Результати експерименту: НУШ не показала кращих результатів у навчанні

Учні, що навчалися за стандартом НУШ, не відрізняються за рівнем знань від тих, хто навчався за старим стандартом. Часто вони навіть показували гірші результати.

Про це пише «Дзеркало тижня» у своєму матеріалі. Видання спирається на дані експерименту, який аналізував знання учнів.

Спочатку НУШ стартувала як всеукраїнський експеримент, про що був відповідний наказ тодішньої міністерки освіти Лілії Гриневич. Масово НУШ з’явилася в школах України у 2018 році, а за рік до того у 100 школах було відкрито експериментальні класи для першокласників, які мали навчатися за стандартом НУШ. Пізніше до експерименту долучилися ще 47 закладів освіти.

В травні 2021 року, коли ці діти закінчували четвертий клас, у 50 школах учасницях-експерименту було проведено діагностичний тест. Він тривав один урок і проводив його інструктор у присутності вчителя. Тест виконували учні й експерементальних, і звичайних класів.

До аналізу результатів цього дослідження були залучені представники ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (ІМЗО) і НАПНУ. Висновки експерименту в грудні 2021 року розглядала колегія МОН. Вони детально описані і в «Звіті про завершення всеукраїнського експерименту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти» на базі загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженому наказом МОН № 1178 від 27.12. 2022

Читати ще: На Волині на НМТ зареєструвалися майже 14 тисяч учасників. Що потрібно знати

Як зазначається в матеріалі «Дзеркала тижня», публічно результати не висвітлювали й не обговорювали. Навіть на офіційних сайтах немає даних про це дослідження. Однак на запит ЗМІ МОН надало матеріали міністерської колегії, яка їх розглядала, та звіт експерименту, затверджений наказом міністра освіти Сергія Шкарлета.

Що показав експеримент НУШ

Із даних, наведених у звіті, чітко видно, що учні, які навчалися за стандартом НУШ, не відрізняються за рівнем знань від тих, хто навчався за старим стандартом. Часто вони показували нижчі результати навіть у завданнях, які перевіряли компетенції. У статті «Дзеркала тижня» також наведено відповідні таблиці з даними, де «НУШ» – це результати експериментальних класів, що навчалися за освітнім стандартом нової української школи, а «неНУШ» – результати контрольних класів, що навчалися за старим стандартом освіти.Результати з мови

Результати з математики

У висновках до дослідження окремо йдеться про недолік, який і зараз часто закидають НУШ: «важливо приділяти належну увагу формуванню знаннєвого компонента предметної компетентності». Тобто дітям потрібні знання.

Коли НУШ вийшла з пілоту в масову школу і її перші учні перейшли до п’ятого класу, в жовтні 2022 року вчителів старшої школи опитали, наскільки ці діти готові до навчання. Педагоги звертали уваги на недостатню сформованіть навичок письма, проблеми з обчисленнями, зокрема з таблицею множення, та недостатньо розвинену просторову уяву. Про це прямо сказано в доповідній записці директора Інституту модернізації змісту освіти Євгена Баженкова на імя заступниці міністра освіти Віри Рогової. Цей документ ЗМІ отримало з власних джерел.

Схожу картину демонструють і моніторинги якості початкової освіти, які раз на три роки проводить УЦОЯО. Особливо моніторинг 2024 року – перший, у якому брали участь лише учні НУШ.Графіка УЦОЯО

Як видно з даних, рівень сформованості математичної компетентності суттєво не змінився. Як зазначають експерти, «значна частина учнів обирала спосіб розв’язування задач випадковим чином із набору готових схем, які вони «пройшли» в курсі математики, розглядаючи задачу як вправу «на додавання», «на множення», «на віднімання», «на ділення», узагальнено – як вправу «на виконання деякого готового правила (схеми, алгоритму)» замість усвідомленого вибору способу розв’язання».

Те саме і з читанням: суттєвих відмінностей у рівні сформованості читацької компетенції між учнями НУШ і неНУШ немає. Як зазначено у звіті, головні труднощі виникають із завданнями, де залучено складніші аспекти читацької діяльності – аналіз, оцінювання, інтеграцію й інтерпретацію інформації.

Звичайно, українська освіта за цей період стикнулася і з пандемією, і з повномасштабним вторгненням, що, безумовно, має свій вплив. Але класи, які тестувалися, були в однакових умовах – різнилися лише підходи до навчання.

«Попри всі виклики, з якими довелося зіткнутися учнівству й учительству після початку повномасштабної війни, дані моніторингу якості початкової освіти – 2024 засвідчують, що драматичного падіння успішності молодшого школярства в цих кризових умовах не відбулося. Так само, як, на жаль, не відбулося й істотного покращення навчальних досягнень випускників початкової школи, якого можна було б очікувати з огляду на впровадження в початковій ланці освіти нових підходів, що відповідають ідеям НУШ», – пише у звіті Український центр оцінювання якості освіти.

Як зазначено в матеріалі «Дзеркала тижня», реформа НУШ переживає вже п’ятого міністра освіти, а чесної розмови про помилки в ній і роботу над ними немає. Реформу навіть не апробували як слід: експеримент іще тривав у початковій школі, його учні ще не завершили повного циклу навчання, а НУШ уже масово запускали по всій країні. Інтервал між пілотом і повномасштабним стартом – лише рік. Що можна встигнути серйозно проаналізувати, переглянути чи виправити за такий час?

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---