Помер український дисидент і правозахисник Семен Глузман
16 лютого у віці 79 років помер український дисидент, лікар-психіатр і правозахисник Семен Глузман – одна з ключових постатей правозахисного руху, який у радянські часи виступав проти каральної психіатрії та зазнав політичних репресій.
Про це повідомила журналістка Леся Харченко.
«Помер наш Слава (Семен Глузман) сьогодні о 12 годині. У світі стало менше гідності, совісті і іронії», – зазначила журналістка.
Це підтвердив і екснардеп Борислав Береза та депутат парламенту Микола Княжицький.
«Сьогодні у віці 79 років помер Семен Глузман – відомий лікар-психіатр, правозахисник, радянський дисидент та політв’язень. Світла, розумна людина. Вічна пам’ять. RIP», – повідомив Береза у мережі.
«У нього був важкий і категоричний характер та легка і чиста совість. Відійшов Семен Глузман. У радянські часи він стверджував, що генерал Григоренко був психічно здоровим і піддавався репресивній психіатрії. Сам Глузман був ув’язненим і відбував «покарання» разом з Мирославом Мариновичем та іншими героями в’язнями сумління», – написав Княжицький.
Семен Глузман народився 10 вересня 1946 року в Києві. Закінчив Київський медичний інститут у 1970 році, за спеціальністю психіатрія.
На початку 1970-х років відкрито виступав проти каральної психіатрії в СРСР. Підготував незалежну експертизу у справі Петра Григоренка, довівши його психічне здоров’я та незаконність репресій. У 1972 році був засуджений на 7 років таборів і 3 роки заслання. У таборах разом із іншими політв’язнями продовжував наукову та публіцистичну діяльність, зокрема написав «Посібник із психіатрії для інакодумців».
Після заслання працював у Києві спочатку на заводі, пізніше лікарем, згодом педіатром і завідувачем відділення поліклініки. Паралельно займався науковою та громадською діяльністю, писав статті про зловживання психіатрією, брав участь у телевізійних програмах.
З 1989 року був членом експертних груп при Верховній Раді СРСР та Асоціації психіатрів України. У 1993–1995 роках керував проектом «Модель системи інформування та планування для України», з 1993 року – виконавчий директор Українсько-американського бюро захисту прав людини.
Виступав перед Конгресом США як експерт із прав людини, керував спільними американсько-українськими дослідженнями у сфері психічного здоров’я дітей та алкоголізму. У 1998 році був одним із авторів Закону України «Про психіатричну допомогу».
У 1978 році Amnesty International оголосила роком Семена Глузмана. У 2008 році отримав Женевську премію з прав людини в галузі психіатрії за мужність і відданість гуманізму.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомила журналістка Леся Харченко.
«Помер наш Слава (Семен Глузман) сьогодні о 12 годині. У світі стало менше гідності, совісті і іронії», – зазначила журналістка.
Це підтвердив і екснардеп Борислав Береза та депутат парламенту Микола Княжицький.
«Сьогодні у віці 79 років помер Семен Глузман – відомий лікар-психіатр, правозахисник, радянський дисидент та політв’язень. Світла, розумна людина. Вічна пам’ять. RIP», – повідомив Береза у мережі.
«У нього був важкий і категоричний характер та легка і чиста совість. Відійшов Семен Глузман. У радянські часи він стверджував, що генерал Григоренко був психічно здоровим і піддавався репресивній психіатрії. Сам Глузман був ув’язненим і відбував «покарання» разом з Мирославом Мариновичем та іншими героями в’язнями сумління», – написав Княжицький.
Семен Глузман народився 10 вересня 1946 року в Києві. Закінчив Київський медичний інститут у 1970 році, за спеціальністю психіатрія.
На початку 1970-х років відкрито виступав проти каральної психіатрії в СРСР. Підготував незалежну експертизу у справі Петра Григоренка, довівши його психічне здоров’я та незаконність репресій. У 1972 році був засуджений на 7 років таборів і 3 роки заслання. У таборах разом із іншими політв’язнями продовжував наукову та публіцистичну діяльність, зокрема написав «Посібник із психіатрії для інакодумців».
Після заслання працював у Києві спочатку на заводі, пізніше лікарем, згодом педіатром і завідувачем відділення поліклініки. Паралельно займався науковою та громадською діяльністю, писав статті про зловживання психіатрією, брав участь у телевізійних програмах.
З 1989 року був членом експертних груп при Верховній Раді СРСР та Асоціації психіатрів України. У 1993–1995 роках керував проектом «Модель системи інформування та планування для України», з 1993 року – виконавчий директор Українсько-американського бюро захисту прав людини.
Виступав перед Конгресом США як експерт із прав людини, керував спільними американсько-українськими дослідженнями у сфері психічного здоров’я дітей та алкоголізму. У 1998 році був одним із авторів Закону України «Про психіатричну допомогу».
У 1978 році Amnesty International оголосила роком Семена Глузмана. У 2008 році отримав Женевську премію з прав людини в галузі психіатрії за мужність і відданість гуманізму.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Давали заспокійливе, били й змушували важко працювати: у псевдореабілітаційному центрі на Київщині утримували 58 людей
Сьогодні 17:18
Сьогодні 17:18
Коли кожна секунда на вагу золота: у Луцьку медики екстренки врятували чоловіка з кардіогенним шоком
Сьогодні 16:45
Сьогодні 16:45
ЗСУ уразили райони зосередження живої сили противника, вузол зв’язку та пункт управління БПЛА
Сьогодні 16:28
Сьогодні 16:28
РФ готує масований удар: Зеленський доручив терміново підготувати додатковий захист енергетики
Сьогодні 16:12
Сьогодні 16:12
Помер український дисидент і правозахисник Семен Глузман
Сьогодні 15:56
Сьогодні 15:56
У Києві 4-річний хлопчик проковтнув нарковмісну пігулку, поки мати вживала наркотики у сусідній кімнаті
Сьогодні 15:22
Сьогодні 15:22
У Луцькому районі водійка Renault Master збила чоловіка
Сьогодні 15:06
Сьогодні 15:06
Лучани провели в останню дорогу Захисника Миколу Северенюка
Сьогодні 14:34
Сьогодні 14:34

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.