У Грузії набув чинності суперечливий закон про «іноагентів»

У Грузії у четвер, 1 серпня, запрацював реєстр для реєстрації профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та ЗМІ, створений на основі суперечливого закону про «іноагентів».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NewsGeorgia.

Закон зобов’язує реєструватися в реєстрі НУО та ЗМІ, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону. Вони оголошуються «організаціями, які просувають інтереси іноземної сили».

До 1 січня 2025 року вони мають надати Мін’юсту декларації про доходи за 2023 рік. Після 1 січня – опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.

За ненадання декларації передбачено штраф у розмірі 25 тисяч ларі (9 200 доларів США). Згодом за кожен місяць «прострочки» стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі (7 300 доларів США).

Читати ще: До Конституційного суду Грузії подали вже третій позов щодо закону про «іноагентів»

Закон про «іноагентів», який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу», парламент Грузії ухвалив у остаточному читанні 14 травня. Президент Саломі Зурабішвілі 18 травня наклала на нього вето, проте 28 травня парламент його подолав.

У народі закон прозвали «російським» – за подібність до чинного в РФ.

ЄС та США вважають, що грузинський закон покликаний «змусити замовкнути критичні голоси». На Заході вказують, що він неминуче негативно вплине на майбутні парламентські вибори в Грузії.

Читати ще: Процес вступу Грузії в ЄС де-факто зупинено, – Європейська рада

Прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе запевнив, що, незважаючи на ухвалений закон, НУО та ЗМІ не закриватимуться перед виборами. Глава правлячої партії «Грузинська мрія» Каха Каладзе, між тим, заявляв, що у разі невиконання вимог рахунки НУО та ЗМІ заарештують, після чого продовження їхньої роботи стане неможливим.

Понад двісті НУО ще до ухвалення закону заявили, що не мають наміру реєструватися в реєстрі. Вони звернулися до Конституційного суду Грузії, вимагаючи скасування спірної ініціативи. Позови з аналогічними вимогами до КС направили президент Грузії та опозиційні політики у парламенті.

Заявники стверджують, що закон порушує статті Конституції про інтеграцію країни до ЄС та НАТО, про права на об’єднання, недоторканність приватного життя та рівність.

У КС Грузії заявили, що позови буде об’єднано, і пообіцяли розглянути їх у «розумні терміни».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---