Півтори тисячі років не бачило сонця: в Єгипті знайшли місто, поховане під метрами мулу

Дельта Нілу приховує багато археологічних скарбів. Тисячоліттями річка приносила сюди мул з верхньої течії, ховаючи під ним покинуті стародавні міста. Сучасні технології дещо спрощують пошук того, що лежить під кількома метрами осадових порід.

Нещодавно вчені виявили велику підземну споруду віком понад 2,5 тисячі років на території археологічної пам’ятки Телль-ель-Фараїн, яку ототожнюють із давнім містом Буто. Дослідники припускають, що йдеться про другорядний храм або гробницю, хоча остаточне призначення об’єкта ще не встановлено, пише УНІАН.


Знахідка стала можливою завдяки поєднанню сучасних технологій – супутникових знімків і геофізичних методів сканування підземних шарів. У публікації зазначається, що цей підхід дозволив уникнути хаотичних розкопок у складному регіоні, де роботу ускладнюють багатовікові нашарування культур і регулярні повені.

Археологи пояснюють, що Буто має надзвичайно складну історію заселення: місто існувало протягом тисячоліть – від додинастичного періоду до ранньоісламської доби. Через це культурні шари накладаються один на одного, що значно ускладнює їх дослідження. До того ж ґрунти дельти часто насичені водою, що робить традиційні розкопки малоефективними.

Щоб подолати ці труднощі, команда з Кільського університету разом із єгипетськими науковцями використала дистанційне зондування та електричну томографію. Спершу супутникові знімки допомогли виявити аномалії у структурі ґрунту, які могли свідчити про наявність прихованих об’єктів. Далі вчені застосували метод електричного опору, який дозволяє створити тривимірну модель підземного простору.

«Результати цього дослідження демонструють ефективність поєднання геофізичних вимірювань і даних дистанційного зондування, що дало дуже точне уявлення про виявлення похованих поселень у складному регіоні», – йдеться у науковій роботі, опублікованій у журналі Acta Geophysica.

Виявлена споруда має розміри приблизно 20 на 24 метри і залягає на глибині від 3 до 6 метрів. Вона датується періодом двадцять шостої династії Єгипту – так званою Саїтською добою, коли країна переживала відновлення стабільності після тривалих потрясінь.

Усередині об’єкта археологи знайшли низку предметів релігійного характеру. Серед них – амулети із зображеннями богів Ісіди, Гора, Беса та богині Уаджит, яка була тісно пов’язана з Буто. Особливу увагу привернув незвичайний амулет із гібридною істотою, що поєднує риси павіана, сокола та карликового божества Патайкоса. Крім того, було виявлено скарабея зі стеатиту з ім’ям фараона Тутмоса III, який, імовірно, використовувався як печатка.

Як зазначають автори дослідження, знайдені артефакти – зокрема жертовна чаша, рельєф із богинею Хатхор та різні фігурки – свідчать про культове або символічне призначення споруди, хоча її точна функція поки що залишається предметом дискусій.

Окрему увагу вчені приділили особливостям будівництва. Вони встановили, що перед зведенням споруди територію спеціально вирівняли шаром піску, щоб забезпечити стабільність у нестійких умовах дельти. Це свідчить про високий рівень інженерного планування. «Такі підготовчі роботи, ймовірно, були необхідними через схильність регіону до затоплень», – вважають дослідники.

Також у публікації йдеться про приблизно 1500-річну перерву в заселенні Буто. Вчені пов’язують це зі змінами русел в дельті Нілу, які зробили територію менш придатною для життя. Коли люди повернулися, вони почали освоювати нові ділянки на схід від старого міста. Там археологи виявили залишки менших споруд і печей, а також артефакти пізніших епох – елліністичного та римського періодів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---