На місці розстрілу волинян встановлять пам'ятний знак

Пам’ятний знак встановлять на місці розстрілу українців поблизу села Гайове Ківерцівського району Волині, де влітку 1943 року відбулося масове знищення українців польськими шовіністами та російськими партизанами.

«Це була одна з найбільш драматичних і найменш досліджених сторінок Волинської трагедії. Драматизм ситуації полягає в тому, що у збройне протистояння між українцями та поляками втрутилися російські партизани, які почали знищувати беззбройне українське населення. В тому нерівному бою близько 200 вояків УПА намагалися вивести з-під вогню загонів польської самооборони беззбройних українських жителів, а в цей час так звані «червоні» партизани зайшли українцям з тилу і почали стріляти їм у спини. В результаті знищили близько 1500 беззбройних українців. Точне місце розстрілу досі не було встановлене, на місці, де масово проливалася кров наших співвітчизників, досі не встановлено бодай одного православного хреста», – окреслив мету пошукової експедиції Олександр Пирожик.

Згідно з свідченням істориків, до середині 1943 року у селі Пшебраже (нині Гайове), проживало приблизно 20 тисяч поляків. Тут перебувала так звана самооборона, яка була добре озброєна. Оскільки цим воякам треба було харчуватися, їх загони, як розповідають свідки тих подій, регулярно займалися грабуванням, мародерством та знущанням над українським населенням, яке проживало на території поблизу, зокрема в районі Колок, Цуманя, Звірова, Олики.

Місцеві вояки УПА вирішили дати відсіч польським нападникам. Заручившись підтримкою офіцерів ОУН-УПА з Галичини та місцевого українства, близько 200 повстанців підійшли до Пшебраже. Бій відбувся 31 серпня 1943 року на схід від польської колонії Пшебраже, в урочищі Юзефин. На допомогу полякам прийшов загін червоних партизан, які оточили українців з тилу, створивши так званий «котел». У тому нерівному бою українці зазнали великих втрат та потерпіли поразки. Польське цивільне населення потім саме закопувало трупи, бо серед живих майже нікого з українців у тих краях не лишилося. В ті роки окупанти розграбували, спалили дотла і повністю знищили тут декілька поселень: Юзефин, Йезьорський Майдан, Зофіївка, Яромель, Добра. Нині там, де були ці населені пункти, – ліси, чагарники й поля.

Досі нічого не вказує на велику трагедію, що трапилася тоді на волинській землі. Натомість на окраїні Гайового є впорядковане польське кладовище та пам’ятний обеліск. Українці ж на своїй землі ще не спромоглися віддати належну шану героям.

Аби не помилитись у виборі місця спорудження пам’ятного знака, розшукали двох свідків тих подій, які розповіли про перебіг бою і вказали місце, де саме він відбувався. Це 86-ти річна мешканка села Гайове Ківерцівського району Віра Шуляк та 94-річний мешканець села Гораймівка Маневицького району Мусій Пащук, який був безпосереднім учасником бою. Прийшовши без зброї, як і більшість селян, він тоді один із небагатьох заледве врятувався з того смертоносного «котла». Обоє дуже зраділи, коли почули, що незабаром тут може з’явитися меморіальний хрест та покажчик сіл, які тоді були спалені.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---