Продав корову і купив фортепіано: історія вчителя з Волині, який 40 років працює фізкультурником та пише вірші

Волинянину з села Навіз Олексію Будчику – 64 роки. 40 із них він працює вчителем фізкультури у місцевій школі, яку й сам закінчив. Також грає на гітарі та співає школярам авторські пісні. У його творчому доробку – понад 250 композицій, видав вісім збірок.

Суспільному чоловік розповів, як у 90-ті заради любові до музики продав корову і купив цифрове піаніно Yamaha.

У школі села Навіз чоловік працює з 1986 року. Каже, спершу скеровували вчителювати у село Костюхнівка Маневицького району. Однак поталанило залишитися в рідній школі.

«Мені пішли назустріч, бо я був уже жонатий, мав майже 26 років. Дружина була вагітна, і прийшов сюди. Робив сам перший той ремонт, лазив на одній нозі аж до самої стелі, ну, молодший був... У мене один запис в трудовій – вчитель фізичної культури. Мені здається, що я знайшов ту професію, яка мені підходить», – додає він.Пригадує, що в селі доводилося трохи важко, бо треба було ще й тримати господарство. Але в суботу-неділю знаходив час на футбол. Зараз на уроках співає учням власні пісні. Більшість ліричних творів написав у своєму кабінеті фізичної культури.«Тут телевізора немає, який може звабити. Можу засидітися до дванадцятої, чи холодно, чи не холодно. І сьогодні сторожа немає. Виходить, позаштатний сторож школи є. Тут світло горить, може, злодій думає: «От є гад знов», – жартує вчитель.

Читати ще: Понад 40 років навчає дітей української: волинянка отримала звання «Заслужений вчитель України»

Додає: співає тільки свої пісні, не знаючи жодної ноти. Колись вивчив кілька акордів, які грає досі. Пригадує, у школі за художнього керівника працював його товариш, з яким хотів відновити ансамбль «Вечірні зорі». Той грав на всіх інструментах, мав музичну апаратуру, а в Олексія не було нічого.Однак у 90-ті роки зарплати не видавали по вісім місяців, мусив здавати кров, їхати на збір чорниці, щоб мати якісь кошти. Тому придбати музичний інструмент було складно.

«Я вирішив продати корову, купив оту Yamaha. Сміялися, що продав, але сміється той, хто сміється останнім. Буквально за рік ми на весіллях гроші відбили. Весілля дуже дорого оплачували, хоча це нелегко – два дні відіграти», – розповідає Олексій Будчик.Чоловік упевнений: музика – це його. Утім наголошує: таланту недостатньо, треба ще попрацювати.

Зараз на Харківщині воює його 38-річний син. Чоловік добровільно пішов у бригаду «Лють» чотири роки тому, був на Донецькому напрямку. Олексій Будчик мріє про його швидке повернення з війни, а також хоче його оженити.«Син на гітарі грає, музичну закінчив. Співає краще мене, але й немає йому коли. Війна є війна. Я задоволений життям. Одне – щоб війна закінчилася, і щоб всі були здорові», – каже він.

Зауважує: комусь він може не подобатися або ж його творчість, однак радить іншим, що на це не треба звертати увагу. Просто йти.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---