Палац окупували «козаки» і «цигани». ФОТО

Чорти, козаки, цигани, солдати, Іроди, звіздарі та інші герої різдвяного вертепу «окупували» Палац культури в Луцьку.

Міський фестиваль вертепів «З Різдвом Христовим» розпочався 12 січня в облцентрі Волині вже втринадцяте.

Усього у фестивалі взяли участь 17 колективів з різних навчальних закладів.

Зокрема музичний керівник колективу «Пізнайко» дошкільного навчального закладу №5 Лариса Салайда розповіла, що її підопічні охоче беруть участь у фестивалі. «Ми на цьому дійстві вже приблизно всьоме чи увосьме. Діти дуже люблять співати колядки, щедрівки. Співають в основному старші – 5-6 років. Пишемо сценарії, роздаємо слова, розучуємо колядки», - розповіла музкерівник.

Як повідомили організатори, мета фестивалю – відродження та збереження традицій вертепного мистецтва, підвищення виконавського рівня аматорських колективів, збагачення їх репертуару.

Вертепні колективи оцінювало компетентне журі. До його складу увійшли директор обласного лялькового театру Данило Поштарук, член національної спілки письменників України, Заслужений журналіст Надія Гуменюк, заступник директора навчально-методичного центру Волині Петро Клекоцюк, директор луцького Палацу культури, заслужений діяч мистецтв України Юрій Войнаровський та завідувач етнографічного відділу обласного краєзнавчого музею Людмила Мірошниченко-Гусак.

Журі оцінювало конкурсні виступи колективів-учасників фестивалю у чотирьох вікових категоріях. Під час оцінки вертепів враховували зміст текстів вертепної вистави, наявність вертепної атрибутики, відображення традицій відзначення релігійних свят зимового циклу; виконавську майстерність та художнє оформлення дійства.




Довідково:

Вертеп (зі старослов'янської — «печера») — мандрівний театр маріонеток, поширений в Україні в барокову добу (17-18 століття). Мав форму двоповерхового дерев'яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив'язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перш, різдвяна частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника.
До сьогодні зберігся переважно на західноукраїнських землях у вигляді різдвяних вистав на релігійну тематику.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---