«Не можу піти на роботу, бо тата нема з ким залишити». Доньці 90-річного волинянина відмовили в допомозі

90-річний Павло Юхимович із села Піщане на Камінь-Каширщині живе разом з дочкою та неповнолітнім внуком. Недавно дідусь пережив інсульт і вже не може навіть самостійно поїсти.

Донька Любов Шаповалова хотіла оформити за батьком догляд, але їй відмовили, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Був у діда син оформлений. Він помер. 50 років йому було, онкохворий. Зараз, куди я не зверталася би, не можу оформитися. І на роботу не можу влаштуватися, бо немає ніде, і не можу діда залишити одного. Дитина ж не буде сидіти, дитині потрібно вчитися. Його треба посадити, підняти, їсти дати, бо сам він уже не може поїсти», – говорить Любов Шаповалова.

Поки батько не зліг, час від часу вона їздила в Польщу на підробітки. Тепер постійно біля тата, бо старенький сам собі ради вже не дасть.

«Мені вже 90 літ. Дочка доглядає. Якби дочка не доглядала, то що вже було б? Я сам уже нікуди», – розповідав Павло Юхимович.

Читати ще: «Їв хліб з половою. З дитинства працював». Історія 90-річного волинянина

Любов Павлівна каже, що їздила в Камінь-Каширський і зверталася до місцевих владців, щоб оформити догляд за батьком. Може, були б якісь виплати і рахувався би стаж, бо ж дідусева пенсія йде на ліки. А за що жити, бідкається жінка. Їй, каже, відмовили.

«Ви мені скажіть: а чого не можна, яка причина? Ви, каже, як дочка повинні так доглядати. Мені буде 50 років. Я не можу піти на роботу, тому що потрібно доглядати тата. Я не можу навіть у район виїхати. Якщо я їду, то син доглядає або сестру з Ковеля кличу. Бо самого тата я не можу залишити. Він потребує допомоги. У зв'язку з війною, каже, ви нічого не доб'єтеся, ви нікуди не кинетеся, бо війна», – зазначає Любов Шаповалова.

Жінку спровадили до суду.

«Каже, що хіба через суд. Ну який суд? За що судитися? За рідного тата, бо треба оформитися по догляду?» – нарікає вона.Читати ще: «Не вірю, що мені 100 років»: історія довгожительки з Луцька

Понад рік тому фінансування виплат по догляду держава переклала на плечі місцевих громад, тобто левову частку грошей на такі потреби з держбюджету не виділяють.

«Закінчилася виплата допомоги по догляду за інвалідом І групи, престарілим (80 і більше років) до 31 грудня 2023 року. Із січня 2024-го такі допомоги перейшли в органи місцевого самоврядування, тобто територіальні громади. Вони вирішують питання», – коментує заступник начальника управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської райдержадміністрації Віталій Леонець.

У подібних випадках, як з Павлом Юхимовичем, рідні мають право звертатися, щоб оформити догляд, а от дозволити чи відмовити їм у таких виплатах мають лише після ретельної перевірки. Мовляв, не можна просто відмовити людині.

«Вони приїжджають, обстежують. Медик каже, чи йому потрібен сторонній догляд чи ні. Соціальний захист має право нарахувати. На словах – ні. Яка відмова, на основі чого? Тобто відмова має бути на основі акту обстеження, рішення виконкому, рішення комісії», – додає Віталій Леонець.

У Камінь-Каширській міськраді кажуть, що офіційного звернення-заяви від Любові Шаповалової не було й офіційної відмови теж немає. Хто міг так усно проконсультувати жінку й відправити її ні з чим, невідомо.

Начальниця відділу соцзахисту Галина Назарук запевняє, що заяву обов'язково приймуть, а ситуацію – вивчать: «Напише заяву, пакет документів я дам. І ми розглянемо повністю її звернення, як по інструкції. Ми приїдемо з комісією. Усе зробимо так, як треба, і тоді надамо відповідь».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---