Волиняни вимагають переглянути розмежування кордону Волині з Білоруссю

Торік мешканці села Ветли Любешівського району дізналися, що частину земель сільради білоруська сторона вже вважає своєю. Відтоді волиняни пробують відстояти свою територію, на якій господарювали з давніх-давен. Втім, виконавча влада області тривалий час ігнорувала бажання краян та списувала все на міжнародні договори.

Натомість, депутати обласної ради продемонстрували свою громадянську позицію та сформували спеціальну комісію, аби дослідити конфліктну ситуацію. Як результат, обранці громади побачили втрату національних інтересів і звернулися в столицю переглянути демаркаційний процес, що тривав на кордоні Волині з Білоруссю.

Підштовхнув до дій волинських депутатів звіт щодо конфліктної ситуації від Тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань захисту інтересів територіальних громад Волинської області при проведенні делімітаційних та демаркаційних робіт з облаштування державного кордону між Україною та Республікою Білорусь у межах Волинської області. Зауважимо, що цю комісію створили на другий день після зустрічі голови обласної ради Ігоря Палиці із місцевою громадою в селі Ветли в липні 2016-го.

ВЛАДА ЗАМОВЧУЄ ТА ІГНОРУЄ ПРОЦЕС ВТРАТИ ЧАСТИНИ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Допоки іноземні сусіди проводять демаркацію у Волинській області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру два роки поспіль не може забезпечити проведення відповідних робіт з української сторони.

Тому Волинська обласна рада звертає увагу на збереження та раціональне використання водних ресурсів держави.

«Попередні скликання виконавчої та представницької влад області продемонстрували халатність, не приділивши відповідну увагу делімітації державного кордону, не відстояли інтереси територіальної громади Любешівщини. Влада не володіла ситуацією. Як доказ, до моменту розгляду питання ТККОР, в області були відсутні матеріали делімітації (протокол опису проходження лінії державного кордону і альбом карт з нанесеною на них лінії державного кордону). ТККОР була вимушена замовити згадані документи за кошти обласного бюджету. Не володіє ситуацією щодо розташування прикордонних знаків і Головне управління Держгеокадастру області, що є неприпустимим. Керівництво області та громадськість не були поінформовані свого часу про прийняте рішення зміни лінії кордону», - йдеться у висновку тимчасової комісії облради.

Також в документі сказано, що на Волині знаходиться 14 водних об’єктів, якими поверхневі води відводяться на територію Республіки Білорусь. А з 1991 року кошти на утримання та реконструкцію гідротехнічних споруд на Волині через Державне агентство водних ресурсів України фактично не виділялися, тому є ризики втрати водних ресурсів.Зокрема, мешканці прикордонних територій почали бити на сполох, мовляв, білоруси розширюють Жирівський канал та поблизу населеного пункту Малинівка облаштовують водосховище, що може призвести до знищення озер на Волині й екологічної катастрофи.

«ЗДАЧА» УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ ВІДБУЛАСЯ ЩЕ В 1997 РОЦІ

Зауважимо, що тимчасова контрольна комісія обласної ради провела 4 засідання, одне з них – із виїздом у Ветли. Під час них вони встановили, що коригування відбулося в 1997-му році, про що звітують у висновках.

«Спільною українсько-білоруською комісією було напрацьовано низку документів для укладення Договору між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон, який був підписаний Урядом України 12.05.1997 року і ратифікований Верховною Радою України 18.07.1997 року.

Зокрема, білоруська та українська делегації домовились про корегування проходження лінії державного кордону на Ветлівській ділянці. Відповідно, лінію кордону перенесли вглиб території України на 30-40 метрів, а місцями до 60 метрів, на південну бровку безіменного каналу, який проходить паралельно Жирівському», - інформували волиняни. Також члени тимчасової комісії від облради підрахували, що в результаті переміщення лінії державного кордону Україна втратила біля 40 га земель лісового фонду, враховуючи 5-ти метрову смугу для облаштування кріплення Державного кордону з білоруської сторони.

Як наслідок, іноземні сусіди, не гаючи часу, почали освоєння втраченої Україною території. Зокрема, білоруси розробили робочий проект «Реконструкція Жирівського каналу», в якому державний кордон показано на правій бровці безіменного каналу.

КОРДОН ПОЧАЛИ ДІЛИТИ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Тимчасова контрольна комісія обласної ради відзначає, що процес розмежування кордону розпочався ще до проголошення незалежності України у 1990-му році із Договору між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою від 29.12.1990 року. Цим документом сторони погодилися вважати тоді існуючий кордон лінією кордону між Україною і Республікою Білорусь.

Далі в 1992 році створюють Спільну комісію для проведення делімітації і демаркації українсько-білоруського державного кордону. Наступним з’явився Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь у 1995-му році, де вказано, що ПРЕТЕНЗІЙ ЩОДО КОРОНУ НЕМАЄ І НЕ БУДЕ.Потім сторони підписують Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон у 1997-му. Вже в 2011-му вийшов Указ Президента України про «Питання демаркації державного кордону України». Наступною виходить Угода між Кабінетом Міністрів України і урядом Республіки Білорусь про затвердження Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Білорусь у 2014-му.

Наголосимо, що до «коригування» кордону в 1997 році, картографічною основою делімітації державного кордону між Україною та Білоруссю слугувала карта Головного управління геодезії при Кабінеті Міністрів України, яку видали в 1996 році, за станом місцевості на 1994 рік з нанесеним кордоном між Україною, Республікою Білорусь і Республікою Польща, за матеріалами демаркації 1946-1947 років і матеріалами повірок 1962, 1976-1978 років. Так, лінія державного кордону була показана в межах Ветлівської сільської ради Любешівського району й проходила по осі Жирівського каналу.

