У Луцьку проаналізували доступ дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю до освітніх і реабілітаційних послуг

Сьогодні 18:14
У четвер, 8 жовтня, в Луцькому бізнес-просторі презентували результати дослідження «Забезпечення доступу дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю до системи послуг. Аналіз стану, розривів та стратегія розвитку в Луцькій міській територіальній громаді до 2030 року».

Про це повідомили в міській раді.

Дослідження охопило 2022-2025 роки та мало на меті оцінити, наскільки діти з особливими освітніми потребами та інвалідністю мають доступ до освіти, реабілітаційних та інших необхідних послуг, визначити проблеми й розриви між нормативними вимогами та практикою, а також напрацювати модель розвитку системи до 2030 року.

На відкритті заходу виступила перша заступниця міського голови Ірина Чебелюк.
«Сьогодні мені хочеться говорити фразу: «Чужих дітей не буває». Для Луцька діти завжди в пріоритеті у будь-якій сфері: інклюзивна освіта, опіка й піклування, медичні послуги. Адже вони не просто наше майбутнє – вони наше сьогодні. Маємо багато викликів, з якими стикаємося та працюємо щодня. Проте наша команда комплексно підходить до їх розв’язання. Я дякую ЮНІСЕФ за те, що ви даєте можливість нам подивитися та проаналізувати нашу роботу і спільно напрацювати важливі кроки для нашої громади», – зазначила Ірина Чебелюк.

Читати ще: Уряд змінив порядок організації інклюзивного навчання в школах: як це вплине на учнів

Дослідження провела Ганна Слозанська – докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, професорка Українського католицького університету.
Під час роботи проаналізували нормативну базу, статистичні дані, мережу закладів та міжвідомчу взаємодію. Також дослідники опитали батьків, педагогів і фахівців інклюзивно-ресурсного центру.
Що показало дослідження

Кількість дітей з особливими освітніми потребами та/або інвалідністю в громаді за чотири роки суттєво зросла – з 1257 у 2022 році до 2388 у 2025-му.

Водночас майже втричі зменшилася частка дітей, які взагалі не охоплені навчанням. Якщо у 2022 році таких дітей було 12,97%, то у 2025-му – 4,52%. Це один із ключових позитивних результатів, зафіксованих у дослідженні.
Станом на 2025 рік 42,5% дітей з ООП – раннього та дошкільного віку, до 5 років, ще 57,5% – шкільного віку, від 6 до 18 років.

Найбільше дітей навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти – 33,25%, а також в інклюзивних і спеціальних класах закладів загальної середньої освіти — 24,12%. Частина дітей продовжує навчатися у спеціальних закладах або за індивідуальною формою.
Водночас дослідження виявило значні проблеми з доступом до реабілітаційних послуг. У 2025 році лише 5,34% дітей з інвалідністю отримали реабілітаційну допомогу за програмою НСЗУ. Понад 94% дітей такої підтримки за цією програмою не отримали.

Окремий виклик – кадрове забезпечення. На 2388 дітей з ООП у громаді припадає лише п’ять учителів-дефектологів та два психологи інклюзивно-ресурсного центру. Таке навантаження обмежує можливості фахівців щодо якісного супроводу дітей та їхніх родин.
Які проблеми потребують розв’язання

Серед основних системних проблем дослідники назвали недостатню узгодженість алгоритмів між законодавством і практикою, відсутність чітких механізмів контролю та відповідальності, кадровий дефіцит, а також ризик формального підходу до інклюзії.

Зокрема сама кількість інклюзивних класів чи груп не завжди свідчить про якість послуг, які отримують діти. На це також впливають воєнні та інфраструктурні обмеження.

За результатами дослідження запропонували конкретні кроки на 2026-2027 роки. Серед них – підвищення кваліфікації педагогів, подолання формального підходу до індивідуальних програм розвитку, створення зрозумілого алгоритму дій для батьків після встановлення діагнозу та запуск інформаційного порталу.
Також пропонують розблокувати послугу раннього втручання, забезпечити наступність допомоги дитині від пологового будинку до системи освіти, удосконалити облік дітей, які випадають із системи послуг, та передбачити фінансову мотивацію для вихователів інклюзивних груп у дитсадках.

Читати ще: ВР підтримала збільшення виплат дітям і дорослим з інвалідністю

Окрему увагу приділили доступності інклюзивно-ресурсного центру та розвитку партнерства між громадою, державою, міжнародними донорами й іншими партнерами.
Практичні механізми реалізації запропонованих рішень під час панельної дискусії обговорили перша заступниця міського голови Ірина Чебелюк, директор департаменту освіти Віталій Бондар та начальниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ліна Галан.
Напрацьовані за результатами дослідження пропозиції планують використати для подальшого розвитку системи послуг для дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю в Луцькій міській територіальній громаді.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus