У Луцьку знову запрацювала аптека-музей, де виготовляли ліки для Лесі Українки
У Луцьку аптека-музей, що на вулиці Драгоманова, запрацювала після перерви на ремонт. Заклад закрили у серпні 2025 року на сім місяців, наразі він відкритий лише для екскурсій.
Аптека-музей заснована півтори сотні років тому, розповів Суспільному краєзнавець Олександр Котис.
Історія аптеки-музею у Луцьку
Наприкінці XVIII століття на її місці була збудована кам’яниця, яку в 1845 році знищила пожежа. Згодом родина місцевих поляків Злоцьких відремонтувала будівлю, відкрила у ній аптеку і продовжувала свою справу до 1939 року, додає краєзнавець. Після будівля була націоналізована.
Власниками крамниці з ліками були Петро, Адам і Францішек Злоцьких. Оскільки навчальних медичних закладів не було, каже колишня працівниця аптеки Надія Цеслів, Злоцькі самі вивчили багато аптекарів. Після ухвалення Магдебурзького права почала розвиватися медицина, а з нею і аптечна справа. В XIX столітті в аптеці також надавалася долікарська допомога.
«Наприкінці XVIII–XIX століття в аптеках працювали лише чоловіки, бо ця робота вважалася трудоємкою. Пізніше почалася емансипація, і тепер в аптеках лише жіноча стать», – каже фармацевтка Надія Цеслів.Сама вона родом з Галичини, з чоловіком приїхала на Волинь у 1973 році після закінчення Львівського медінституту. Працювала рецептурем у курортній аптеці Моршина, провізором, завідувачкою ампульного відділу аптечного складу, а з 1983 по 2021 рік завідувала аптекою-музеєм. Нині – на пенсії.Жінка пригадує, що коли 35-річною прийшла працювати в аптеку-музей, у ній працювали люди старшого віку. Зазначає, що особливість медзакладу в тому, що у ньому був ботанічний відділ, працівники якого заготовляли до 200 лікарських рослин. На їх основі виготовляла біля 50 мазей, до 35 видів настоянок і сиропів.
Читати ще: Без підтримки у війні: розквіт луцьких шкіл за Першої світової
«Основою для мазей були жири акул, свиней, корів, які зберігалися в штофах. Зараз основою для мазей є вазелін і ланулін», – додає вона.
Аптека була й досі залишається дерматологічного профілю. Як пояснила фармацевтка, співпрацювала з лікарями обласного шкірно-венерологічного диспансера і виготовляла емульсії, мазі, пасти, розчини для внутрішнього і зовнішнього вживання за їх рецептами.Медичні засоби, які зберігаються у аптеці-музеї, березень 2026 року.
Мінеральну воду в пляшках почали виготовляти із 1935 року. Для цього на подвір’ї аптеки пробили свердловину глибиною 110 метрів до артезіанського колодязя. Звідти, розповідає фармацевтка, вода надходила в другий ярус підвалу, де її фасували, газували, заправляли сиропами, виготовленими на основі трав.
«У штаті аптеки до 40-х років була спеціалізована карета з візником і двома кіньми, які розвозили мінеральну воду заможним лучанам. Вже тоді був такий спосіб доставки», – додала Надія Цеслів.Спеціалізована карета, якою розвозили мінеральну воду.
Зараз в музеї зберігаються гербарій лікарських рослин 1942-го, металеві ступки, ваги-мора, якими користувалися ще донедавна, та речі з кабінету власника аптеки.
Читати ще: Хвороби старого Луцька: як міщани боронилися від епідемій
«У цій аптеці працював Гілярій Червінський. Він навчив дружину Олену аптечній справі. Вона товаришувала з родиною Косачів, які проживали недалеко від аптеки. Восени 1882 року Олена Червінська готувала ліки для хворої Лесі Українки, готувалися обезболювальні та бактерицидні мазі», – додає фармацевтка.Ручні ваги 20 століття, які зберігаються в аптеці-музеї, березень 2026 року.
Відвідувач Тарас у музеї вперше, однак каже, що його рідні приходили сюди за ліками.
«Колись тут замовляли ліки по рецептах, то зверталися. Є рецепти, які більш ефективні, на мою думку. Колись мої батьки зверталися. Для мене ліки брали», – розповідає він.Каса в аптеці-музеї, березень 2026 року.
Як будували аптеку-музей
Частина корпусу аптеки стоїть на масивних дворівневих підземеллях, що типово для забудови Луцька XVII століття, зауважує краєзнавець Олександр Котис.
«У цьому районі було дуже багато будівель із підземеллями. Зверху на них будувалися будівлі, не обов’язково, що вони збереглися до нашого часу. Бо те, що під землею, краще збережене, а будівля вже може бути пізнішою», – каже краєзнавець.Додає: аптека складається із будиночків, які тягнуться вглиб кварталу і виходять на вулицю Братковського. Там знаходиться двоповерховий будинок, який теж був складовою аптеки.
«Таких аптек-музеїв небагато. Є аптека-музей у Львові. У радянський час, коли створювалася аптека-музей, то частину речей з луцької перевезли туди», – додає він.
