«Сквот на Олегівській»: у Луцьку виставили унікальні роботи митців із київських пагорбів. Фото

Величезні полотна, які одночасно писали чотири художники, живопис 90-років, на який зараз активно полюють колекціонери, картини, присвячені сучасній російсько-українській війні, та грандіозна інсталяція підводного човна – ці та багато інших творів митців із київського об’єднання «Сквот на Олегівській» можна оглянути в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.

Масштабний виставковий проєкт під назвою «Київський острів» презентували в Музеї Корсаків 3 квітня.

На третьому поверсі музею представлено роботи художників Анатолія Варварова, Володимира Єршихіна, Ігоря Коновалова, Сергія Корнієвського, Руслана Кутняка, Ода Потапенкова, Володимира Падуна, Людмили Роздобудько-Падун, Костянтина Мілітинського, Володимира Заїченка та В’ячеслава Машницького.

Більшість митців особисто приїхали на відкриття виставки до Луцька. Не змогли прибути Людмила Роздобудько-Падун, Володимир Заїченко та В’ячеслав Машницький. Останній, на жаль, вважається зниклим безвісти; він зник під час окупації Херсона.

Відзначимо, що «Сквот на Олегівській» – це об’єднання художників, яке виникло на початку 1990-х років і стало важливою частиною так званої нової української хвилі. Товариство почало свою діяльність у 1993 році в покинутій будівлі на вулиці Олегівській у Києві. Ідеологами групи виступили Ігор Коновалов і Володимир Заїченко.

Художників арткомуни спершу поєднало навчання у Дніпропетровському художньому училищі та Національній академії мистецтв. Ця група митців пройшла творчий шлях від першої «тихої» виставки «Грудень» у 1993 році до яскравих і масштабних проєктів ХХІ століття.Читати ще: Сакральне мистецтво в Музеї сучасного мистецтва: у Луцьку – виставка понад 60 митців зі Львова. Фото

Традиційно привітала присутніх на відкритті проєкту «Київський острів» мистецтвознавиця Зоя Навроцька. Вона наголосила, що нині в стінах музею представлено твори не просто київських художників, а людей зі сторінок історії мистецтва.

«Музей своєрідно об’єднує Україну. Захід і схід перетинаються в нашому музеї, пізнають один одного. І ми виявляємо, що всі разом спостерігаємо за дивовижним явищем, яким є сучасне українське мистецтво», – сказала Зоя Навроцька.Фундаторка музею Леся Корсак провела для аудиторії невеликий екскурс в історію створення та діяльності «Сквоту на Олегівській». Вона наголосила, що формування цього об’єднання стало важливою частиною так званої нової української хвилі, тому що художники пішли в розріз усталеному уявленню про образотворче мистецтво, зокрема тому, якого навчали в тогочасних вишах.

«Вони вирішили поміняти свій гуртожиток на чудовий «Сквот на Олегівській». Як ми розуміємо, сквот – це самозахоплення людьми певного приміщення, покинутого, де ніхто не живе. І художники обрали прекрасне місце. Це центр. Гора Щекавиця. Міфічне місце, де є залишки і християнських, і єврейських, і мусульманських захоронень, де була розташована цвинтарна церква Усіх Святих. Це те місце, де українці вирішили зібратися в останні хвилини свого життя на випадок ядерного удару», – зазначила Леся Корсак.

І саме там понад 30 років тому зібралися 11 художників і вирішили творити.«Найголовніше, що це об’єднання художників проіснувало вже стільки років. Звичайно, трансформуючись, видозмінюючи свої види діяльності, розширюючи власну творчість. Ще хочу сказати, що саме ця група митців започаткувала напрямок Hill-art, тобто мистецтво на пагорбах, коли арт-об’єкти розташовували фізично на подільських пагорбах Києва. Митці вийшли у своїй творчості далеко за межі приміщення. Наприклад, вони ловили, кільцювали й випускали птахів, запускали риб у водойми, тобто розширювали своє мистецтво на різні стихії», – наголосила Леся Корсак.

