«ШОСЬ» до Дня театру у Луцьку: живий діалог, плівкові портрети «Гармидеру» та чуттєва музика. Фоторепортаж

Розмови про театр, перформанс «очі в очі», портрети акторів зняті на чорно-білу плівку та багато інших цікавинок – все це про проєкт від луцького театру «Гармидер» під назвою «ШОСЬ». Захід, який присвячений до Дня театру, відбувся у п'ятницю, 28 березня, у стінах мистецького простору «АНГАР».

Проєкт реалізований спільно з «Kosmos project» і мав за основну мету комунікацію з глядачем для подальшого вдосконалення театру та культурної сфери міста загалом.Читати ще: Пів століття мистецтва в одній виставці: у Луцьку представили роботи Богдана Ясинського. Фото

Глядачі мали змогу вивчити унікальні фотоплівки, поспілкуватися з акторами, обговорити дискусійні питання та насолодитися красивою грою на інструментах від студентів Волинського коледжу культури і мистецтв ім. І. Стравінського.Детальніше про ідею та мету заходу розповіла керівниця театру «Гармидер» Руслана Порицька.

«Ідея виникла завдяки імпульсу «Kosmos project» зробити спільний проєкт. Зараз наш театральний сезон спрямований на те, щоб відкривати якомога більшій кількості творчих колаборацій, партнерств і це для нас дуже важливо, тому що так не відбувається застійних процесів, ми обмінюємося чимось, підсилюємо одне одного і стаємо цікавішими. Важливим аспектом цієї історії є те, що ми хотіли влаштувати розмову про театр. Я вважаю, що в Луцьку загалом бракує дискурсу про соціокультурні процеси, про те, як ми рухаємося, і чи добре у нас це виходить в контексті сучасності, та як ще ми можемо підсилити один одного», – розповідає про ідею заходу Руслана Порицька.Назва проєкту виникла не випадково, адже вже під час зародження ідеї заклався її посил. Спочатку вирішили зробити знімки колективу театру у форматі фотоплівки, аби показати справжню сутність актора без масок та гриму. А вже у процесі з'являлися все нові і нові ідеї.

«На початку пропозиція була такою, щоб зробити «шось», і дійшли до такого задуму, щоб сфотографувати наших акторів і зробити це «ШОСЬ» дуже чесним. Ми зійшлися на тому, що це будуть фото на плівку і у нас було всього по два кадри, щоб передати суть учасника колективу, його внутрішню природу. Після того ми нашарували на цю ідею також цитати тих режисерів, театральних діячів, які є близькими по духу нашому театру», – пояснює керівниця театру.Про задум фотопроєкту детальніше розповіла одна із представниць «Kosmos project» Марія.

«Фотопроєкт має назву «35» і це не випадково. Усі ці портрети зроблені на плівку. До речі, ви можете глянути ці фото ще у неоцифрованому варіанті, так навіть цікавіше. Тож про що ця цифра? 35 мм – це ширина плівки, на яку сфотографований кожен учасник театру «Гармидер», їх тут теж 35. І плівка документує все миттєво, немає шансу перезняти ще раз, окрім двох кадрів, які ми для себе встановили як завдання. Було важливо передати саме такий посил, бо ми бачимо акторів на виставах з ролями, за текстом, який вони вивчають. Але як людей ми їх не знаємо і мало з ними спілкуємось, тож так ми можемо бачити їх такими, якими вони є», – зазначає Марія.Ще один представник «Kosmos project», Тарас, наголосив, що плівкова зйомка та її відродження – це одне із головних завдань їхньої команди.

«Хочу ще пояснити, чому ми фотографували саме на плівку, а не на цифру. У нас в команді заведена традиція відродити саме аналогову, плівкову зйомку. Ми всі свої проєкти фотографуємо на плівку і робимо це, щоб трохи як спростити, так і ускладнити собі роботу, бо у нас є лише один дубль. У всьому моточку плівки є 36 кадрів і неможливо зробити цілу фотосесію, у цьому полягає унікальність. Тому ми вирішили, що хочемо саме це мистецтво поширювати серед людей», – додає Тарас.Основна мета заходу – комунікація з глядачем. Тож, окрім огляду фотоекспозицій, учасники мали змогу взяти участь у перформансі «очі в очі» – тиха зустріч із актором, під час якої глядач міг комунікувати з ним лише через погляд, жести та переписку у соцмережі.Одразу після цього розпочались розмови про театр, під час яких учасники зустрічі обговорювали, як зробити Луцьк яскравим та театральним містом, які міжсекторіальні театрально-соціальні проєкти можна створити та які ідеї повинен втілювати театр під час війни загалом. Для цього відвідувачів на чолі з акторами розділили на три групи, кожна з яких разом з своїм наставником записувала, а згодом представляла свої проєкти для інших.Як зазначила Руслана Порицька, від гостей заходу прозвучало дуже багато корисних та важливих ідей, які будуть взяті до уваги та реалізовані у наступному театральному сезоні.

Насамкінець гості перейшли до смачної частини проєкту – «Blue hearts&blue cocktails», насолоджуючись вільними розмовами з коктейлями та десертами.По закінченню заходу, гості мали можливість зробити плівкове фото на згадку за купівлю «підвішеного квитка» – послуги, завдяки якій військові, родини загиблих, полонених, соціально вразливі категорії можуть безкоштовно відвідувати вистави театру.

Христина КРОТ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---