Паразити нам не друзі. Волинська професорка розповіла, як запобігти зараженню гельмінтами
Хвороби людини і тварин привертали увагу людства з найдавніших часів. Усім відомо, що чимало недуг провокують паразити, які, ніде правди діти, оточують нас абсолютно скрізь. Утім навіть з такими сусідами можна навчитися жити. Варто лишень дотримуватися певних правил.
Про те, як жити безпечно по сусідству з паразитами, в ефірі програми «Знай більше» телеканалу «Аверс» розповіла завідувачка кафедри зоології ВНУ імені Лесі Українки, професорка Катерина Сухомлін.
«Розглядаючи класифікацію всіх паразитарних хвороб, їх можна поділити на кілька груп. Це, по-перше інфекційні хвороби, які спричиняють пріони, віроїди, віруси, рикетсії та і бактерії, мікози, збудниками яких є патогенні гриби, та інвазійні хвороби, – розповідає професорка. – Інвазійні хвороби також неоднорідні за своєю природою. Їх можна поділити на протозоонози – ті, що їх викликають найпростіші, і гельмінтози, збудниками яких є паразитичні черви або гельмінти».
З її слів, останнім часом, за офіційними статистичними даними, захворюваність на найбільш масові гельмінтози в Україні нібито зменшується. Однак при цьому не враховано те, що це зниження пов’язане, зокрема, різким скороченням кількості діагностичних досліджень, оскільки жодних інших причин для скорочення чисельності паразитарних хвороб в Україні немає. Тобто в нас немає покращення епідемічної обстановки.
Загалом, захворювання людини спричиняють понад 270 видів гельмінтів. В Україні виявлено 29 видів, серед яких лише два є завезеними, тобто не характерні для території нашої області. Це анкеластомози і шистосоматози. Всі інші захворювання розповсюджені в межах України.
Серед паразитарних хвороб України гельмінтози становлять приблизно 90%, протозоонози – лише 10%.
«В Україні відзначається тенденція до зростання захворюваності на гельмінтози, які раніше не враховували у статистичних звітах реєстрували як рідкісні й нетипові інвазії, – провадить експертка. – Нині вони набувають епідеміологічного значення. Серед таких паразитарних хвороб, які виявляють в Україні останніми роками, – дирофіляріоз. Це трансмісивний гельмінтоз,
буквально з 2000 року кількість його випадків зросла у 52 рази, що зумовлено екологічними передумовами, зокрема потеплінням клімату».
Дирофіляріоз – небезпечне захворювання, яке провокують два види збудників: дирофілярія repens і дирофілярія immitis. Остаточним хазяїном є хижі ссавці, може бути людина. Проміжним хазяїном є кровосисні комахи, зокрема комарі.
«Остаточним хазяїном називається той організм, в якому живе статево зріла особина, проміжний – той організм, в якому живе личинкова стадія, – пояснює Катерина Сухомлін. – Коли комар, заражений дирофіляріями, кусає людину або тварину, разом із слиною личинки потрапляють в кров людини і починають мігрувати організмом. В організмі людини або хижих ссавців вони стають статево зрілими. Локалізуються здебільшого під шкірою. Інвазійною стадією для цього паразита є личинка. Зараження людини відбувається суто через укус кровосисної комахи».
Джерелом зараження комах є дикі, бродячі тварини. Для хвороби характерне утворення підшкірного вузла на руці, нозі, на тілі або поблизу ока. Найбільш важкою формою дирофіляріозу є очний дирофіляріоз, коли дорослі черви можуть паразитувавти під кон’юктивою ока. Власне, дирофіляріоз лікують тільки оперативним шляхом – видаленням личинки.
За повідомленням Волинського лабораторного центру МОЗ України, медики на Волині почали реєструвати шкірну форму дирофіляріозу з 2010 року. Загалом це поодинокі випадки. Наприклад, за сім минулих років зареєстровано лише 13 випадків захворювання людей на дирофіляріоз.
Ще одне захворювання, яке було раніше також нетиповим для території Волинської області, а зараз є доволі поширеним, – токсокароз. Його спричиняють личинки токсокари. Основним джерелом зараження є свійські та дикі тварини родини собачих, котячих, які заражаються в природі, поїдаючи проміжних хазяїв.
«У собаки черви паразитують в тонкому кишківнику і разом з фекаліями яйця виділяються в зовнішнє середовище, – розповідає професорка. – Яйця дозрівають у ґрунті, тому токсокароз належить до так званих геогельмінтозних захворювань. У природному середовищі на рослинах, в ґрунті яйця дозрівають за кілька діб. Людина може заразитися, коли вживає наприклад погано промиту зелень. В організмі людини під дією шлункових соків оболонка яйця розчиняється і виходять личинки. В організмі тварин вони мігрують, осідають в м’язах і там очікують, поки проміжного хазяїна не з’їсть остаточний хазяїн».