Мистецтвознавиця, доцентка кафедри образотворчого мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Коновалова звернула увагу, що представлений проєкт – це не лише творчість художників, це все їхнє життя.«У чому унікальність? По-перше, час діяльності цього об’єднання – з початку 90-х, тобто 90-ті, 2000-ті, 2010-ті, 2020-ті. І цей колектив до сьогодні працює. Друга унікальність – це місце розташування «Сквоту на Олегівській». Це середмістя Києва. Це Поділ, гора Щекавиця. Не просто гора, а 172 метри над рівнем моря. Поряд Замкова гора, гора Юрковиця. І цей київський ландшафт сформував особливий рух мистецтва художників зі «Сквоту на Олегівській». Із початку 90-х років вони не виставлялися в інституційних закладах. Їх у ті часи просто було обмаль. Тому вони шукали інші виходи. Вони провели чудову акцію в хореографічній залі інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Вони зробили цікаву акцію в природознавчому музеї. І потім вийшли на пагорби Києва. Цей унікальний ландшафт вплинув на їхню творчість. Hill-art – такого більше ніде не існує. Ті історії, які почали виникати з появою об’єктів на цих пагорбах, ті легенди, які стали з’являтися, – це також щось унікальне», – розповіла Ольга Коновалова.

Ще одна унікальність «Сквоту на Олегівській» – величезні полотна, які можна оглянути зараз у Музеї Корсаків. Їх писав не один митець. Над ними одночасно працювали чотири художники об’єднання. Як зізналися самі митці, разом працювати над одним твором – це дуже цікавий, однак складний процес.«Уявіть собі: різні темпераменти, різні характери, різні натури, але одне величезне полотно. Як це відбувалося? Це була просто містерія. Це буквально танець навколо полотна: всі митці збираються і фокусуються на одній програмі, на одній ідеї. Тобто тут перед нами постає унікальна колективна творчість, яка, напевно, є нездійсненною в якихось інших колективах художників», – наголосила мистецтвознавиця.

«Тривалість у мистецтві – це дуже важливий фактор. Я практично не знаю артгуртів в Україні, вартісних артгуртів, які так довго протривали. Зараз у нього новий розквіт. Цю виставку можна роздивлятися двояко. Вникнути в сам процес споглядання живого мистецького організму. Просто пірнати між картинами як у велетенському акваріумі без води. Споглядати, не заморочуючись над тим, чим воно є. Це, можливо, найліпше. Але можливий і просвітницький варіант, коли, наприклад, учителі водитимуть дітей, показуватимуть на окремих зразках: це зразок сюрреалізму, це зразок нової хвилі, це, до речі, «кучерявий» стиль, це дуже рідкісний у нас концептуалізм. Я не перебільшую. Все це тут є. І абстракції трошки є», – оцінив мистецтвознавець Олег Сидор-Гібелинда.Як розповіла в коментарі Волинським Новинам мистецтвознавиця Ольга Коновалова, співпраця «Сквоту на Олегівській» із Музеєм Корсаків щодо підготовки до виставкового проєкту розпочалася ще торік.

«Коли хлопці приїхали й оглянули приміщення, то вирішили, що будуть не тільки полотна, що потрібно представити ще чи якусь акцію, чи якусь інсталяцію. І вирішили зробити такий грандіозний підводний човен, який сягає десь десяти метрів. Мій чоловік, художник Ігор Коновалов прораховував розміри цієї конструкції, визначав, які бруски потрібні, скільки саме, замовляв матеріали. І вже тут на місці художники складали цю конструкцію як лего: робили каркас, проводили світло, встановлювати манекени. Гіпсові маски, які художники робили зі своїх облич, збереглися ще з 1996 року», – зазначила мистецтвознавиця.Виставковий проєкт охоплює різні періоди діяльності «Сквоту на Олегівській». У залі представлено, наприклад, макети, створених у 90-х на київських пагорбах робіт, а також живопис тих часів. Останнього залишилося дуже мало. Це вже фактично музейні експонати.


Ольга Коновалова анонсувала, що 17 квітня в Музеї Корсаків відбудеться лекція-презентація, присвячена детальній історії об’єднання «Сквот на Олегівській».Читати ще: «Інший поруч»: як Будинок офіцерів у Луцьку перетворився на мистецьку галерею. Фото

Оглянути виставку «Київський острів» у Музеї Корсаків можна до 12 липня.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---