У Ковелі попрощалися з 35-річним Героєм-прикордонником Максимом Косюком

Ковель попрощався зі своїм Героєм Максимом Косюком. Він був надзвичайно добрим, світлим, щирим – про це кажуть усі, хто його знав. Воїну було лише 35...

Про це повідомили в Ковельській міській раді.

Максим народився 18 квітня 1990 року в Ковелі. Навчався у спеціалізованій школі № 3, здобув вищу освіту в Луцькому національному технічному університеті. Працював у сфері логістики, мав досвід роботи і в Україні, і за кордоном.

У 2019 році він ухвалив важливе для себе рішення – підписав контракт із Державною прикордонною службою України. Беріг наш спокій на різних ділянках кордону, зокрема на Волині, Житомирщині.

З коханою Анною створив хорошу сім’ю. Молоді люди побралися у серпні 2022 року. Радів народженню синочка Станіслава, кожному його кроку, усмішці. Здавалося, щастя оселилося в його домі. Для усіх Максим був ніжним, турботливим. У кожну вільну хвилину поспішав додому. Родина була для нього опорою й натхненням.

Максим був єдиним сином у батьків, надійною підтримкою для мами, тата й бабусі, яка відіграла важливу роль у його вихованні.

Рідні розповіли, що Максим був із тих, кого не можна було не любити: якщо сказав – зробить, якщо пообіцяв – не підведе.

21 березня 2025 року Максима Косюка перевели до Луганського прикордонного загону. Підрозділи бригади пройшли найзапекліші бої війни, зокрема за Кремінну, Лиман, Попасну, Рубіжне, Сєвєродонецьк та Бахмут.

2 червня 2025 року під час руху до позицій у районі населеного пункту Курдюмівка на Донеччині автомобіль прикордонників підірвався на міні. Максим зазнав важких поранень і опіків. Лікарі боролися за його життя, але 7 червня у лікарні міста Дніпра серце інспектора прикордонної служби вищої категорії – начальника першого відділення розвідки розвідувальної прикордонної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування в/ч 9938, головного сержанта Косюка Максима Валерійовича зупинилося.

Сотні людей сьогодні прийшли подякувати молодому чоловікові за його військовий подвиг, сміливість, самовідданість і велику любов до своєї країни.

«Не стало патріота, захисника України, Людини, яка дарувала світло. Висловлюємо щирі співчуття дружині Анні, сину Станіславу, батькам – Людмилі Валеріївні та Валерію Михайловичу, бабусі Валентині Григорівні, друзям, рідним і близьким полеглого Героя», – зазначив міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Дружина Аня написала на своїй сторінці в Instagram слова, які пронизують до глибини душі:

«Дякую тобі за все. За мужність, за силу, за відданість Україні, за те, що захищав нас усіх – не на словах, а на передовій. Ти був прикордонником, бійцем, Героєм. Але передусім – чоловіком і татом. І саме в цьому – твоя найбільша сила.

Наш син Станіслав зростатиме, знаючи, що його батько – не просто захисник, а людина з великою душею. Він носить твоє ім’я в серці, а я – твою любов у кожному подиху. Ми з ним будемо жити так, щоб ти пишався нами. Так, як ти жив – чесно, відважно, з гідністю.

Твоя смерть – рана, яку не загоїть час. Але твоя пам’ять – вічна. Ми завжди будемо берегти її. Я дякую тобі за життя, яке ти подарував сину, за спогади, які залишив мені, і за світло, яке залишив після себе для всієї України».

Поховали воїна Максима Косюка на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---