Міську владу Луцька обирали у січні
Луцьк отримав право на самоврядування наприкінці ХVстоліття. Щороку в присутності громади міщан мали відбуватися вибори (елекція) міської влади.
Кожні вибори міського уряду проводили «у відповідності до прав та привілеїв найяснішими королями, їх милістю, панів наших милих, тому місту з давніх часів наданих» та «в імʼя Бога в подальшому лад чинити як у правах та привілеях від святої памʼяті королів, їх милості, панів наших, наданих тому місту за старим звичаєм».
Імена тих, хто обирав і кого обирали, зафіксувала Луцька війтівсько-лавнича книга за 1638-1640 роки. Двох радців, які по черзі виконували обов’язки бурмистрів, обирали громадою і в присутності колег із судової частини маґістрату ‒ лавників. Двох інших райців призначав війт.
Олександр Дишко. Старе місто і площа Ринок у Луцьку ХVІ-ХVIII століть
На початку 1639 року, 12 січня, під час урочистого обрання урядників до маґістрату на ратуші були присутні славетні Самуель Кирилович, Антоній Перетяткович, Роман Левонович, Максим Соколениця і Стефан Нестерович.
Печатка великого князя литовського Олександра Яґеллончика, 1504 рік
12 січня 1640 року обранцями поспільства стали Ян Матвійович та Ян Гепнер. Війтівськими репрезентантами-ставлениками – Шимон Злоторович і Василь Шилневич. У часі бурмистрування одного з них трьох інших зафіксовано на урядах радців. Райцями й старими райцями в записах 1640 року фігурували бурмистри 1639-го – Павло Антонович, Андрій Сезенович та Ян Соколениця. Вони, утім, не входили до судового апарату.
Засідання міського уряду ХVI століття із книги Statuta y metrika przywileiow koronnych Станіслава Сарніцького
Інтерʼєр камʼяниці волинських міщан на іконі «Різдво Богородиці» ХVII століття. З колекції Музею волинської ікони
Читати ще: Волиняни про особисті образи й клопоти: документальні штрихи з ХVI століття
За нормами маґдебурзького права, щороку під час виборів (елекції), громаді міста мали складати присягу всі міські урядники. Такий юрамент 12 січня 1639 року здійснив новообраний міський уряд Луцька. Церемонія відбувалася в ратуші, у присутності дідичного війта Андрія Загоровського.
Олександр Дишко. Площа Ринок у Луцьку ХV-ХVIII століть, 2017 рік
Ринкова вулиця у Луцьку кінця ХVIII століття на картині Казимира Войняковського (1797)
Війтівська присяга звучала так: «Я, Н, присягаю Богу всемогутньому і найяснішому пану нашому, королю польському, і тому місту, що хочу вірним бути на уряді моєму суддівському і судити однаково як багатого, так і убогого, як сусіда, так і гостя. Cиріт і вдів, які справедливості жадають, обороняти хочу, як я зі свого найвищого помислу можу бачити і розуміти. І того опустити не хочу для милості, гніву, боязні, приятельства, ласки, приязні, злої волі, дарів, пожитків. Так мені, Господи Боже, допоможи, бо в день судний мене і весь світ судитимеш».
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Кожні вибори міського уряду проводили «у відповідності до прав та привілеїв найяснішими королями, їх милістю, панів наших милих, тому місту з давніх часів наданих» та «в імʼя Бога в подальшому лад чинити як у правах та привілеях від святої памʼяті королів, їх милості, панів наших, наданих тому місту за старим звичаєм».
Імена тих, хто обирав і кого обирали, зафіксувала Луцька війтівсько-лавнича книга за 1638-1640 роки. Двох радців, які по черзі виконували обов’язки бурмистрів, обирали громадою і в присутності колег із судової частини маґістрату ‒ лавників. Двох інших райців призначав війт.
На початку 1639 року, 12 січня, під час урочистого обрання урядників до маґістрату на ратуші були присутні славетні Самуель Кирилович, Антоній Перетяткович, Роман Левонович, Максим Соколениця і Стефан Нестерович.
12 січня 1640 року обранцями поспільства стали Ян Матвійович та Ян Гепнер. Війтівськими репрезентантами-ставлениками – Шимон Злоторович і Василь Шилневич. У часі бурмистрування одного з них трьох інших зафіксовано на урядах радців. Райцями й старими райцями в записах 1640 року фігурували бурмистри 1639-го – Павло Антонович, Андрій Сезенович та Ян Соколениця. Вони, утім, не входили до судового апарату.
Читати ще: Волиняни про особисті образи й клопоти: документальні штрихи з ХVI століття
За нормами маґдебурзького права, щороку під час виборів (елекції), громаді міста мали складати присягу всі міські урядники. Такий юрамент 12 січня 1639 року здійснив новообраний міський уряд Луцька. Церемонія відбувалася в ратуші, у присутності дідичного війта Андрія Загоровського.
Війтівська присяга звучала так: «Я, Н, присягаю Богу всемогутньому і найяснішому пану нашому, королю польському, і тому місту, що хочу вірним бути на уряді моєму суддівському і судити однаково як багатого, так і убогого, як сусіда, так і гостя. Cиріт і вдів, які справедливості жадають, обороняти хочу, як я зі свого найвищого помислу можу бачити і розуміти. І того опустити не хочу для милості, гніву, боязні, приятельства, ласки, приязні, злої волі, дарів, пожитків. Так мені, Господи Боже, допоможи, бо в день судний мене і весь світ судитимеш».
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку п’яний водій BMW влетів у вантажівку: вщент розбитий капот і 17 тисяч штрафу
Сьогодні 13:57
Сьогодні 13:57
Міську владу Луцька обирали у січні
Сьогодні 13:28
Сьогодні 13:28
У центрі Рівного жінка пошкодила портрети загиблих воїнів. Сказала, що ті її дратують
Сьогодні 12:59
Сьогодні 12:59
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.