У Луцьку помолилися за душі закатованих євреїв

Цього року відзначається 75-та річниця єврейської трагедії. В обласному центрі Волині помолилися за душі євреїв, які загинули від нацистських пуль в часи Другої світової війни.

Спільна молитва відбулася сьогодні, 27 серпня, біля стін Великої хоральної синагоги.

ЧИТАТИ ЩЕ: У ЛУЦЬКУ – МІТИНГ-РЕКВІЄМ ДО 75-Ї РІЧНИЦІ ЄВРЕЙСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Вшанувати жертв геноциду та молотися за їхні душі прийшли представники єврейської громади. Також до спільної молитви долучився радник міського голови Ігор Поліщук.

Всім присутнім нагадали, що метою зібрання є те, щоб трагедія, яка була в історії Луцька, не покрилася порохом забуття.

Історик Оксана Сущук звернула увагу на те, що люди прийшли сюди, аби віддати шану не тій прикрій новині, що сколихнула наше місто у 1942 році, а тій частині громади, яка могла б принести дуже багато для нашого міста, оскільки єврейська громада ніколи не була окремою від українського народу.

"Від 20 до 29 серпня відбувалися жахливі розстріли єврейської громади міста. За офіційними даними перед розстрілом у гетто перебувало понад 14 тисяч людей. Більше половини були жінки, 3 тисячі - чоловіки, близько 4 тисяч - діти до 14 років. Ці дні були вибрані для розстрілу, бо 29 серпня у Луцьку мала б відбулася конференція комісарів Волинського округу, на якій мали відрапортуватися, що територія міста на 100% очищена від «єврейських елементів». Для них євреї не були людьми" - зазначила Оксана Сущук та додала, що історикам вдалось знайти людину, яка пережила окупацію Луцька, - це Костянтин Юліанович Кравчук.

"В ці дні на моїх очах відбувалися жахливі події. Ми жили напроти їздової бригади гетто. Одного дня зранку я вийшов на вулицю і побачив жахливу картину: з брам виїжджають вантажні автомобілі, наповнені людьми. Було чути, як від цукрового заводу стріляють кулемети. Я не міг уявити, що відчувають люди у кузові автомобіля, який везе їх на розстріл. Це було жахливо. Ці моменти залишилися у пам'яті на все життя», - розповів Костянтин Юліанович.

Опісля, виконувач обов’язків рабина міста Луцька і очільник Ортодоксальної іудейської громади Луцька Мойше Меір Матусовський за іудейським звичаєм, просурмив у священий ріг шафар (єврейський ритуальний музичний інструмент, зроблений з рогу тварини, - ред.).

Радник міського голови Ігор Поліщук зауважив, що ці події є чорною сторінкою в історії Луцька.

«Я хочу подякувати іудейській ортодоксальній громаді за запрошення, за можливість розділити скорботу єврейського народу за подіями, які сталися 75-ть років тому. Ці дні були записані в історію Луцька, як чорна сторінка нашої історії. Це трагедія не лише єврейського народу, а й нашого міста. Тисячі лучан, які не були ні в чому винні, були цинічно та жорстоко розстріляні лише за те, що вони були євреями.

Ми ніколи не дізнаємося, яким би було наше місто, аби ці люди залишилися живими. Я думаю, воно було б кращим, оскільки ці люди допомагали б його розбудовувати та розвивати, бо серед цих тисяч лучан були геніальні люди, які могли б внести свій вклад в розвиток міста. Старші люди говорять, що через багато років на вшанування євреїв ніхто не прийде, але я думаю навпаки, бо такі трагічні сторінки не можна

забувати. Нашим обов'язком є пам'ятати про це і передати цю пам'ять наступним поколінням, щоб такі події більше ніколи не повторилися», - висловився Ігор Поліщук.

Насамкінець, усім присутнім наголосили, що не варто забувати уроки історії та потрібно пам’ятати ці страшні сторінки в історії нашого міста.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---