Нині аптека працює як музей, із квітня тут реалізовуватимуть готові лікарські препарати. Чи виготовлятимуть в аптеці ліки – невідомо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Аптека-музей заснована півтори сотні років тому, розповів Суспільному краєзнавець Олександр Котис.
Історія аптеки-музею у Луцьку
Наприкінці XVIII століття на її місці була збудована кам’яниця, яку в 1845 році знищила пожежа. Згодом родина місцевих поляків Злоцьких відремонтувала будівлю, відкрила у ній аптеку і продовжувала свою справу до 1939 року, додає краєзнавець. Після будівля була націоналізована.
Власниками крамниці з ліками були Петро, Адам і Францішек Злоцьких. Оскільки навчальних медичних закладів не було, каже колишня працівниця аптеки Надія Цеслів, Злоцькі самі вивчили багато аптекарів. Після ухвалення Магдебурзького права почала розвиватися медицина, а з нею і аптечна справа. В XIX столітті в аптеці також надавалася долікарська допомога.
«Наприкінці XVIII–XIX століття в аптеках працювали лише чоловіки, бо ця робота вважалася трудоємкою. Пізніше почалася емансипація, і тепер в аптеках лише жіноча стать», – каже фармацевтка Надія Цеслів.Сама вона родом з Галичини, з чоловіком приїхала на Волинь у 1973 році після закінчення Львівського медінституту. Працювала рецептурем у курортній аптеці Моршина, провізором, завідувачкою ампульного відділу аптечного складу, а з 1983 по 2021 рік завідувала аптекою-музеєм. Нині – на пенсії.Жінка пригадує, що коли 35-річною прийшла працювати в аптеку-музей, у ній працювали люди старшого віку. Зазначає, що особливість медзакладу в тому, що у ньому був ботанічний відділ, працівники якого заготовляли до 200 лікарських рослин. На їх основі виготовляла біля 50 мазей, до 35 видів настоянок і сиропів.
Читати ще: Без підтримки у війні: розквіт луцьких шкіл за Першої світової
«Основою для мазей були жири акул, свиней, корів, які зберігалися в штофах. Зараз основою для мазей є вазелін і ланулін», – додає вона.
Аптека була й досі залишається дерматологічного профілю. Як пояснила фармацевтка, співпрацювала з лікарями обласного шкірно-венерологічного диспансера і виготовляла емульсії, мазі, пасти, розчини для внутрішнього і зовнішнього вживання за їх рецептами.Медичні засоби, які зберігаються у аптеці-музеї, березень 2026 року.
Мінеральну воду в пляшках почали виготовляти із 1935 року. Для цього на подвір’ї аптеки пробили свердловину глибиною 110 метрів до артезіанського колодязя. Звідти, розповідає фармацевтка, вода надходила в другий ярус підвалу, де її фасували, газували, заправляли сиропами, виготовленими на основі трав.
«У штаті аптеки до 40-х років була спеціалізована карета з візником і двома кіньми, які розвозили мінеральну воду заможним лучанам. Вже тоді був такий спосіб доставки», – додала Надія Цеслів.Спеціалізована карета, якою розвозили мінеральну воду.
Зараз в музеї зберігаються гербарій лікарських рослин 1942-го, металеві ступки, ваги-мора, якими користувалися ще донедавна, та речі з кабінету власника аптеки.
Читати ще: Хвороби старого Луцька: як міщани боронилися від епідемій
«У цій аптеці працював Гілярій Червінський. Він навчив дружину Олену аптечній справі. Вона товаришувала з родиною Косачів, які проживали недалеко від аптеки. Восени 1882 року Олена Червінська готувала ліки для хворої Лесі Українки, готувалися обезболювальні та бактерицидні мазі», – додає фармацевтка.Ручні ваги 20 століття, які зберігаються в аптеці-музеї, березень 2026 року.
Відвідувач Тарас у музеї вперше, однак каже, що його рідні приходили сюди за ліками.
«Колись тут замовляли ліки по рецептах, то зверталися. Є рецепти, які більш ефективні, на мою думку. Колись мої батьки зверталися. Для мене ліки брали», – розповідає він.Каса в аптеці-музеї, березень 2026 року.
Як будували аптеку-музей
Частина корпусу аптеки стоїть на масивних дворівневих підземеллях, що типово для забудови Луцька XVII століття, зауважує краєзнавець Олександр Котис.
«У цьому районі було дуже багато будівель із підземеллями. Зверху на них будувалися будівлі, не обов’язково, що вони збереглися до нашого часу. Бо те, що під землею, краще збережене, а будівля вже може бути пізнішою», – каже краєзнавець.Додає: аптека складається із будиночків, які тягнуться вглиб кварталу і виходять на вулицю Братковського. Там знаходиться двоповерховий будинок, який теж був складовою аптеки.
«Таких аптек-музеїв небагато. Є аптека-музей у Львові. У радянський час, коли створювалася аптека-музей, то частину речей з луцької перевезли туди», – додає він.
Нині аптека працює як музей, із квітня тут реалізовуватимуть готові лікарські препарати. Чи виготовлятимуть в аптеці ліки – невідомо.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку ліквідували пожежу в одноповерховій будівлі
Сьогодні 08:44
Сьогодні 08:44

.jpg)





Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.