Якщо личинка потрапляє в організм людини, він для токсокари є нетиповим хазяїном, тому вона поводиться нетипово. Токсокара в організмі людини не стає статево зрілою, а осідає у внутрішніх органах. Вона може бути в печінці, селезінці, мозку. Найбільш важкою формою є очний токсокароз. Коли личинка потрапляє в склеру ока, може спричинити пошкодження, утворення більма на оці, може осідати в мозку, й тоді дуже характерні сильні головні болі.
Вона провокує різноманітні алергічні реакції або мігрує під шкірою. Оскільки токсокара не утворює яєць в організмі людини, а перебуває на личинковій стадії, діагностувати це захворювання вкрай важко, якщо немає жодних зовнішніх проявів.
«Інвазійною стадією для людини є яйце. У Волинській області відмітили тенденцію до зростання захворюваності на токсокароз, – зазначає Катерина Сухомлін. – Тільки за 9 місяців минулого року було зареєстровано 10 випадків цього захворювання в місті Луцьку, Луцькому районі, Нововолинську, Камінь-Каширському та Любомльському районах».
З її слів, основним заходом профілактики токсокарозу є дотримання правил особистої гігієни, миття рук після прогулянки, гарне промивання овочів, фруктів, зелені, яку споживає людина.
До поширених в області захворювань належить ентеробіоз, який провокують круглі черви Enterobius vermicularis, більш відомі як дитячі гострики.
«Паразит заселяє тонкий кишківник людини і основним проміжним господарем тут є людина. Гостриками заражаються здебільшого діти, хоча можуть і дорослі. Яйце, яким заражаються люди, потрапляє в організм разом з їжею, водою, немитими овочами, фруктами, через немиті руки, – пояснює професорка. – В організмі людини з яйця виходить личинка, а потім і статево зрілі особини. Після парування самці гинуть, самки прикріплюються до стінок кишківника і починають продукувати яйця, які відкладають на анальні складки. Коли в нічний період анальний сфінкт розслабляється, самки виходять на прианальні складки, клейкою речовиною, яку вони виділяють, приклеюють яйця до ануса. Ця речовина подразнює складки шкіри, як повзання гостриків, дитина починає чухатись, заганяючи яйця паразита під нігті, а потім, недомивши руки, може занести їх в рот. Тому для ентеробіозу характерна автоінвазія – самозараження».
Незважаючи на те, що гострики живуть приблизно місяць, зараження може тривати навіть роками, якщо не проводити відповідного лікування.
Найбільше ентеробіоз може бути поширений в дитячих закладах, наприклад, якщо в групі буде одна хвора дитина, то коли малюки граються на килимках, можуть розповсюджуватись яйця паразита і, відповідно, дуже швидко поширюватись така інвазія.
Профілактикою ентеробіозу може бути дотримання правил особистої гігієни, миття рук після прогулянки.
Аскаридоз – хвороба, спричинена паразитуванням аскариди людської – Ascaris lumbricoides. Дорослий паразит мешкає у тонкому кишківнику людини, яка є і остаточним, і проміжним хазяїном, власне, єдиним хазяїном цього паразита, оскільки в організмі людини живе і личинкова стадія, і дорослі особини.
«Мешкаючи в кишківнику людини, паразит відкладає багато яєць. Разом з фекальними масами вони виходять в зовнішнє середовище, де заражають ґрунт. Особливо небезпечні вони при удобренні городів, присадибних ділянок екскрементами людини. Тому в жодному разі цього робити не можна, оскільки це прямий шлях до розповсюдження різноманітних інвазій людини, – застерігає експертка. – Яйця в ґрунті можуть бути до двох років і зберігають здатність заражати. З немитими овочами, фруктами, через немиті руки яйця аскарид потрапляють в ротову порожнину людини, в кишківнику оболонка яйця розчиняється і виходить личинка. Вона настільки маленька, що здатна протискуватись між клітинами епітелію кишківника і проникати в капіляри, в кровоносне русло».Великим колом кровообігу личинка приходить в серце, звідти малим колом кровообігу переходить у легені. Там вона линяє двічі. Після другої линьки починає рухатися вгору дихальними шляхами. Якщо в легенях аскарида одна чи дві, то людина навіть не помічає такого зараження. Але якщо їх багато, то може виникнути аскаридозне запалення легень.
«Якщо дихальними шляхами піднімається багато личинок, то може утворитися їх закупорювання, тоді потрібне медичне втручання, – додає Катерина Сухомлін. – Якщо ні, то клубок з цих личинок перевалює через надгортанний хрящ і вдруге приходить у кишківник. Тоді вони останній раз линяють і стають статево зрілими особинами, які за два-три місяці здатні відкладати багато яєць, якими, власне, і забруднюється зовнішнє середовище».
Менш поширене, але також трапляється в межах нашої області захворювання трихуроз,або трихоцефальоз. Це також геогельмінтоз людини, який спричиняють волосоголовці Trichocephalus trichiuris. Характеризується хронічним перебігом з ураженням кишківника, порушенням його функцій, анемією і астенією. Єдиним хазяїном трихурозу є людина, оскільки тут живуть і личинкові, і дорослі стадії, інвазійною стадією є яйце.
Дорослі паразити живуть у товстому кишківнику. Заражується людина з немитими овочами, фруктами, немитими руками.
Єдиним заходом профілактики є миття рук, овочів, фруктів, тобто дотримання правил особистої гігієни.
Ехінококоз – хронічне паразитарне захворювання, яке спричиняють Echinococcus granulosus – плоскі черви.
«Ехінококоз – небезпечне захворювання, – наголошує професорка. – На відміну від інших паразитів, в організмі людини живе личинкова стадія, а не доросла. Тобто для ехінокока людина є проміжним хазяїном, остаточним хазяїном є тварини з родини собачих, зокрема свійські і дикі собаки. Це собака, вовк, лисиця. Крім людини, проміжним хазяїном можуть бути і травоїдні ссавці. Як правило ехінококи локалізуються у печінці, але можуть жити і в легенях. Джерелом захворювання є остаточний хазяїн – це собаки».
В організмі собаки живе ціп’як. Він невеликий за розміром, але зазвичай їх дуже багато. Дорослі члени ціп’яка, коли дозрівають яйця, відриваються і разом з каловими масами виходять назовні, де заражають рослинність. Людина, вживаючи немиту зелень, може заразитись яйцем ехінокока.
В організмі під дією травних соків оболонка яйця розчиняється і виходить перша личинка – онкосфера. Вона має шість гачків, за допомогою яких розриває стінки кишки і проникає в кровоносне русло. З током крові розноситься у паренхіматозні органи, в першу чергу печінку, легені, головний мозок.
У внутрішніх органах людини і рослиноїдних ссавців починають розвиватись так звані ехінококові міхури. Вони невеликі, якщо їх багато, але якщо небагато, можуть сягати значних розмірів. Найбільший ехінококовий міхур, вирізаний з організму корови, важив 60 кг. А найбільший ехінококовий міхур, вирізаний з організму людини, був розміром з дитячу голову.
«Дуже небезпечне захворювання, оскільки ехінокок росте і має можливість розмножуватись на личинковій стадії. Тобто що довше личинка живе в організмі людини, то більша кількість головок може утворитись, – застерігає експертка. – І при пошкодженні ехінококового міхура може відбутися вторинне зараження організму людини вже дорослими ціп’яками. Лікувати таке захворювання дуже важко, оскільки яєць личинки не відкладають, відповідно, під час аналізу калу ми нічого не виявимо. Але є методи діагностики, які виявляють ехінококоз. Лікування досить проблематичне і важке».
Профілактика – це, знову ж таки, дотримання правил особистої гігієни, вживання гарно вимитих продуктів, миття рук після прогулянок, після роботи в землі, після гри дітей у пісочницях тощо.
Свинячий ціп’як може спровокувати два типи захворювань. Коли паразитує доросла особина, таке захворювання називається теніоз, а коли в організм людини потрапляє личинкова стадія, це цистицеркоз.
«У кишківнику людини живе доросла стадія. Вона доволі велика, може досягати кількох метрів, – провадить пані Катерина. – При дозріванні членики відриваються і виходять по кілька одночасно. У зрілому членику може бути до 50 тисяч яєць гельмінта. Членики разом з каловими масами виходять назовні і забруднюють навколишнє середовище. Рослиноїдні тварини, зокрема свині, споживаючи таку рослинність, заражаються».
Людина заражається теніозом, споживаючи погано проварене або погано просмажене м’ясо свині.
«М’ясо має варитися не менш як дві години, або ж бути гарно просмаженим. Коли ми купуємо м’ясо на ринках, наприклад, то треба дуже добре дивитися, щоб на ньому не було сторонніх білих цяточок, бо розмір фіни ціп’яка трошки менший, ніж горошина, вона світлого кольору, – наголошує експертка. – Тому коли ви таке м’ясо бачите, бажано його не брати».
Цистицеркоз – це зараження людини личинкою свинячого ціп’яка. Він виникає тоді, коли людина споживає немиту зелень, немиті фрукти, овочі, де осідають личинки ціп’яка. Тоді в організм потрапляє яйце, з яйця виходить перша личинка – онкосфера.
