«Пам’ятати кожну людину»: в Луцьку презентували нову книгу з серії про жертв польсько-українського протистояння
Історик, викладач Українського католицького університету Андрій Яремчук презентував у Луцьку нове видання з серії «Жертви польсько-українського протистояння 1939-1947 років», а саме – книгу під назвою «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 року (вересень-жовтень)». Ця книжка вийшла у Видавництві УКУ.
Зустріч із ним модерував професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Олег Разиграєв. Захід відбувся 8 жовтня в музейному просторі «Окольний замок».Читати ще: «Не треба грати на підняття градусів». Вахтанг Кіпіані в Луцьку – про Волинь-43 і сучасну польську політику
Як нагадав Олег Разиграєв, програма «Жертви польсько-українського протистояння 1939-1947 років» була започаткована в Українському католицькому університеті в 2018 році. Її учасниками були шість науковців з України та Польщі. Керівник – польський історик українського походження, професор Гданського університету Ігор Галагіда.
Мета – на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення, незважаючи на національність, під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні та в Галичині.Олег Разиграєв
У рамках програми було видано два томи мартирологів: «Українські жертви Холмщини та Південного Підляшшя у 1939-1944 роках» і презентована книга «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 року (вересень-жовтень)». Також світ побачила книга «Погром. Грубешівщина. Весна 1944 року».Книга «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 року (вересень-жовтень)» містить поіменні списки українських жертв (загиблих і поранених) серед населення західних територій теперішньої України: Волинського, Люблінського, Львівського, Поліського, Станиславівського та Тернопільського воєводств.
«Наше завдання, яке ставилося перед проєктом, – порахувати, скільки українців, по мірі можливості у прізвищах і іменах, загинули від поляків у різні періоди. Цей проєкт передбачає і підрахунки польських жертв. Зараз ми працюємо над підрахунками польських жертв. Підрахунок українських фактично на завершенні. Підтвердження цього є публікації цих книг. Зараз у видавництві – наступні томи, які будуть стосуватися окремо Галичини й окремо Волині», – прокоментував Андрій Яремчук.Андрій Яремчук – упорядник видання, кандидат історичних наук, викладач гуманітарного факультету Українського католицького університету, керівник проєктів і програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ
Презентована книжка є мартирологом, де імена українських жертв систематизовано за воєводствами, повітами, містами, містечками та селами. Збірку доповнюють карти, таблиці та наукова довідка про німецько-польську війну.
Як розповів Андрій Яремчук, дані для видання науковці збирали, опрацьовуючи документи в архівах України й Польщі, а також аналізуючи наукову літературу, спогади та свідчення людей. У цілому дослідники відвідали з експедиціями 68 населених пунктів.
«Нас вели під час досліджень слова владики Бориса Ґудзяка: «Пам’ятати кожну людину», – акцентував Андрій Яремчук.
Загалом дослідники нарахували 71 убитого, враховуючи смертельно поранених, і п’ять поранених членів КПЗУ, а також 122 загиблих і 69 поранених членів ОУН. У відсотках від загального числа члени КПЗУ становлять близько 5,2% загиблих і 0,4% поранених, разом – 5,6%, а втрати членів ОУН – приблизно 9% загиблих і 5,1% поранених, відповідно – 14,1%.У підсумку жертви зазначених політичних організацій склали 19,7%, тобто менше ніж пʼяту частину всіх відомих українських жертв на час завершення цього тому. До цього числа не увійшли прорадянськи налаштовані мешканці та національно свідомі особи, які підтримували ОУН, але не належали до зазначених політичних сил.
Серед загиблих (убитих і смертельно поранених) більшість становили українські селяни. Серед інших соціальних верств і професій загинули: один священник греко-католицького обряду; один паламар; один учитель, керівник школи (емерит); два державні працівники; два працівники залізниці (емерити); два солтиси; один працівник банку; один маляр-монументаліст, графік; дев’ять робітників з різних сфер праці; чотири шевці; три кравці; один коваль; три учні й один гімназист; п’ять студентів з різних університетів; 39 дітей, між ними – три дитини віком два роки та одне немовля.Як анонсував історик Андрій Яремчук, дослідження триватимуть надалі, в планах – вивчити записи книг РАЦСів, а також підготувати дзеркальне видання про польських жертв вересня 1939-го.
