USD 38.80 39.10
  • USD 38.80 39.10
  • EUR 38.80 39.20
  • PLN 9.80 9.98

Ретроспективна виставка «Час» Віктора Чухрая в Галереї мистецтв: «Які молоді ми були...»

20 Жовтня 2019 18:52
Унікальна за своїм змістовим і емоційним наповненням виставка відкрилася у Нижній залі Галереї мистецтв ВО НСХУ – відомий луцький фотохудожник Віктор Чухрай вперше оприлюднив архівні фото і рисунки у ретроспективній експозиції зі зворушливою присвятою: «Всім моїм товаришам по художньо-оформлювальному комбінату присвячую цю ретроспективну виставку «Час», яка б мала називатися: «Как молоды мы были…» 1978-1995 рр.»

Першими глядачами виставки стали колишні працівники Луцького цеху Волинського обласного художньо-оформлювального комбінату, які в 1970-90-их роках працювали там художниками-оформлювачами, скульпторами і проєктантами. Із щирим захватом, ностальгією розглядали сивочолі чоловіки і жінки численні чорно-білі й кольорові знімки. Уважна камера Віктора Чухрая непомітно для колег фіксувала будні й свята його героїв – звичайні, навіть банальні події їхнього життя: ось в кабінеті засідають члени художньої ради, а на цій світлині зображені молоді й стильні (за тодішньою модою) юнаки на вулиці Луцька, а тут – веселі хмільні посиденьки з якогось святкового приводу…
«Родзинкою» експозиції є дружні шаржі Віктора на колег по роботі. Виконані простим олівцем чи ручкою на листках паперу, вже пожовклих від часу, вони влучно передають риси облич і характери людей. Гості презентації зі сміхом впізнавали на них себе і своїх колег: Леоніда Герасимюка, Любов Зикову, Івана Кузуба, Володимира Жупанюка, Віктора Приходька, Івана Гаврилюка …
У 1984 році Віктор Чухрай повернувся до Волинського художньо-оформлювального комбінату після навчання у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва (до вступу, в 1978-1979 роках він вже попрацював там), бо знав – у рідному місті є колектив, де трудяться гарні, талановиті люди. «Саме цінне, що в нас є, це час», – процитував він слова давньоримського філософа Сенеки на відкритті виставки і вважає «свій час» найкращим: «Зараз буває, що у ЗМІ висловлюються негативно про період 70-х років. Часи не вибирають. В них живуть і помирають. Це було наше життя, наша молодість. Погляньте, як будувалося наше місто, як воно виглядало без реклами. Це був гарний час!»
Наказ про утворення комбінату був виданий у 1975 році, а 23 лютого 1976 році в конторі в Теремно зібралися його перші працівники. Очолив підприємство Анатолій Санілевич. Спочатку працювали в цеху на пластмасовому заводі, а потім одержали власний на вулиці Конякіна 14а. Підприємство офіційно функціонувало з 1975 по 2005 роки. В останні роки його роботи директором був Леонід Микитюк.

Зі слів Івана Гаврилюка, який протягом певного часу обіймав посаду головного художника комбінату, це було потужне і успішне підприємство зі сформованою матеріальною базою, чіткою організацією праці та великими обсягами замовлень. Власне, в усіх областях республік колишнього СРСР були такі філії, які виконували усі оформлення інтер’єрів державних закладів, виготовляли різні агітаційні й пропагандистські матеріали, включаючи декорування для тодішніх парадів, демонстрацій і т.п. Гостя виставки Тетяна Петрушак пожартувала: «Ми працювали художниками-оформлювачами. Тепер це називається модним словом «дизайнер».

Зоя Литвин розповіла про те, що дружній колектив комбінату складали непересічні талановиті мистці, які мали можливість працювати і зростати творчо: «Щомісяця відбувалися дві художні ради. Ми старалися впроваджувати в практику новинки. Працівники бачили перспективи, і кожен старався показати свою найкращу роботу не лише композиційно, а й в кольорі. Велика увага приділялася оформленню музеїв: це і садиба Лесі Українки в Колодяжному, експозиції Волинського краєзнавчого музею, музеїв у Лопатені і Кортелісах… Роботи було дуже багато!»
Волинська художниця, членкиня Волинської організації Національної спілки художників України Оксана Ядчук-Мачинська пригадала декілька локацій у Луцьку, над оформленням яких працювала під час роботи на комбінаті: це магазин «Оптика» на вулиці Лесі Українки, аптека на вулиці Кривий Вал, розпис у лабораторному корпусі теперішнього СНУ імені Лесі Українки… Художниці особливо запам’яталися перші дні на роботі, коли її, молоду працівницю, майстер запитала, чим би вона хотіла займатися. «Я люблю робити розписи», – відповіла вона, а наступного дня одержала замовлення на 60 стендів для лікарні. «Добре, що по шрифтах у мене «п’ятірка» була!» – сміється вона і визнає, що для неї це була справжня школа життя.
Знаному художнику Володимиру Жупанюку ті роки пригадуються як найкращі у житті: «Якщо є рай на землі, то це був рай! Уявіть: я йду на роботу, яку я люблю і без якої жити не можу. Це була улюблена робота і дуже хороший колектив!»
Свого часу на комбінаті працював скульптор, заслужений діяч мистецтв Василь Рижук, відомий сьогодні в Україні та за її межами як «Сонячний Чорнобривець». Декоративні композиції того періоду скульптора Михайла Михайлова прикрасили зелені куточки міського парку імені Лесі Українки. А для художника-самоука Миколи Фесюка час його роботи у Волинському комбінаті став великою творчою школою. Чоловік досі займається живописом, проводить персональні виставки.

Звичайно, існували конкретні обмеження для художників у реаліях радянського періоду: приміром, поєднання символічних синього і жовтого кольорів було під забороною. Але водночас було і багато можливостей для творчого розвитку. Працівники комбінату постійно відвідували найбільші виставки у Москві, Ленінграді, Ризі та інших містах Союзу, спілкувалися з колегами-художниками з інших республік під час численних поїздок країною. Усі свята відзначали разом: весело, з танцями і жартами. На підприємства була своя футбольна команда, яка грала з командами інших установ міста. Словом, не лише гарно разом працювали, а й добре відпочивали.
За імпровізованим фуршетом гості презентації поринули у приємні ностальгійні спогади. Одна лише нотка суму прозвучала того вечора на зустрічі – пом’янули тих колег, які відійшли у засвіти. Домовилися зустрічатися частіше – поки ще є час…
Запрошуємо переглянути наживо ретроспективну виставку «Час» Віктора Чухрая. Вона відкрита для огляду в Нижній залі Галереї мистецтв протягом 3 тижнів. Вхід вільний.

Фото події – Віктора Чухрая

Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Друзі Показати IP 21 Жовтня 2019 10:44
Дякуємо за свято. Думаю що усі з цим згодні
Клава Показати IP 21 Жовтня 2019 13:38
не вистачає сюру від нинішнього стану художніх майстерень по вул. І. Франка..
Дуня до Клава Показати IP 22 Жовтня 2019 21:15
Це зовсім інша тема а це було по вул. Конякіна
Людмила Показати IP 29 Жовтня 2019 09:07
Віктор дякую!!!!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus