Перформанс «Три кольори» у луцькій бібліотеці. Фото

Поезія, пісня, танець і малюнок, об’єднані символікою трьох кольорів, були представлені у мистецькому дійстві, що відбулося 10 травня у затишному читальному залі Луцької бібліотеки-філії №10.

Натхненницею перформансу «Три кольори» стала луцька поетеса Ксенія Вдячна: «Ми хочемо показати обличчя поета і зробити його діючим суб’єктом. презентувати поетичне слово з уст самих авторів і оживити його за допомогою виражальних засобів: танцю, музики, малюнку». Обличчями цього мистецького вечора стали луцькі поети Ксенія Вдячна, Юрій Щербик, Любава Казмірчук і Людмила Грицай. У них різний літературний досвід: поет і бард Юрій Щербик вже відомий волинянам двома поетичними збірками, авторською піснею, а твори поетес були надруковані на сторінках українських літературних часописів, альманахів.



Автори перформансу представили своєрідний «монтаж жанрів», складений із поетичних, музичних творів, танцю і малюнку. Назва «Три кольори» відображає три теми і частини дійства, які змінювали одна одну у презентації кожного з учасників. Чорний – це біль, відчай, смерть, війна… Біль за долю синів України. Смуток втрат заради незалежності і процвітання Батьківщини.



Учасниці перформансу Любава Казмірчук, Людмила Грицай, Ксенія Вдячна, Марія Навратюк відомі своєю активною патріотичною позицією і волонтерською роботою. Юрій Щербик – учасник АТО. Тому громадянська лірика з уст цих талановитих людей набуває особливо переконливого звучання, а пісні звучать щиро і проникливо.

Від мене це залежить і від тебе –

Чи змінить світ цей вітер перемін.

Чи допоможуть нам Земля і Небо,

Нарешті все ж піднятися з колін?

Чи стане Україна вже тією,

Яку у мріях бачили вони,

Яку любили серцем і душею,

А тілом захистили від війни!

Юрій Щербик, із збірки «На лінії невидимих фронтів»



Пристрасть кохання, вихор сильних почуттів, інтимність переживань втілені у «червоній» моно-композиції Ксенії Вдячної під звуки палкого танго:

Твої парфуми засмічують сотні міст,

Валізи перегороджують переходи,

І кожен день назріває новий сюрприз:

«Моя тюрма провокує твою свободу!»...

Перед очима глядачів розгорнулася історія кохання – такого непередбачуваного, повного ревнощів і солодкої муки. І такого прекрасного у своїй силі непереборних волею людини почуттів!



У майстерному соло Людмили Грицай, а також у дуеті з Ксенією Вдячною прозвучали пісні про кохання і чистоту почуттів.



Душа, Бог, вічність і чистота – такі асоціації відображає колір білий. Лірика Любави Казмірчук про єднання душ змусила кожного співпереживати у роздумах про вічні цінності людського життя і те, що складає його сенс.

Вчасно із скринь діставайте слова…

Щирі слова замикати не варто.

Справжні слова нехай будуть на варті.

Душі єднають і творять дива…

Вчасно своїх зустрічайте людей…

Доки не стали зовсім чужими,

Доки не стали долоні німими,

Доки тепло не лишило очей…



Танець колективу сучасного танцю «Amelie» студії «FromtheInside» у постановці Вікторії Мисан за мотивами давньої корейської драматичної історії асоціативно доповнив поетичні роздуми Ксенії Вдячної про вічність душі. В цей час художниця Марія Навратюк створювала свою картину.



Перформанс «Три кольори» справив приємне враження на присутніх, зачепивши найтонші струнки емоцій кожного. Авторам події завідувачка бібліотеки Надія Чміль подарувала букетики ароматних конвалій, а глядачі мали змогу поспілкуватися з поетами. Привітати колег прийшли члени літературної студії «Без меж», учасники аматорського театру «Вперше».



Ось пряма мова глядачів.

Василь Гриб, заслужений артист України, письменник: «Сьогоднішня подія дуже приємно мене вразила. Прекрасний літературний матеріал у презентації поетів! Мене порадувало те, наскільки з боку режисури було все продумано ритмічно і чітко, лаконічно і ясно. Темп був збережений таким, що постійно тримав глядача в очікуванні. Кожна виконавиця «засвітилася» своєю гранню. Дуже органічно ввійшов танець. Блискучий виступ молоді! Звичайно, досягненню довершеності немає меж, і можна ще багато працювати над особистою акторською майстерністю, сценічною мовою».

Наталія Максимчук, драматургиня, режисерка аматорського театру «Вперше»: «Приємно спостерігати творчий поступ Ксенії Вдячної – вихованки аматорського театру «Вперше». Вона не лише робить власну презентацію на основі свого літературного матеріалу, а й залучає до цього своїх колег. Особливо важко робити постановку, коли ти є і режисером, і актором. Треба контролювати і себе, і інших. Це вимагає високого професіоналізму, щоб частини композиції були органічно пов’язані між собою. Сподіваюсь, що далі буде…»

Ольга Новодольська, читачка бібліотеки: «Україна буде жити з такими талановитими людьми, справжніми патріотами! Ви дуже надихаєте! Щиро вдячна за такий гарний вечір!»

Марія ПИЛИПЧУК

Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---