Зараження дуже небезпечне, оскільки позбутися личинкової стадії досить проблематично. Личинки яєць не відкладають, тому в аналізах калу цистицеркоз у людини не виявлять. Цистицерки в організмі людини можуть зберігати життєздатність до п’яти років, тому це досить небезпечно, особливо, якщо цистицерк оселився у головному мозку.
Задля профілактики свинину треба добре проварювати, просмажувати. А також не нехтувати правилами особистої гігієни.
Опісторхоз – це біогельмінтоз. Спричиняють його плоскі черви Opisthorchis felineus. Людина заражається, споживаючи погано проварену, погано просмажену, проморожену рибу і в організмі з личинки виходить дорослий черв. Він паразитує в жовчних протоках і в печінці людини, відкладає яйця і разом з фекаліями вони виходять в зовнішнє середовище.
«Риба має бути проморожена до -40 градусів, не менше, бо навіть наші побутові морозилки з -18 не вб’ють опісторха, – кае Катерина Сухомлін. – Крім того, що опісторх живе в печінці, він може викликати алергічні реакції на шкірі. Найбільше та найчастіше заражаються опісторхозом японці, оскільки саме в їхній культурі та кухні переважає вживання сирої або слабо обробленої риби. Треба сказати, що опісторхоз буде поширений там, де є перший проміжний хазяїн – молюски роду бітинія».
Профілактика – це добре смажити, варити і проморожувати рибу, а також не вживати зараженої риби.
Трихінельоз – найбільш небезпечне захворювання, яке спричиняє паразит Trichinella spiralis. Трихінельоз є одним із найтяжчих гельмінтозів людини, оскільки вона може бути і остаточним, і проміжним хазяїном. І коли вже паразит потрапляє в організм людини – вивести його звідти практично неможливо.
«Локалізуються дорослі особини в кишківнику, а личинки – у м’язах. Людина заражається, споживаючи погано проварене, просмажене м’ясо свині. Капсули невеликі, завширшки вони приблизно 0,2 міліметра, завдовжки 0,6 і без спеціального лабораторного дослідження в м’язах свині помітити їх неможливо, – пояснює професорка. – Треба тільки використовувати мікроскоп. Тому все м’ясо, яке продається, має проходити санітарний контроль».
Коли людина, споживаючи заражене м’ясо, заражається личинками, з них у кишківнику одразу виходять личинки, які линяють і перетворюються на статево зрілих особин через 80-90 годин після інвазій і починають народжувати інших личинок. Трихінели яєць не відкладають, а є живородними.
«Частина цих личинок лишається в кишківнику і стає статево зрілими особинами, частина мігрує по кровоносній системі і осідає в м’язах, очах, мозку. Осідаючи в м’язах, вони інкапсулюються, – провадить Катерина Сухомлін. – Частина личинок утворює капсули сполучнотканинної оболонки, тоді вони прекрасно ростуть, розвиваються, гарно живляться, оскільки до них підходять капіляри, тобто приносяться поживні речовини, кисень. Інша частина личинок утворює вапнякові капсули, і тоді в таких капсулах личинка може гинути. Личинки в м’язах можуть жити тривалий період, крім того, через певний час з м’язів можуть знову потрапляти з током крові в кишківник, ставати статево зрілими особинами, розмножуватись і знову заражувати м’язи цієї самої людини».
Є два типи осередків трихінельозу – природні і синантропні. Природні осередки пов’язані з циркуляцією збудника у популяціях диких тварин, зокрема диких свиней, ведмедів, борсуків, навіть деяких видів птахів. Синантропні осередки – це ті, які пов’язані з діяльністю людини: гризуни, щурі.
Зараження передається від щурів до свиней, оскільки свині є всеїдними істотами, і коли свиня голодна, вона може з’їсти й щура.
Профілактика одна – дуже добре термічно обробляти м’ясо свиней, або ж проводити якісний санітарно-ветеринарний контроль.
Гетерофіоз можна назвати екзотичним захворюванням. Збудником є плоскі черви Heterophyes heterophyes. Гельмінтоз характеризується ураженням кишківника остаточного хазяїна, яким є рибоїдні ссавці, хоча може бути й людина. Але людина – нетиповий хазяїн, тому зазвичай статевої зрілості в її організмі цей паразит не досягає.
«Гетерофіоз – це паразит, який циркулює в популяції морських тварин, – пояснює експертка. – Тобто для подальшого розвитку яйця мають потрапити в морську воду, де першими проміжними хазяями є морські молюски. З молюска виходить церкарій, який заражає рибу, зокрема кефалеву рибу в Чорному морі, проникаючи під луску, а далі – у м’язи. Споживаючи погано проварену, просмажену рибу може заразитись і собака або кіт, тоді в них утворюється в кишківнику доросла особина. І може заразитись людина».
