Полеглому розвіднику з Луцька Русланові Войтовичу просять надати звання Героя України

Президента України просять посмертно надати почесне звання Героя України молодшому сержанту з Луцька Войтовичу Руслану Васильовичу (позивний Метис) 30.04.1982 року народження, командиру 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу мотопіхотного батальйону.

Відповідну петицію на сайті Президента зареєструвала дружина Героя Іванна Войтович.

Руслан в липні 2022 року добровільно став на захист нашої Батьківщини. Був призваний на службу до складу 100-ї бригади ТРО, яку згодом переформували 100-ту окрему механіховану бригаду Сухопотних військ ЗСУ.

Брав безпосередню участь у бойових діях, спрямованих на здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, проявляв неймовірну мужність під час захисту незалежності та суверенітету нашої держави на Донеччині та Харківщині.

Під час виконання бойових завдань був нагороджений відзнакою командира оперативно-тактичного угруповання «Лиман, відзнакою міністра оборони України «За поранення», почесною відзнакою командира 53-го окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗС України «За оборону міста Бахмута», пам’ятною медаллю від начальника Торецької міської військової адміністрації «За оборону м. Торець». Указом Президента України № 609 від 22 серпня 2025 року посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Руслана поважали, він був щирим, надійним товаришем, завжди допомагав іншим та йшов на допомогу побратимам. Ніколи не залишав своїх у біді – ні на війні, ні у мирному житті.

Він був справжнім командиром, взірцем витримки, людиною честі, принципів, справедливості та великої любові до України. Руслан був із тих людей, яких пам’ятають усі – веселий, енергійний, завжди з усмішкою, завжди з жартом, завжди з відкритим серцем.

15 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Плещіївка Донецької області отримав поранення. Його доправили до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, але 26 травня він відійшов у вічність.

Героя поховали 29 травня із військовими почестями на Алеї Слави у селі Гаразджа.

«Найкращий тато своєї маленької донечки, чоловік, син, брат, надійний друг, командир та побратим, справжній патріот України, який заслуговує на найвищу державну нагороду! Ця петиція – це найменше, що можна зробити для вшанування його памʼяті», – написала Іванна Войтович.

Підписати петицію можна за посиланням.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---