Книгу можна придбати на сайті Видавництва УКУ. Зауважимо, що примірник видання Андрій Яремчук передав у фонди бібліотеки Державного архіву Волинської області.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Зустріч із ним модерував професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Олег Разиграєв. Захід відбувся 8 жовтня в музейному просторі «Окольний замок».Читати ще: «Не треба грати на підняття градусів». Вахтанг Кіпіані в Луцьку – про Волинь-43 і сучасну польську політику
Як нагадав Олег Разиграєв, програма «Жертви польсько-українського протистояння 1939-1947 років» була започаткована в Українському католицькому університеті в 2018 році. Її учасниками були шість науковців з України та Польщі. Керівник – польський історик українського походження, професор Гданського університету Ігор Галагіда.
Мета – на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення, незважаючи на національність, під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні та в Галичині.Олег Разиграєв
У рамках програми було видано два томи мартирологів: «Українські жертви Холмщини та Південного Підляшшя у 1939-1944 роках» і презентована книга «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 року (вересень-жовтень)». Також світ побачила книга «Погром. Грубешівщина. Весна 1944 року».Книга «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 року (вересень-жовтень)» містить поіменні списки українських жертв (загиблих і поранених) серед населення західних територій теперішньої України: Волинського, Люблінського, Львівського, Поліського, Станиславівського та Тернопільського воєводств.
«Наше завдання, яке ставилося перед проєктом, – порахувати, скільки українців, по мірі можливості у прізвищах і іменах, загинули від поляків у різні періоди. Цей проєкт передбачає і підрахунки польських жертв. Зараз ми працюємо над підрахунками польських жертв. Підрахунок українських фактично на завершенні. Підтвердження цього є публікації цих книг. Зараз у видавництві – наступні томи, які будуть стосуватися окремо Галичини й окремо Волині», – прокоментував Андрій Яремчук.Андрій Яремчук – упорядник видання, кандидат історичних наук, викладач гуманітарного факультету Українського католицького університету, керівник проєктів і програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ
Презентована книжка є мартирологом, де імена українських жертв систематизовано за воєводствами, повітами, містами, містечками та селами. Збірку доповнюють карти, таблиці та наукова довідка про німецько-польську війну.
Як розповів Андрій Яремчук, дані для видання науковці збирали, опрацьовуючи документи в архівах України й Польщі, а також аналізуючи наукову літературу, спогади та свідчення людей. У цілому дослідники відвідали з експедиціями 68 населених пунктів.
«Нас вели під час досліджень слова владики Бориса Ґудзяка: «Пам’ятати кожну людину», – акцентував Андрій Яремчук.
Загалом дослідники нарахували 71 убитого, враховуючи смертельно поранених, і п’ять поранених членів КПЗУ, а також 122 загиблих і 69 поранених членів ОУН. У відсотках від загального числа члени КПЗУ становлять близько 5,2% загиблих і 0,4% поранених, разом – 5,6%, а втрати членів ОУН – приблизно 9% загиблих і 5,1% поранених, відповідно – 14,1%.У підсумку жертви зазначених політичних організацій склали 19,7%, тобто менше ніж пʼяту частину всіх відомих українських жертв на час завершення цього тому. До цього числа не увійшли прорадянськи налаштовані мешканці та національно свідомі особи, які підтримували ОУН, але не належали до зазначених політичних сил.
Серед загиблих (убитих і смертельно поранених) більшість становили українські селяни. Серед інших соціальних верств і професій загинули: один священник греко-католицького обряду; один паламар; один учитель, керівник школи (емерит); два державні працівники; два працівники залізниці (емерити); два солтиси; один працівник банку; один маляр-монументаліст, графік; дев’ять робітників з різних сфер праці; чотири шевці; три кравці; один коваль; три учні й один гімназист; п’ять студентів з різних університетів; 39 дітей, між ними – три дитини віком два роки та одне немовля.Як анонсував історик Андрій Яремчук, дослідження триватимуть надалі, в планах – вивчити записи книг РАЦСів, а також підготувати дзеркальне видання про польських жертв вересня 1939-го.
Книгу можна придбати на сайті Видавництва УКУ. Зауважимо, що примірник видання Андрій Яремчук передав у фонди бібліотеки Державного архіву Волинської області.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
















Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.