У ВР зареєстрували закон, що передбачає двомовність
Законопроект «Про мови в Україні» зареєстрували у Верховній Раді 7 вересня. Згідно з документом, державною мовою є українська, проте вільне функціонування російської мови дозволяється практично у всіх сферах діяльності, включаючи діловодство та освіту.
Проект зареєстрували народні депутати Олександр Єфремов (Партія регіонів), Петро Симоненко (Компартія) і Сергій Гриневецький (блок Литвина) - пише Комерсант.
У разі його прийняття закон забезпечить імплементацію Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, ратифікованої Верховною Радою в 1999 році, і адаптує українське законодавство про мови до світових і європейських норм – кажуть ініціатори.
Згідно з документом, державною мовою є українська. Разом з тим гарантується вільне використання, розвиток і захист інших регіональних мов, до яких законопроект відносить російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримсько-татарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку і угорську.
Дія документа поширюється на ті мови, якими користуються не менше 10% громадян, що населяють певну територію.
Функціонуванню російської мови присвячена окрема стаття законопроекту. У ній визнається українсько-російська двомовність, а також те, що для більшості громадян України російська є або рідною мовою, або мовою повсякденного спілкування.
У разі прийняття законопроекту права носіїв регіональних мов будуть враховуватися майже у всіх сферах діяльності. Наприклад, основною мовою ділового спілкування визнається українська, проте в процесі складання документів може використовуватися і регіональна мова.
Ст. 21 законопроекту гарантує громадянам України право отримання освіти українською та російською мовами та на інших регіональних мовах в межах тих територій, де вони поширені.
Слід зазначити, що чинний закон «Про мови в Українській РСР» не визнає двомовності і не гарантує права отримувати освіту українською та російською мовами.
«Всі попередні законопроекти були недостатньо повними і проробленими, а в цьому документі прописано все. Я не бачу нічого поганого в тому, щоб люди, які говорять російською мовою, читали твори Пушкіна і Достоєвського в оригіналі. За радянських часів в Україні були розроблені програми для шкіл на румунською, угорською та іншими мовами. Це була позитивна практика, і її треба повертати, щоб закрити мовне питання раз і назавжди», - вважає народний депутат Катерина Самойлик (Компартія).
В опозиції категорично не згодні з такою ініціативою. «Законопроект становить небезпеку для функціонування української мови в нашій країні. Державна мова на те й державна, щоб об'єднувати державу, в якій дійсно можуть бути люди, що говорять на різних мовах. Якщо у представників регіональних громад є бажання перекладати, скажімо, рішення судів на інші мови, то нехай вони це роблять за свій рахунок, а не за рахунок держави», - заявив народний депутат Володимир В'язівський (НУНС).
На його думку, «питання мови є питанням державної ваги». «Прокурор, ревізор, суддя повинні знати державну мову. Якщо сьогодні зажадають використовувати російську мову в судах, то завтра солдати відмовляться виконувати команди на українській і вимагатимуть, щоб з ними спілкувалися на національних мовах. Це абсолютно шкідливий проект», - вважає пан В'язівський.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Проект зареєстрували народні депутати Олександр Єфремов (Партія регіонів), Петро Симоненко (Компартія) і Сергій Гриневецький (блок Литвина) - пише Комерсант.
У разі його прийняття закон забезпечить імплементацію Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, ратифікованої Верховною Радою в 1999 році, і адаптує українське законодавство про мови до світових і європейських норм – кажуть ініціатори.
Згідно з документом, державною мовою є українська. Разом з тим гарантується вільне використання, розвиток і захист інших регіональних мов, до яких законопроект відносить російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримсько-татарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку і угорську.
Дія документа поширюється на ті мови, якими користуються не менше 10% громадян, що населяють певну територію.
Функціонуванню російської мови присвячена окрема стаття законопроекту. У ній визнається українсько-російська двомовність, а також те, що для більшості громадян України російська є або рідною мовою, або мовою повсякденного спілкування.
У разі прийняття законопроекту права носіїв регіональних мов будуть враховуватися майже у всіх сферах діяльності. Наприклад, основною мовою ділового спілкування визнається українська, проте в процесі складання документів може використовуватися і регіональна мова.
Ст. 21 законопроекту гарантує громадянам України право отримання освіти українською та російською мовами та на інших регіональних мовах в межах тих територій, де вони поширені.
Слід зазначити, що чинний закон «Про мови в Українській РСР» не визнає двомовності і не гарантує права отримувати освіту українською та російською мовами.
«Всі попередні законопроекти були недостатньо повними і проробленими, а в цьому документі прописано все. Я не бачу нічого поганого в тому, щоб люди, які говорять російською мовою, читали твори Пушкіна і Достоєвського в оригіналі. За радянських часів в Україні були розроблені програми для шкіл на румунською, угорською та іншими мовами. Це була позитивна практика, і її треба повертати, щоб закрити мовне питання раз і назавжди», - вважає народний депутат Катерина Самойлик (Компартія).
В опозиції категорично не згодні з такою ініціативою. «Законопроект становить небезпеку для функціонування української мови в нашій країні. Державна мова на те й державна, щоб об'єднувати державу, в якій дійсно можуть бути люди, що говорять на різних мовах. Якщо у представників регіональних громад є бажання перекладати, скажімо, рішення судів на інші мови, то нехай вони це роблять за свій рахунок, а не за рахунок держави», - заявив народний депутат Володимир В'язівський (НУНС).
На його думку, «питання мови є питанням державної ваги». «Прокурор, ревізор, суддя повинні знати державну мову. Якщо сьогодні зажадають використовувати російську мову в судах, то завтра солдати відмовляться виконувати команди на українській і вимагатимуть, щоб з ними спілкувалися на національних мовах. Це абсолютно шкідливий проект», - вважає пан В'язівський.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
що тут сказати - виконується вказівка кремля : відрито і нахабно українцям нав"язується "вєлікій і могучій", разом з тим попирається все українське: мова , культура, освітаї... Браво московським холуям !
Анна
Показати IP
19 Березня 2012 21:47
це просто жах! що за нісенітниці! яка двомовність?! ми громадяни україни
У Луцьку підліток поцупив в «Єві» парфуми Versace за тисячу гривень, судили його матір 
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
Генетично модифіковані молі замінять мишей у вивченні стійких до антибіотиків бактерій
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
На Волині водію присудили штраф і майже 20 років заборони керування: що накоїв 
15 Лютого 2026 23:31
15 Лютого 2026 23:31
МЗС України закликало бойкотувати фінансовану Росією премію ЮНЕСКО
15 Лютого 2026 23:02
15 Лютого 2026 23:02
На Волині оштрафували маму, бо донька пізно ввечері розважалась у пабі та була п’яною
15 Лютого 2026 22:33
15 Лютого 2026 22:33
На Волині неповнолітній на мотоциклі злетів у кювет і травмувався: що вирішив суд
15 Лютого 2026 22:05
15 Лютого 2026 22:05
У Луцьку покарали водія KIA за те, що п’яним влаштував ДТП на перехресті 
15 Лютого 2026 21:36
15 Лютого 2026 21:36
Прапор вручили доньці: на Волині прощалися з Захисником Василем Ярмолюком
15 Лютого 2026 21:08
15 Лютого 2026 21:08

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.