У людському організмі цей ціп’як дорослої стадії не утворює, а личинка мігрує по внутрішніх органах з током крові. Паразит осідає не в кишківнику, а у внутрішніх органах, може привести до важких захворювань. Оскільки в організмі людини не утворюється статево зріла стадія, яєць вона не відкладає, відповідно, діагностувати за допомогою аналізу калу практично неможливо.
Тому основним заходом профілактики для людини може бути вживання гарно просоленої, провареної, промороженої, просмаженої риби і дотримання правил гігієни.
Оксана ГОЛОВІЙ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про те, як жити безпечно по сусідству з паразитами, в ефірі програми «Знай більше» телеканалу «Аверс» розповіла завідувачка кафедри зоології ВНУ імені Лесі Українки, професорка Катерина Сухомлін.
«Розглядаючи класифікацію всіх паразитарних хвороб, їх можна поділити на кілька груп. Це, по-перше інфекційні хвороби, які спричиняють пріони, віроїди, віруси, рикетсії та і бактерії, мікози, збудниками яких є патогенні гриби, та інвазійні хвороби, – розповідає професорка. – Інвазійні хвороби також неоднорідні за своєю природою. Їх можна поділити на протозоонози – ті, що їх викликають найпростіші, і гельмінтози, збудниками яких є паразитичні черви або гельмінти».
З її слів, останнім часом, за офіційними статистичними даними, захворюваність на найбільш масові гельмінтози в Україні нібито зменшується. Однак при цьому не враховано те, що це зниження пов’язане, зокрема, різким скороченням кількості діагностичних досліджень, оскільки жодних інших причин для скорочення чисельності паразитарних хвороб в Україні немає. Тобто в нас немає покращення епідемічної обстановки.
Загалом, захворювання людини спричиняють понад 270 видів гельмінтів. В Україні виявлено 29 видів, серед яких лише два є завезеними, тобто не характерні для території нашої області. Це анкеластомози і шистосоматози. Всі інші захворювання розповсюджені в межах України.
Серед паразитарних хвороб України гельмінтози становлять приблизно 90%, протозоонози – лише 10%.
«В Україні відзначається тенденція до зростання захворюваності на гельмінтози, які раніше не враховували у статистичних звітах реєстрували як рідкісні й нетипові інвазії, – провадить експертка. – Нині вони набувають епідеміологічного значення. Серед таких паразитарних хвороб, які виявляють в Україні останніми роками, – дирофіляріоз. Це трансмісивний гельмінтоз,
буквально з 2000 року кількість його випадків зросла у 52 рази, що зумовлено екологічними передумовами, зокрема потеплінням клімату».
Дирофіляріоз – небезпечне захворювання, яке провокують два види збудників: дирофілярія repens і дирофілярія immitis. Остаточним хазяїном є хижі ссавці, може бути людина. Проміжним хазяїном є кровосисні комахи, зокрема комарі.
«Остаточним хазяїном називається той організм, в якому живе статево зріла особина, проміжний – той організм, в якому живе личинкова стадія, – пояснює Катерина Сухомлін. – Коли комар, заражений дирофіляріями, кусає людину або тварину, разом із слиною личинки потрапляють в кров людини і починають мігрувати організмом. В організмі людини або хижих ссавців вони стають статево зрілими. Локалізуються здебільшого під шкірою. Інвазійною стадією для цього паразита є личинка. Зараження людини відбувається суто через укус кровосисної комахи».
Джерелом зараження комах є дикі, бродячі тварини. Для хвороби характерне утворення підшкірного вузла на руці, нозі, на тілі або поблизу ока. Найбільш важкою формою дирофіляріозу є очний дирофіляріоз, коли дорослі черви можуть паразитувавти під кон’юктивою ока. Власне, дирофіляріоз лікують тільки оперативним шляхом – видаленням личинки.
Ще одне захворювання, яке було раніше також нетиповим для території Волинської області, а зараз є доволі поширеним, – токсокароз. Його спричиняють личинки токсокари. Основним джерелом зараження є свійські та дикі тварини родини собачих, котячих, які заражаються в природі, поїдаючи проміжних хазяїв.
«У собаки черви паразитують в тонкому кишківнику і разом з фекаліями яйця виділяються в зовнішнє середовище, – розповідає професорка. – Яйця дозрівають у ґрунті, тому токсокароз належить до так званих геогельмінтозних захворювань. У природному середовищі на рослинах, в ґрунті яйця дозрівають за кілька діб. Людина може заразитися, коли вживає наприклад погано промиту зелень. В організмі людини під дією шлункових соків оболонка яйця розчиняється і виходять личинки. В організмі тварин вони мігрують, осідають в м’язах і там очікують, поки проміжного хазяїна не з’їсть остаточний хазяїн».
