Місце сили: як волиняни дбають про своє райське озеро

На околицях села Гуща, що належить Рівненській селищній громаді, простягається мальовниче озеро Гущанське. Подібних водойм і зон відпочинку на Волині чимало, але ця місцевість має свої особливості.

Райське озеро або місце сили щороку приваблює і дорослих, і дітей, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Ми проводимо щорічні змагання з національно-патріотичного виховання. Сюди з’їжджаються вихованці всіх наших закладів освіти. Це шість команд», – розповідає заступник голови Рівненської селищної громади Станіслав Смолярчук.

Для підлітків проводять таборування з наметом мінімум три дні. Тут школярі змагаються з волейболу, знань історії, проходять національно-патріотичне виховання та домедичну підготовку.

Місцеві хлопці не змогли залишитися осторонь, коли водойма почала заростати, а відпочивальники смітити. Біди ще додавали браконьєри. Парубки почали наводити лад: чистили водойму від водоростей і очерету. Також започаткували тут варту. Пізніше екоактивісти, яких нараховувалося понад 40 людей, об’єдналися в громадську організацію «Гущанські патріоти».

«Наша організація започаткувалася в 2019 році. Ми почали займатися озером. Передусім ми почали вести нагляд за озером, бо до того приїжджали рибалки, які виловлювали рибу і вудками, і сітками. До цього ніхто на це не звертав увагу», – говорить екоактивіст Сергій Марчук.Сергій у селі Гуща народився і виріс. Зараз із дружиною та двома дітьми живе в Любомлі, але його все одно тягне до озера. Відзначає, що через війну людей тут поменшало.

«Ті, хто приїжджає, знають наші правила. Заздалегідь телефонують, запитують: чи можна приїхати, чи нічого не змінилося», – каже Сергій Марчук.

Трава біля озера покошена, чагарників немає. На водоймі збудовані місточки, пірси для рибалок. Поруч – альтанка. Все це зробили власними силами селяни та приїжджі поціновувачі природи. Однак без допомоги місцевої влади не впоралися би.

«Було співфінансування з нашою громадою. Зариблення в нас було, здається, 70 на 30. Громада допомагала. В нас є свої внески. Ми складаємося з місцевими організаціями по 500 гривень», – інформує Сергій Марчук.

Найцікавіше, що тут відбувається, – це змагання з карпфішингу. Малька закуповують у сусідніх громадах. Найбільша рибина, яку тут виловили, важила 12 кілограмів.

«Була облагороджена ця територія. Ми як сільська рада долучаємося до цього. Тут є спортивні майданчики для гри в пляжний волейбол. На цій локації щорічно проходять змагання з пляжного волейболу на кубок Рівненської сільської ради. З початком повномасштабного вторгнення всі спортивні заходи почали носити благодійний характер. Ми щоразу збираємо кошти на підтримку Збройних сил України, зокрема на підтримку наших хлопців, які є вихідцями з нашої громади і воюють у зоні бойових дій», – коментує Станіслав Смолярчук.

Читати ще: Пляжі, будиночки відпочинку і шацькі смаколики: чим приваблює Світязь цьогоріч

Місцеві мешканці задоволені ладом. Рибалка, якого зустріли журналісти, живе тут більше 50 років. Нині йому 75. Цьогоріч із дружиною справили золоте весілля.

«Сіті ставили круглий рік, навіть зимою. Зараз ніхто не ставить сітки. Запустили карпа, товстолобика… Зараз добре. Я кажу бабі: я йду на рибу. Беру вудочку і сиджу, відпочиваю», – наголошує чоловік.

Він ловить рибу і згадує молодість. Каже, що життя його проходить, а озеро було, є і залишиться після нього. Село розвивається. До тих, хто опікується водоймою, приєднуються нові небайдужі екоактивісти. Найменшому – п’ять років. Місцева молодь, яка вирішила своїх нащадкам залишити це озеро в незмінному вигляді, вже приводить своїх діточок та привчає їх із повагою ставитися до природи.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---