Окопні свічки, смаколики, кікімори: як на Камінь-Каширщині допомагають захисникам

Майже пів сотні жителів села Ворокомле на Камінь-Каширщині від початку повномасштабного вторгнення рашистів стали на захист України. Половина з них сьогодні перебуває у гарячих точках зіткнення з ворогом. Боронять Батьківщину, вибиваючи окупантів, щоб майбутнє наших дітей було вільним.

Односельчани ж тим часом організовують для них усіляку підтримку. Так, зокрема, до зимових свят працівники місцевого ліцею зібралися та підготували подарунки землякам, які тримають фронт на передовій. Про це пише газета «Полісся».

«Кожному захисникові, який сьогодні на війні ризикує своїм життям та здоров’ям заради України, ми придбали деякі необхідні речі та відправили Новою поштою, або ж віддали їх рідним, щоб ті передали за першої нагоди. Також працівники школи привітали миколайчиками з новорічно-різдвяними святами діток, чиї батьки стали до лав ЗСУ. Їх навчається у нашому ліцеї 23», – розповідає директорка ЗЗСО «Ворокомлівський ліцей» Марія Денисюк.Крім того, місцеві жительки Анна та Ольга Процики, які є студентками, разом з мамою Людмилою активно почали виготовляти для захисників окопні свічки. Наразі кількість їх сягнула майже тисячі. А це близько трьох тисяч годин тепла в холодних польових умовах.

Читати ще: Ліки, свічки та саморобний літальний апарат: з Луцька відправили допомогу військовим

Дівчатам охоче допомагають жителі села, які приносять потрібні бляшанки та переказують кошти на придбання воску, парафіну, стеарину. Недопалки свічок із церкви також надавав настоятель місцевого храму отець Валерій. Виготовлені ж окопні свічки відправляють адресно захисникам чи передають волонтерами.

Ворокомлівські активістки постійно роблять заготовки із ниток для виготовлення маскувальних костюмів (кікімор) і передають їх та смужки білої тканини для маскувальних сіток у Луцьк. Там усе це використовують, а виготовлені речі спрямовують на фронт.

«Наші односельці небайдужі, бо завжди відгукуються та підтримують у цих справах. І без них насправді стільки всього ніколи б не вдалося зробити», – зазначає Людмила Процик.

Така, здавалося б, елементарна підтримка з тилу зміцнює нашу армію. Цю опіку відчувають захисники, тому нещадно нищать ворога. Тож Перемога буде за нами.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---