Вона провокує різноманітні алергічні реакції або мігрує під шкірою. Оскільки токсокара не утворює яєць в організмі людини, а перебуває на личинковій стадії, діагностувати це захворювання вкрай важко, якщо немає жодних зовнішніх проявів.
«Інвазійною стадією для людини є яйце. У Волинській області відмітили тенденцію до зростання захворюваності на токсокароз, – зазначає Катерина Сухомлін. – Тільки за 9 місяців минулого року було зареєстровано 10 випадків цього захворювання в місті Луцьку, Луцькому районі, Нововолинську, Камінь-Каширському та Любомльському районах».
З її слів, основним заходом профілактики токсокарозу є дотримання правил особистої гігієни, миття рук після прогулянки, гарне промивання овочів, фруктів, зелені, яку споживає людина.
До поширених в області захворювань належить ентеробіоз, який провокують круглі черви Enterobius vermicularis, більш відомі як дитячі гострики.
«Паразит заселяє тонкий кишківник людини і основним проміжним господарем тут є людина. Гостриками заражаються здебільшого діти, хоча можуть і дорослі. Яйце, яким заражаються люди, потрапляє в організм разом з їжею, водою, немитими овочами, фруктами, через немиті руки, – пояснює професорка. – В організмі людини з яйця виходить личинка, а потім і статево зрілі особини. Після парування самці гинуть, самки прикріплюються до стінок кишківника і починають продукувати яйця, які відкладають на анальні складки. Коли в нічний період анальний сфінкт розслабляється, самки виходять на прианальні складки, клейкою речовиною, яку вони виділяють, приклеюють яйця до ануса. Ця речовина подразнює складки шкіри, як повзання гостриків, дитина починає чухатись, заганяючи яйця паразита під нігті, а потім, недомивши руки, може занести їх в рот. Тому для ентеробіозу характерна автоінвазія – самозараження».
Найбільше ентеробіоз може бути поширений в дитячих закладах, наприклад, якщо в групі буде одна хвора дитина, то коли малюки граються на килимках, можуть розповсюджуватись яйця паразита і, відповідно, дуже швидко поширюватись така інвазія.
Профілактикою ентеробіозу може бути дотримання правил особистої гігієни, миття рук після прогулянки.
Аскаридоз – хвороба, спричинена паразитуванням аскариди людської – Ascaris lumbricoides. Дорослий паразит мешкає у тонкому кишківнику людини, яка є і остаточним, і проміжним хазяїном, власне, єдиним хазяїном цього паразита, оскільки в організмі людини живе і личинкова стадія, і дорослі особини.
«Мешкаючи в кишківнику людини, паразит відкладає багато яєць. Разом з фекальними масами вони виходять в зовнішнє середовище, де заражають ґрунт. Особливо небезпечні вони при удобренні городів, присадибних ділянок екскрементами людини. Тому в жодному разі цього робити не можна, оскільки це прямий шлях до розповсюдження різноманітних інвазій людини, – застерігає експертка. – Яйця в ґрунті можуть бути до двох років і зберігають здатність заражати. З немитими овочами, фруктами, через немиті руки яйця аскарид потрапляють в ротову порожнину людини, в кишківнику оболонка яйця розчиняється і виходить личинка. Вона настільки маленька, що здатна протискуватись між клітинами епітелію кишківника і проникати в капіляри, в кровоносне русло».Великим колом кровообігу личинка приходить в серце, звідти малим колом кровообігу переходить у легені. Там вона линяє двічі. Після другої линьки починає рухатися вгору дихальними шляхами. Якщо в легенях аскарида одна чи дві, то людина навіть не помічає такого зараження. Але якщо їх багато, то може виникнути аскаридозне запалення легень.
«Якщо дихальними шляхами піднімається багато личинок, то може утворитися їх закупорювання, тоді потрібне медичне втручання, – додає Катерина Сухомлін. – Якщо ні, то клубок з цих личинок перевалює через надгортанний хрящ і вдруге приходить у кишківник. Тоді вони останній раз линяють і стають статево зрілими особинами, які за два-три місяці здатні відкладати багато яєць, якими, власне, і забруднюється зовнішнє середовище».
Менш поширене, але також трапляється в межах нашої області захворювання трихуроз,або трихоцефальоз. Це також геогельмінтоз людини, який спричиняють волосоголовці Trichocephalus trichiuris. Характеризується хронічним перебігом з ураженням кишківника, порушенням його функцій, анемією і астенією. Єдиним хазяїном трихурозу є людина, оскільки тут живуть і личинкові, і дорослі стадії, інвазійною стадією є яйце.
Дорослі паразити живуть у товстому кишківнику. Заражується людина з немитими овочами, фруктами, немитими руками.
