Штани, футболки, фліски: в Луцьку волонтери у квартирі шиють одяг для військових
У Луцьку група волонтерів шиє одяг для військовослужбовців. Свою ініціативу вони називають «Волинські швачки». Заснувала її 68-річна лучанка Валентина Слободчук, яка в березні 2022 року, коли син пішов у військо, перетворила власну квартиру на швейну майстерню.
Як розповіла Суспільному засновниця, до роботи долучилися охочі з Луцька та області. Нині в організації працює 14 волонтерів.
«За цей час ми нашили 35 тисяч трусів, потім почали шити штани, футболки, фліски – усе, що потрібно фронту. Я ще називаю нашу групу «Швидка допомога». Бо ми робимо те, що необхідно саме зараз. Тепер шиємо речі для шпиталів і стабілізаційних пунктів», – розповіла Валентина Слободчук.
Матеріали для пошиття, каже волонтерка, купують за кошти благодійників. Робота триває щодня, без вихідних.
Читати ще: «Швейна рота» з Луцька з початку повномасштабної війни відшила тисячі комплектів одягу для військових
«Я сама не маю освіти швачки, але навчилася. Моя квартира стала серцем цієї організації «Волинські швачки». Втомилася, але буду чекати перемоги», – додає вона.
Серед волонтерок – 70-річна Галина Сушко. Жінка каже, що виробництво одягу у них практично безвідходне – із залишків тканини шиють спідню білизну.
«Різні кусочки не викидайте, вони пригодяться. Труси весь час треба, штани і футболки треба, а деякі процеси тільки я можу зробити, бо люди не швачки», – каже Галина.
До швейної майстерні приходять допомагати і чоловіки. Серед них – актор Волинського театру ляльок Олег Даниленко, син якого нині на фронті.
Читати ще: Волинські бабусі-волонтерки плетуть килимки для військових
«Малюємо, кроїмо, ріжемо ліками і по лікалах збираємо частини майбутніх виробів. Нашим синам в окопах набагато важче», – говорить волонтер.
До команди також долучився пенсіонер Сергій Мурзаєв, інженер зварювального виробництва за освітою. Викрійки він навчився робити вже тут.
«Воно трохи важке, коли рулони півтора метра і це все розложити, зловити правильно лицем до середини і розправити. Ножицями мінімум 10 слоїв треба взяти, щоб вони нормально різали», – каже чоловік.
Серед волонтерів є й харків’янка Катерина Романцова, яка переїхала до Луцька з родиною після початку повномасштабної війни. Вона шиє білизну вдома й приносить готові вироби до майстерні.
«Додому хочеться, звичайно. Ми поки тут і треба тут щось робити, що можемо. Ми вже у тому віці, що треба щось робити для хлопців. Я вміла шити, рівненько і нерівненько, щоб красиво було», – розповіла жінка.
Зі слів волонтерки Валентини Слободчук, одяг люди шиють і вдома. Скільки одягу відправили бійцям, каже, не рахували.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як розповіла Суспільному засновниця, до роботи долучилися охочі з Луцька та області. Нині в організації працює 14 волонтерів.
«За цей час ми нашили 35 тисяч трусів, потім почали шити штани, футболки, фліски – усе, що потрібно фронту. Я ще називаю нашу групу «Швидка допомога». Бо ми робимо те, що необхідно саме зараз. Тепер шиємо речі для шпиталів і стабілізаційних пунктів», – розповіла Валентина Слободчук.
Читати ще: «Швейна рота» з Луцька з початку повномасштабної війни відшила тисячі комплектів одягу для військових
«Я сама не маю освіти швачки, але навчилася. Моя квартира стала серцем цієї організації «Волинські швачки». Втомилася, але буду чекати перемоги», – додає вона.
До швейної майстерні приходять допомагати і чоловіки. Серед них – актор Волинського театру ляльок Олег Даниленко, син якого нині на фронті.
Читати ще: Волинські бабусі-волонтерки плетуть килимки для військових
«Малюємо, кроїмо, ріжемо ліками і по лікалах збираємо частини майбутніх виробів. Нашим синам в окопах набагато важче», – говорить волонтер.
До команди також долучився пенсіонер Сергій Мурзаєв, інженер зварювального виробництва за освітою. Викрійки він навчився робити вже тут.
Серед волонтерів є й харків’янка Катерина Романцова, яка переїхала до Луцька з родиною після початку повномасштабної війни. Вона шиє білизну вдома й приносить готові вироби до майстерні.
«Додому хочеться, звичайно. Ми поки тут і треба тут щось робити, що можемо. Ми вже у тому віці, що треба щось робити для хлопців. Я вміла шити, рівненько і нерівненько, щоб красиво було», – розповіла жінка.
Зі слів волонтерки Валентини Слободчук, одяг люди шиють і вдома. Скільки одягу відправили бійцям, каже, не рахували.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.