Український театрал Микола Певний і його луцькі стежки

Помітний український рух почався у Луцьку в часи Першої світової з появою повітової Просвіти та окремих громадських діячів. Продовжився він і в міжвоєнний період. Саме тоді у Луцьку було засновано перший український театр. До цієї справи долучилася доволі знакова в історії театрального руху родина Миколи та Антоніни Певних.

Усе почалося із захоплення ще юного Миколи театром. Складні геополітичні обставини початку ХХ століття не дали йому змоги присвятити життя суто улюбленій справі. Воєнні лиха, поранення і навіть полон спіткали його в часи Першої світової.

Микола Певний походив з Полтавщини. Після завершення середньої школи у Єлисаветграді вищу освіту здобував у Варшавській політехніці. Потім його призвали на фронт, де він і дістав пораненння. Лікувався Микола Герасимович у Москві. Звідти він переїхав до Петербурга, де й почалося його театральне життя. Саме там Певний навчався на драматичних курсах. Там він довго не пробув і невдовзі переїхав до Києва на роботу в Українському державному народному театрі. У Європі ще вирувала війна, і театралу довелося повоювати в лавах армії Української народної республіки.

Зрештою Микола Певний опинився в таборі для інтернованих у Ченстохові. Але й там не облишив театру – став режисером аматорського гуртка.

Читати ще: Не тільки Левчанівська. Луцькі сенатори та посли

У подальшому доля зводить Певного із корифеєм українського театру Миколою Садовським. Так сталося, що той працював в Ужгороді і шукав талановите поповнення трупи. Він домігся звільнення Певного, відтак той опинився в Ужгороді. Під керівництвом Садовсього Певний працював кілька років. Тут його доля звела з дружиною – Антоніною Певною. Вона також була родом з Полтавщини, славилася акторськими здібностями, мала дуже гарний голос. Микола Певний працював і як режисер в ужгородському театрі.Через фінансові проблеми театр в Ужгороді припинив існування. Далі життя закидає Певних до Варшави. На той час брат Миколи Петро став працювати редактором українського часопису «Українська нива». Він же і загітував театралів переїхати до польської столиці. Микола став працівником редакцїі. Проте уже через рік редакція переїхала до Луцька. Тут часопис став працювати за підтримки Генрика Юзевського, якого 1928 року призначили на посаду Волинського воєводи. З перервою він працював на ній аж до квітня 1938-го і став центральною фігурою польсько-української співпраці на Волині. Ці ж ідеї пропагував часопис «Українська нива», де працював Микола Певний.

Луцьк став містом найбільшого розквіту таланту і Миколи, і його дружини Антоніни. Одразу після прибуття до Луцька Певні заснували тут Волинський український театр, що стало вагомою акцією не тільки в культурному житті міста, а й усієї Волині.А все почалося з невеликого театрального гуртка, який організував Певний. Перша вистава, а саме «Гетьман Дорошенко», відбулася у листопаді 1928 року на честь 10-річчя луцької «Просвіти». З часом закупили необхідне обладнання, і група перетворилася на повноцінний професійний театр. У Луцьку вистави відбувалися в клубі «Рідна хата». Він розташовувався на вулиці 3 Травня неподалік центральної міської артерії Ягеллонської. Цей клуб був одним із центрів українського життя довоєнного Луцька. Також вистави відбувалися і в міському кінотеатрі.

Читати ще: Луцький хаб «Рідна хата» – місце культурних тусовок і єднання громади майже 100 років тому

Дуже багато Волинський український театр мандрував воєводством, оскільки його вважали пересувним, а тому в місті він міг давати вистави не більш як два місяці на рік. Хоча театр отримував підтримку і від Юзевського, і від різних організацій та заробляв із продажу квитків, грошей бракувало, зарплати були малі. Але завдяки відданій праці Певних та акторів театр працював далі й мав можливість оновлювати декорації, купувати костюми.Гастролі театру тривали чотири місяці, протягом яких актори ставили близько 100 вистав. У тридцятих роках акторський склад Волинського українського театру налічував приблизно 30 членів. Репертуар складався із понад 40 вистав за творами українських та закордонних авторів.

На одному зі збережених фото зафіксована родина Миколи та Антоніни Певних у Луцьку. Вони прогулюються біля міського парку з улюбленим песиком. Луцьку театральну «прогулянку» Певних обірвав 1939 рік. Після приходу радянської влади до міста Микола не хотів їхати з Луцька, бо думав, що його не чіпатимуть як відому людину культурного кола. Проте це була помилка. Бо саме за українську театральну діяльність влада трактувала його як ворога народу. У 1941 році його розстріляли в Києві. Дружину Антоніну Певну заслали в Сибір. Там вона прожила до 1982 року.

Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---