Ехінококоз – хронічне паразитарне захворювання, яке спричиняють Echinococcus granulosus – плоскі черви.
«Ехінококоз – небезпечне захворювання, – наголошує професорка. – На відміну від інших паразитів, в організмі людини живе личинкова стадія, а не доросла. Тобто для ехінокока людина є проміжним хазяїном, остаточним хазяїном є тварини з родини собачих, зокрема свійські і дикі собаки. Це собака, вовк, лисиця. Крім людини, проміжним хазяїном можуть бути і травоїдні ссавці. Як правило ехінококи локалізуються у печінці, але можуть жити і в легенях. Джерелом захворювання є остаточний хазяїн – це собаки».
В організмі собаки живе ціп’як. Він невеликий за розміром, але зазвичай їх дуже багато. Дорослі члени ціп’яка, коли дозрівають яйця, відриваються і разом з каловими масами виходять назовні, де заражають рослинність. Людина, вживаючи немиту зелень, може заразитись яйцем ехінокока.
У внутрішніх органах людини і рослиноїдних ссавців починають розвиватись так звані ехінококові міхури. Вони невеликі, якщо їх багато, але якщо небагато, можуть сягати значних розмірів. Найбільший ехінококовий міхур, вирізаний з організму корови, важив 60 кг. А найбільший ехінококовий міхур, вирізаний з організму людини, був розміром з дитячу голову.
«Дуже небезпечне захворювання, оскільки ехінокок росте і має можливість розмножуватись на личинковій стадії. Тобто що довше личинка живе в організмі людини, то більша кількість головок може утворитись, – застерігає експертка. – І при пошкодженні ехінококового міхура може відбутися вторинне зараження організму людини вже дорослими ціп’яками. Лікувати таке захворювання дуже важко, оскільки яєць личинки не відкладають, відповідно, під час аналізу калу ми нічого не виявимо. Але є методи діагностики, які виявляють ехінококоз. Лікування досить проблематичне і важке».
Свинячий ціп’як може спровокувати два типи захворювань. Коли паразитує доросла особина, таке захворювання називається теніоз, а коли в організм людини потрапляє личинкова стадія, це цистицеркоз.
«У кишківнику людини живе доросла стадія. Вона доволі велика, може досягати кількох метрів, – провадить пані Катерина. – При дозріванні членики відриваються і виходять по кілька одночасно. У зрілому членику може бути до 50 тисяч яєць гельмінта. Членики разом з каловими масами виходять назовні і забруднюють навколишнє середовище. Рослиноїдні тварини, зокрема свині, споживаючи таку рослинність, заражаються».
Людина заражається теніозом, споживаючи погано проварене або погано просмажене м’ясо свині.
«М’ясо має варитися не менш як дві години, або ж бути гарно просмаженим. Коли ми купуємо м’ясо на ринках, наприклад, то треба дуже добре дивитися, щоб на ньому не було сторонніх білих цяточок, бо розмір фіни ціп’яка трошки менший, ніж горошина, вона світлого кольору, – наголошує експертка. – Тому коли ви таке м’ясо бачите, бажано його не брати».
Цистицеркоз – це зараження людини личинкою свинячого ціп’яка. Він виникає тоді, коли людина споживає немиту зелень, немиті фрукти, овочі, де осідають личинки ціп’яка. Тоді в організм потрапляє яйце, з яйця виходить перша личинка – онкосфера.
Зараження дуже небезпечне, оскільки позбутися личинкової стадії досить проблематично. Личинки яєць не відкладають, тому в аналізах калу цистицеркоз у людини не виявлять. Цистицерки в організмі людини можуть зберігати життєздатність до п’яти років, тому це досить небезпечно, особливо, якщо цистицерк оселився у головному мозку.
Задля профілактики свинину треба добре проварювати, просмажувати. А також не нехтувати правилами особистої гігієни.
Опісторхоз – це біогельмінтоз. Спричиняють його плоскі черви Opisthorchis felineus. Людина заражається, споживаючи погано проварену, погано просмажену, проморожену рибу і в організмі з личинки виходить дорослий черв. Він паразитує в жовчних протоках і в печінці людини, відкладає яйця і разом з фекаліями вони виходять в зовнішнє середовище.
«Риба має бути проморожена до -40 градусів, не менше, бо навіть наші побутові морозилки з -18 не вб’ють опісторха, – кае Катерина Сухомлін. – Крім того, що опісторх живе в печінці, він може викликати алергічні реакції на шкірі. Найбільше та найчастіше заражаються опісторхозом японці, оскільки саме в їхній культурі та кухні переважає вживання сирої або слабо обробленої риби. Треба сказати, що опісторхоз буде поширений там, де є перший проміжний хазяїн – молюски роду бітинія».
