новини» (наприклад, «загрози немає, ми всі в безпеці»), а послідовна позиція і своєчасне представлення реальних фактів разом з оцінкою того, що ці факти означають», – додав він.
Крім того, майор підкреслив: «Збройні сили Литви завжди дотримувалися однієї позиції: по-перше, в довгостроковій перспективі загроза з боку Росії залишається незмінною. Це один із недоліків, з яким литовська держава живе вже сотні років і, найімовірніше, буде жити й надалі. По-друге, з огляду на цей висновок, необхідна постійна готовність, і що інтенсивнішою вона є, то більша ймовірність досягнення ефективного стримування».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
В Італії сталася аварія на канатній дорозі, є травмовані, сотня людей застрягли на висоті
Сьогодні 18:30
Сьогодні 18:30
На війні загинули лучани Андрій Масименко та Віталій Куделя
Сьогодні 18:11
Сьогодні 18:11
Програма АГРО та незалежна лабораторія кормів Nutrion розпочинають масштабний проєкт для підтримки та розвитку агросектору України
Сьогодні 17:19
Сьогодні 17:19
Тиша замість салютів: як поліція Волині працюватиме у новорічну ніч і що загрожує порушникам
Сьогодні 17:02
Сьогодні 17:02
На Волині попрощалися з Героєм Святославом Василюком
Сьогодні 15:56
Сьогодні 15:56
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.