Світові війни та вимушені переселення: волинянин розповів про долю власної родини

«Не знаю, якось випадково бажання те чомусь прийшло віршоване сказати слово про дороге своє село, про жителів, про їхні долі, про те, з чиєї злої волі вони приїхали сюди і поселились назавжди», – декламує волинянин Степан Комариця.

Він народився 1949 року в селі Гайове (тоді Пшебраже). Цей населений пункт став вимушеною домівкою галичан у роки репресій. Батьки Степана Петровича – із Галичини. Їхнє дитинство припало на роки Першої світової війни, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Батькові було 13 років, матері – вісім. Матір навіть потрапила в розпал рукопашного бою між австро-німецькими військами і російськими. Просто йшла через випас і там зустріла ті дві армії», – пригадує Степан Комариця.

«У Другу світову війну вони теж опинилися в епіцентрі бойових дій. Там Львівсько-Сандомирську операцію проводили», – каже волинянин.

Читати ще: «Дав Бог сили витримати», – зв’язківиця УПА з Волині про катування і заслання в Сибір

Степан Петрович після армії працював у колгоспі. Згодом став ковалем. Нині на запит військових виготовляє скоби на бліндажі для наших захисників.

«Мій батько був ковалем. Він був професійним ковалем. Він на підприємства Франції працював у 1927 році», – розповідає пенсіонер.

Читати ще: «Троє дітей лежать у мерзлоті»: волинянка, яка пережила 25 років заслання в Сибіру, в’яже шкарпетки для воїнів ЗСУ

Як пригадує, в село Гайове радянська влада переселила багато галичан: «Я багато про що знаю з розповідей, бо жив із тими людьми, в середовищі тих людей. Переселені в основному були люди з Галичини і з Холмщини, це Ярославський повіт в основному, місто Радимно, села Сколошів, Задіброва, Святе, Добковичі».

Історія українського народу пронизана жахливими випадками вимушених переселень. Ось і сьогодні в село Гайове приїжджають наші співвітчизники, які тікають від теперішньої війни.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---