Світлини Українських січових стрільців на Волині: побут, школи, пам’ятки

Українські січові стрільці або усуси, як їх називали, мали чималий вплив на національно-патріотичну самосвідомість українців. Без перебільшення, це було унікальне військове формування початку ХХ століття. Адже серед перших 2,5 тисячі добровольців фактично усі мали вищу освіту. Та й надалі відсоток вояків з вищою освітою перевищує показники в будь-якому іншому війську.

Тож не дивно, що усуси не лише доволі успішно воювали у складі австро-угорської армії проти росіян. Серед них було багато письменників, поетів, композиторів, художників, скульпторів, журналістів. У вільний час стрільці вдавалися до творчості.

Вони добре розуміли значення освіти для піднесення національного духу. Тож у тих місцинах, де в силу обставин затримувалися надовше, започатковували школи для сільських дітей. Січові стрільці вчителювали в багатьох селах і на Волині.«Правильність в ходженню до школи… се глубокі чинники, котрі спять в нашім народі. Дайте рідню школу, а побачите, що з хахлів в Barenlend-і (Ведмежій землі) вийдуть мужики не гірші Чехів і Німців, і то в протягу 10 літ. Старша ґенерація ввічлива, гостинна, делікатна, взагалі має вроджені всі прикмети джентльмена, і то, на щастя, не ученого, а родженого. Одна хиба народу – се великий нахил до алькоголю і незгідливість взаїмна між собою. Причини сих хиб добре знає наша істория, се наші сусіди, паньщина і неволя», – писав керівник сокальського повітового осередку військового товариства «Українські січові стрільці», співавтор першого військового підручника українською мовою Осип Демчук, який вчителював у селі Машів (нині – Ковельського району).Читати ще: Волинське село Велимче: середньовічні дворища, попівська династія та повстанські криївки

Фактично, усуси створили перші на Волині школи з українською мовою викладання. Це мало велике значення, адже доти у церковно-приходських школах викладали тільки російською.Одним з важливих джерел не лише історії УСС, але й краю, де діяли стрільці, є світлини усусів. Адже чимало українських вояків (Микола Угрин-Безгрішний, Теофіл Мойсейович, Іван Іванець, Юліан Буцманюк, Василь Оробець та інші) захоплювалися фотографією.Нещодавно на сайті «Легіон Українських січових стрільців (фотоархів)» було викладено у відкритий доступ 3302 світлини з архіву Українського музею та бібліотеки в Стенфорді (США). Їх понад десять років оцифровував Василь Лопух, який працював директором адміністрації Наукового товариства імені Шевченка в Америці. Також оприлюднено 151 зображення з «Альбому уніформ М. Битинського» та 503 зображення з архіву Української вільної академії наук у США.Фотокартки згруповані за тематичним та географічним принципами. 141 світлина належить до території сучасної Волинської області. Це просто безцінне джерело для краєзнавців, адже фотокарток періоду Першої світової війни збереглося небагато.Читати ще: 15 фактів про виникнення Маневичів

Найчастіше усуси фотографували місцеві історичні та архітектурні пам’ятки (зокрема іконостаси церков), школи, які самі й засновували, історичні городища, кургани. Часто в об’єктив потрапляли власне самі вояки та вчительки стрілецьких шкіл. Але чи не найбільш цікавими є світлини селянського побуту початку ХХ століття. Адже такі зображення справді унікальні.Викладені світлини стосуються таких населених пунктів області: міст Володимир, Любомль та Устилуг, сіл Острівок, Зимне, Амбуків, Низкиничі, Матіїв (нині селище Луків), Черняків (нині село Тишковичі), Будятичі, Бортнів, Риловиця (нині у межах міста Володимира).

Сергій НАУМУК

Усі фото – legionukrainiansichriflemen.com

На заголовному зображенні – четар Микола Саєвич біля комісаріату УСС в Любомлі

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---