Розгадано вікову таємницю: що вчені дізналися про вірус «іспанки» 1918 року

Проривне дослідження, проведене вченими з Базельського і Цюрихського університетів, розкрило одну з найважливіших вірусних загадок XX століття.

Розшифрувавши геном вірусу грипу 1918 року – саме того самого штаму, що спричинив смертоносну пандемію іспанського грипу, – вчені пролили нове світло на те, як цей вірус еволюціонував і адаптувався до людини. Про це пише УНІАН з посиланням на The Daily Galaxy.

Нові дані про вірус пандемії 1918 року

Пандемія грипу 1918 року, відома як «іспанка», забрала від 20 до 100 мільйонів життів по всьому світу. Незважаючи на її масштабний вплив, вчені довгий час не могли точно визначити, як вірус мутував під час пандемії і яким чином він пристосувався до людського організму.

Читати ще: Як виглядав карантин 100 років тому під час пандемії «іспанки» у світі

Це дослідження, очолюване Вереною Шюнеманн, палеогенетиком із Базельського університету, стало справжнім проривом у розумінні цих еволюційних процесів.

Використовуючи збережений вірусний зразок із формалінового препарату, дослідники розшифрували геном вірусу, що спричинив пандемію 1918-1920 років. Цей древній штам понад сто років був законсервований у часі в медичній колекції Інституту еволюційної медицини Цюріхського університету. Аналізуючи вірусну РНК, команда виявила, що вірус уже на самому початку пандемії мав найважливіші адаптації до людського організму.

Ключові мутації в геномі вірусу

Одним із найбільш значущих відкриттів стало виявлення трьох ключових мутацій у швейцарському штамі вірусу 1918 року. За словами Шюнеманн: «Це перший випадок, коли нам вдалося отримати доступ до геному вірусу грипу, що викликав пандемію 1918-1920 років у Швейцарії. Це дає нові уявлення про те, як вірус адаптувався в Європі на початку пандемії».

Дослідження показало, що дві з цих мутацій зробили вірус більш стійким до важливого антивірусного компонента імунної системи людини. Цей захисний бар’єр зазвичай заважає передачі грипоподібних вірусів від тварин до людей. Третя мутація стосувалася білка в мембрані вірусу, що посилило його здатність зв’язуватися з рецепторами в клітинах людини.

Революційні методи розшифровки стародавніх вірусів

На відміну від аденовірусів, що містять стабільну ДНК, віруси грипу використовують РНК – більш крихкий генетичний матеріал, який швидко руйнується з часом. Тому вчені довго не могли вивчати стародавні штами вірусу: РНК, як правило, погано зберігається. Щоб розв’язати цю проблему, команда розробила новий метод для ефективнішого вилучення стародавньої РНК із консервованих тканин.

Крістіан Урбан, перший автор дослідження з Цюрихського університету, пояснив: «Стародавня РНК зберігається протягом довгого часу лише за дуже специфічних умов. Тому ми розробили новий метод, що дає змогу якнайкраще витягувати фрагменти давньої РНК із таких зразків».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---