«Мене здала однокласниця», - спогади 91-річної учасниці УПА з Горохова

Вони воювали в армії без держави. Їхні імена були затавровані на десятиліття, але в кінцевому підсумку вони перемогли, бо держави, проти якої вони боролися, – не існує. Мова йде про вояків, зв’язкових, станичних, медсестер Української повстанської армії. Про тих, хто боровся за незалежну Україну, дожив до її проголошення, тож нині ми ще маємо честь жити поруч із ними.

Про це пише Район.Горохів з посиланням на газету Волинь-нова.

Тамара Криштальська, псевдо «Мотря». Народилася 15 січня 1926 року в селі Милятин Іваничівського району на Волині. Нині мешкає у Горохові. До лав ОУН вступила у 1942 році. Працювала в «Юнацтві» та «Жіночій сітці». Заарештована 22 лютого 1945-го. Засуджена до 15 років каторги і п’яти років позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала у Воркуті.

«Мене здала однокласниця Марійка. Сказала, що я була пов’язана з упівцями. Потім повезли в Луцьку тюрму Народного комісаріату державної безпеки.

Вдень був добрий слідчий, а після півночі – садисти. По декілька годин били кулаками по голові, батогами – по спині, катували струмом, що все тіло трясло.

Мама на побаченні мене не впізнала. Дівчата з допитів приходили «сині», а котрі – ні, то одразу знали, що то – сексоти.

В камері було 25 дівчат. Спали на підлозі, «валетом», бо бракувало місця. Матраців не було. Замість них використовували плащі чи рядна, що родичі передали. Повели в парну для дезінфекції, розібрали догола. А всі конвоїри – молоді хлопці. Яка то була кара господня, скільки ми сорому «наїлися»!

На тиждень кинули в камеру-одиночку в підвалі. Щурі, як кабанчики, бігали по мені», – розповіла пані Тамара «Газеті по-українськи».

Вийшла заміж за колишнього підпільника Василя Криштальського. Довгий час жили у Кривому Розі, бо на Волинь не дозволяли повертатися.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---