У волинський музей передали знайдені старовинні жіночі прикраси

Ковельський історичний музей поповнився новими експонатами. Це три жіночі прикраси давньоруського періоду: привіска, підвіска та перстень-печатка.

Про це в коментарі Суспільному розповіла головна зберігачка фондів музею Мирослава Мороз. З її слів, амулети та елементи було знайдено поблизу села Мельниця Ковельського району. Їх у колекцію музею передав луцький краєзнавець, науковець Геннадій Гулько.

Як зазначила Мирослава Мороз, привіска розміром 3,2х2 сантиметри у формі трапеції могла входити до набору амулетів. Ймовірно, ця прикраса – з VI-VII століть, адже її знайшли разом із пальчастою фібулою. Привіску виготовлено з латуні.

«Були думки щодо того, це черняхівська культура чи пеньківська. Але поспілкувавшись із науковцями й переглянувши наукові праці, все ж схиляємося до думки, що привіска належить до черняхівської культури», – сказала музейниця.У верхній частині має отвір, до якого за допомогою круглого вушка прикріплений сегмент ланцюжка з перевитого дроту з петлями по обидва боки. З подібних деталей виготовляли здебільшого скроневі й нашийні жіночі прикраси, окремі з яких входили до наборів оберегів.

Читати ще: На Волині у полі знайшли давньоруський бронзовий перстень

Знайдена підвіска давньоруського періоду (приблизно ХІІ століття) має народну назву «Шумовичок», зазначила головна зберігачка фондів музею. Прикраса має кулясту форму, розтягнуту з чотирьох боків у кутах, а також заокруглені грані. У верхній частині розташоване заокруглене вушко для підвішування.

«Усередині кульки є маленький дзвіночок, який при коливанні виробу створює ефект легкого шуму. Нижня грань підвіски має прорізи та прикрашена рельєфними насічками у вигляді рисочок», – сказала Мирослава Мороз.Такі брязкальця, або «бубонці», носили в складі намиста, але іноді прикріплювали до шийних гривень, інколи пришивали до головних уборів або вплітали у волосся на скронях. Використовували такі підвіски також як ґудзики: пришивали або підвішували до поясів, іноді ними обшивали спідниці та рукави жіночої сукні. Найчастіше такі підвіски носили жінки.

Зі слів Мирослави Мороз, перстень-печатка, ймовірно, дитячий. Він прикрашений стилізованим хрестом у вигляді квітки, вписаної у коло, має розмір 1,6х1,3 см.Головна зберігачка фондів Ковельського історичного музею додала, що прикрасами жінки намагалися підкреслити індивідуальність, показати свій художній смак і майстерність, а іноді – вказати на матеріальне благополуччя родини.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---