«На ліквідацію їхав безстрашним»: спогади волинянина до 39-ї річниці аварії на ЧАЕС

64-річний Григорій Бас із села Залізниця Камінь-Каширського району – ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції, де виконував роботу впродовж 17 днів.

Суспільному чоловік розповів: коли 26 квітня 1986 року стався вибух на ЧАЕС, ніхто про це не знав. Приїхавши у зону відчуження, сказав чоловік, враження було гнітюче.

«Нас везли автобусом, тільки сказали, що ми пересікли зону, одразу на нас одягнули захисне – була тільки одна марлева пов’язка. Одразу всі притихли, бо на той час ніхто не розумів, що то таке є. Корови в хлівах. Вся живність в хлівах. Десь військові повипускали на волю, собаки голодні», – пригадав волинянин.Тоді його, працівника карного розшуку Маневицького відділу міліції, та ще шістьох працівників з інших областей у складі групи від профільного Міністерства відправили охороняти громадський порядок у місце техногенної катастрофи. З його слів, не всі працівники міліції хотіли їхати туди.

«Я їхав безстрашним, такий склад характеру у мене. Подавали хлопці з нашого загону щодня рівень радіації: були певні точки були, де вимірювали. За даними медицини я тоді отримав найбільше радіації серед працівників міліції області – 41,5 Бера», – зазначив чоловік.

У перші дні після вибуху, зазначив ліквідатор Григорій Бас, усі люди, які приїхали в Чорнобиль, були пригнічені, але потім зрозуміли, що атом не відчувається. «Від радіації береглися з допомогою того, що було під рукою: «Ми мочили простині, вішали їх на вікна, аби сонце не пробивалося, от і весь захист», – розповів чоловік.Серед роботи, яку доводилося виконувати Григорію Басу – запобігання мародерству. Одного разу, пригадав волинянин, затримали 22-річного хлопця, який через Прип’ять ішов до кордону, щоб потрапити в Білорусь.

«Були люди, які хотіли поживитися... Звичайно, затримали його, бо виявилось, що він не перший раз там ходив. Сам був з Києва.Електрочайник був і речі, одяг. По тодішніх часах був як мародер. У Прип’ять, коли ми приїхали перший раз, охороняли тоді атомну станцію. Все, що люди нажили, так стали і пішли. Ми заходили у будинки і дивились чи не було зломів», – сказав волинянин.Згодом приїхали військові, які займались дезактивацією. Зі слів Григорія Баса, у Маневицькій громаді проживає 43 ліквідаторів, у Прилісненській громаді, яка поруч – ще 12 ліквідаторів. Майже 20 тисяч людей на цій території, зазначив волинянин, вважаються потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи.Станом на квітень 2025 року на території Волині проживає 111 з половиною тисяч чорнобильців і 1200 ліквідаторів аварії на ЧАЕС, розповів голова громадської організації «Союз інвалідів Чорнобиля Волині» Ростислав Кухтей.

Читати ще: Нацбанк випустив пам'ятну монету до річниці Чорнобильської катастрофи

На обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в області перебуває 36449 учасників ліквідації на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, в тому числі ліквідаторів аварії на ЧАЕС – 346 осіб.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---