У Музей волинської ікони повернули відреставрований вівтар ХVII століття
На Волині відреставрували класичний вівтар костелу ХVII століття. Зараз його можна побачити у Музеї волинської ікони серед святинь ХVII-ХVIIІ століття.
Про це розповіла Суспільному директорка музею Тетяна Єлісєєва.
Зі слів директорки, елементи вівтаря знайшли у 1986 році на горищі православного храму села Борочичі колишнього Горохівського району.
Зі слів Тетяни Єлисеєвої, дослідження вівтаря та його реставрація тривали шість років.«Вівтар був у складному стані. Як показали дослідження: було чотири шари записів поверх декоративного різьблення, яке перелевкашили у ХVIIІ столітті», – розповіла керівниця Музею волинської ікони.«На наверші та крилах вівтаря, які виконані у нідерландсько-німецькому стилі, зображені фрукти. Зображання фруктів було популярним у ХVII століття», – розповіла історикиня Тетяна Єлісєєва.У крилах вівтаря є кіоти – спеціальне оформлення ікони з певним мікрокліматом. На них зображений монах Серафим Саровський та неідентифікований ченець, їх датують початком ХХ століття. Оригінальні образи – втрачені, каже Тетяна Єлісєєва.
Зі слів директорки музею, науковці, які працювали над дослідженням вівтаря, припускають, що він був виготовлений на замовлення іноземних майстрів – різьбярів, скульпторів, іконописців та привезений в костел до України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це розповіла Суспільному директорка музею Тетяна Єлісєєва.
Зі слів директорки, елементи вівтаря знайшли у 1986 році на горищі православного храму села Борочичі колишнього Горохівського району.
Зі слів Тетяни Єлисеєвої, дослідження вівтаря та його реставрація тривали шість років.«Вівтар був у складному стані. Як показали дослідження: було чотири шари записів поверх декоративного різьблення, яке перелевкашили у ХVIIІ столітті», – розповіла керівниця Музею волинської ікони.«На наверші та крилах вівтаря, які виконані у нідерландсько-німецькому стилі, зображені фрукти. Зображання фруктів було популярним у ХVII століття», – розповіла історикиня Тетяна Єлісєєва.У крилах вівтаря є кіоти – спеціальне оформлення ікони з певним мікрокліматом. На них зображений монах Серафим Саровський та неідентифікований ченець, їх датують початком ХХ століття. Оригінальні образи – втрачені, каже Тетяна Єлісєєва.
Зі слів директорки музею, науковці, які працювали над дослідженням вівтаря, припускають, що він був виготовлений на замовлення іноземних майстрів – різьбярів, скульпторів, іконописців та привезений в костел до України.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Французький актор Ален Делон отримав орден від Зеленського
Сьогодні 00:34
Сьогодні 00:34
Кожен третій – переможець: у Луцьку підсумували результати творчого конкурсу педагогів
19 Квітня 2024 23:46
19 Квітня 2024 23:46
У Луцьку на макулатуру здали ще майже пів тонни російськомовних книг
19 Квітня 2024 23:29
19 Квітня 2024 23:29
Понад 94% українців довіряють ветеранам, які повернуться з війни. Опитування
19 Квітня 2024 23:09
19 Квітня 2024 23:09
За «торгівлю» рибою можуть сісти на 10 років: як судять волинських посадовців, яких спіймали на хабарі
19 Квітня 2024 22:51
19 Квітня 2024 22:51
Понад $11 тисяч за тонну: ціни на какао сягнули історичного максимуму
19 Квітня 2024 22:32
19 Квітня 2024 22:32
У місті на Волині «Лада» від удару перекинулась на дах. Фото
19 Квітня 2024 22:14
19 Квітня 2024 22:14
⚡️Наш Telegram-канал. Оперативні новини з Волині, України і світу⚡️
19 Квітня 2024 22:00
19 Квітня 2024 22:00
Сім волинських проектів щодо захисту довкілля отримають фінансування від ЄС
19 Квітня 2024 21:58
19 Квітня 2024 21:58
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.