Профілактика – це добре смажити, варити і проморожувати рибу, а також не вживати зараженої риби.
Трихінельоз – найбільш небезпечне захворювання, яке спричиняє паразит Trichinella spiralis. Трихінельоз є одним із найтяжчих гельмінтозів людини, оскільки вона може бути і остаточним, і проміжним хазяїном. І коли вже паразит потрапляє в організм людини – вивести його звідти практично неможливо.
«Локалізуються дорослі особини в кишківнику, а личинки – у м’язах. Людина заражається, споживаючи погано проварене, просмажене м’ясо свині. Капсули невеликі, завширшки вони приблизно 0,2 міліметра, завдовжки 0,6 і без спеціального лабораторного дослідження в м’язах свині помітити їх неможливо, – пояснює професорка. – Треба тільки використовувати мікроскоп. Тому все м’ясо, яке продається, має проходити санітарний контроль».
Коли людина, споживаючи заражене м’ясо, заражається личинками, з них у кишківнику одразу виходять личинки, які линяють і перетворюються на статево зрілих особин через 80-90 годин після інвазій і починають народжувати інших личинок. Трихінели яєць не відкладають, а є живородними.
«Частина цих личинок лишається в кишківнику і стає статево зрілими особинами, частина мігрує по кровоносній системі і осідає в м’язах, очах, мозку. Осідаючи в м’язах, вони інкапсулюються, – провадить Катерина Сухомлін. – Частина личинок утворює капсули сполучнотканинної оболонки, тоді вони прекрасно ростуть, розвиваються, гарно живляться, оскільки до них підходять капіляри, тобто приносяться поживні речовини, кисень. Інша частина личинок утворює вапнякові капсули, і тоді в таких капсулах личинка може гинути. Личинки в м’язах можуть жити тривалий період, крім того, через певний час з м’язів можуть знову потрапляти з током крові в кишківник, ставати статево зрілими особинами, розмножуватись і знову заражувати м’язи цієї самої людини».
Є два типи осередків трихінельозу – природні і синантропні. Природні осередки пов’язані з циркуляцією збудника у популяціях диких тварин, зокрема диких свиней, ведмедів, борсуків, навіть деяких видів птахів. Синантропні осередки – це ті, які пов’язані з діяльністю людини: гризуни, щурі.
Зараження передається від щурів до свиней, оскільки свині є всеїдними істотами, і коли свиня голодна, вона може з’їсти й щура.
Гетерофіоз можна назвати екзотичним захворюванням. Збудником є плоскі черви Heterophyes heterophyes. Гельмінтоз характеризується ураженням кишківника остаточного хазяїна, яким є рибоїдні ссавці, хоча може бути й людина. Але людина – нетиповий хазяїн, тому зазвичай статевої зрілості в її організмі цей паразит не досягає.
«Гетерофіоз – це паразит, який циркулює в популяції морських тварин, – пояснює експертка. – Тобто для подальшого розвитку яйця мають потрапити в морську воду, де першими проміжними хазяями є морські молюски. З молюска виходить церкарій, який заражає рибу, зокрема кефалеву рибу в Чорному морі, проникаючи під луску, а далі – у м’язи. Споживаючи погано проварену, просмажену рибу може заразитись і собака або кіт, тоді в них утворюється в кишківнику доросла особина. І може заразитись людина».
У людському організмі цей ціп’як дорослої стадії не утворює, а личинка мігрує по внутрішніх органах з током крові. Паразит осідає не в кишківнику, а у внутрішніх органах, може привести до важких захворювань. Оскільки в організмі людини не утворюється статево зріла стадія, яєць вона не відкладає, відповідно, діагностувати за допомогою аналізу калу практично неможливо.
Тому основним заходом профілактики для людини може бути вживання гарно просоленої, провареної, промороженої, просмаженої риби і дотримання правил гігієни.
Оксана ГОЛОВІЙ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку – відкриті змагання серед дзюдоїстів. Фото
Сьогодні 19:21
Сьогодні 19:21
У Чернівецькій області цивільні напали на представника ТЦК
Сьогодні 18:25
Сьогодні 18:25
У Володимирському районі згорів хлів
Сьогодні 17:57
Сьогодні 17:57
Через понад півтора року на Старовижівщині поховали загиблого Героя Максима Турецького
Сьогодні 17:29
Сьогодні 17:29
На Камінь-Каширщині попрощалися з Героєм Василем Цапом
Сьогодні 16:33
Сьогодні 16:33
На Волині п’яний мотоцикліст виїхав на зустрічну та влетів у КІА: пасажирка отримала травми, а водія оштрафували
Сьогодні 16:05
Сьогодні 16:05
У волинському селі за 20 тисяч продають будівлю ФАПу
Сьогодні 15:09
Сьогодні 15:09
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.