Десятки років жодна зі сторін не висловлювала претензій щодо кордону, розпочинаючи з повоєнного періоду. Більше того, закріпили це в міжнародних документах.

Однак про домовленість 1997 року не забули й в 2015-му відбулася «рокова» зустріч, під час якої білоруси заявили про свої права на частину території Волині.

«На шістнадцятому засіданні робочої групи з питань демаркації державного кордону, яке відбулося 22 - 24 квітня 2015 року в селищі Ратне Волинської області, розглянули питання про розміщення прикордонних знаків №№ 0391-0418 на території області. Після цього, прикордонні знаки були зміщені на кілька метрів у бік території України при проведенні демаркації білоруською стороною, хоч фахівці з української сторони, які брали участь у робочій групі, не погоджували цього і не підписували жодних документів. Необхідності у зміні розміщення прикордонних знаків у цій частині кордону не було», - йдеться в звіті тимчасової комісії облради, яка це дослідила.

ГРОМАДСЬКІ ПРОТЕСТИ НА ВОЛИНІ

Про те, що білоруси вважають частину Волині своєю, мешканці села Ветли дізнались на початку 2016-го, коли іноземна техніка заїхали в їхні ліси. З того часу розгорівся конфлікт та наростало невдоволення місцевих мешканців, які не погоджувалися з існуючим станом справ. Більше того, волиняни називали це національною зрадою та антидержавними діями виконавчої влади. Аби ситуація з регіонального конфлікту не переросла в національний, столичні чиновники стратегію захисту перетворили на стратегію «нападу». Тоді речник Держприкордонслужби Олег Слободян на всю країну сказав, що волиняни не відстоюють інтереси України, а «шкурні» потреби, адже воду з каналу можуть брати для миття бурштину».

На сторону протестуючих стала Волинська обласна рада в особі голови – Ігоря Палиці, яка зверталася з відповідними запитами до правоохоронних органів. Зокрема, 25 лютого 2016-го року Ігор Палиця скерував звернення до Служби безпеки України та прикордонників щодо того, що білоруси розширили смуги лісу до 100 метрів. А згодом, аби прояснили ситуацію й для Адміністрації Президента, Міністерства закордонних справ. Втім, усі відповіді зводили до того, що кордон поділили відповідно до міжнародних угод.

Як наслідок, волиняни перекривали міжнародну трасу, погрожували білорусам спалити техніку, ті то покидали демаркаційні роботи, то знову за них бралися. Більше того, був зафіксований випадок, що білоруси, під час розмежування кордону, цупили український ліс.

ЧИТАТИ ЩЕ: БІЛОРУСЬ УКРІПЛЮЄ КОРДОН НА МЕЖІ З ВОЛИННЮ

Замість того, щоб врегулювати проблему й знайти порозуміння з мешканцями територіальної громади, українські прикордонники лише посилили охорону кордону. Відповідно, білоруська сторона знову продовжила заплановані роботи.ВІД КИЄВА ВИМАГАЮТЬ ВІДСТОЯТИ НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ

Вивчивши детально ситуацію, тимчасова контрольна комісія обласної ради відзначає, що рішення СУБК перенесли лінію державного кордону на Ветлівській ділянці - необґрунтоване білоруською стороною. Також фахівці зазначають, що це призводить до обмеження прямого доступу до Жирівського та безіменного каналів, що негативно відобразиться в подальшому при проектуванні та проведенні меліоративних і водогосподарських робіт на прилеглій до кордону українській території. Окрім цього, члени комісії роботу Української делегації в спільній українсько-білоруській комісії визнають незадовільною.

Тому вони подали на розгляд сесії обласної ради Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо розгляду виявлених порушень законодавства України в процесі проведення делімітаційних та демаркаційних робіт з облаштування державного кордону між Україною та Республікою Білорусь у межах Волинської області. Депутати ухвалили таке звернення.

Подаємо короткий зміст з акцентами на головні проблеми:

«Волинська обласна рада звертає Вашу увагу на незадовільне виконання наданих повноважень українською делегацією у Спільній українсько-білоруській демаркаційній комісії. Суттєві порушення були допущені представниками центральних органів виконавчої влади також у роботі над делімітацією державного кордону у 1993-1997 роках. Наслідком цього є втрата частини території України та водних ресурсів. Оскільки загальну координацію виконання заходів, здійснюваних органами виконавчої влади України з демаркації державного кордону, покладено на Міністерство закордонних справ, необхідно констатувати повну безвідповідальність відомства у виконанні державних функцій.

Ми, депутати Волинської обласної ради, переконані, що держава Україна має бути принциповою у захисті національних інтересів та своєї територіальної цілісності».

Тому волинські депутати пропонують вищому керівництву України створити Державну комісію для перевірки роботи української делегації щодо делімітації державного кордону між Україною та Республікою Білорусь, а також експертної оцінки документів за результатами роботи. До вирішення питання в інтересах України, відповідальним особам у центральних органах виконавчої влади не затверджувати підсумкові документи та заключний протокол демаркації державного кордону.

Окрім цього, для збереження та раціонального використання водних ресурсів у Волинській області депутати Волиньради рекомендують столичним чиновникам виділити кошти у сумі 20,6 мільйона гривень для завершення будівництва нової регулюючої споруди на Вижівському водозаборі у селі Почапи (4,5 млн грн) та будівництва гідротехнічної споруди на Оріхівському каналі (16,1 млн грн) у Ратнівському районі.

Вадим Панафідін

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---