Вбивча бюрократія: як COVID-19 призвів до тисяч смертей у Бергамо

Видання NYT опублікувало розслідування, як бюрократія та загальмованість місцевої системи спровокували трагедією в італійській провінції Бергамо.

Північноіталійська провінція Бергамо стала одним із найбільш смертоносних регіонів у західному світі під час пандемії коронавірусу. Розслідування NYT виявило неправильне керівництво та бюрократичні затримки. Ці та інші фактори призвели до більшої кількості смертей, ніж мало бути.

Сайт 24 каналу представляє переклад резонансної статті NYT.

Спустошення та страх: COVID-19 та північ Італії

Франко Орланді, зазвичай здоровий чоловік похилого віку, колишній водій вантажівки, захворів. У нього був кашель та лихоманка, «швидка» привезла його до лікарні. Втім, лікарі сказали, що це застуда і відпустили додому. Через два дні швидка допомога повернула 83-річного водія назад. Він не міг дихати. На дворі була середина лютого 2020 року.

У той час Італія ще не зафіксувала жодного випадку коронавірусу. Симптоми Орланді спантеличили Моніку Авогадрі, 55-річну анестезіологиню, яка лікувала його в лікарні Пезенті Фенаролі. Але й вона не здогадалась зробити тест на вірус: італійські протоколи базувалися на рішенні ВООЗ. А воно у перші дні епідемії вказувало чітко – тестувати лише тих, хто повернувся з Китаю.

«Китай?» – докторка Авогадрі згадала, як відповіла дружина пана Орланді. – Вона навіть не знала, де це".

Але COVID-19 вже прибув до Ломбардії. Через п’ять днів таке відкриття – після порушення протоколу обстеження – зробила інша лікарка у сусідній провінції Лоді.

Пані Авогадрі сама захворіла після кількох днів догляду за Орланді та іншими пацієнтами. Її лікарня, замість того, щоб виявляти та лікувати хворобу, пришвидшувала її поширення в економічному центрі Італії. В цей час в Бергамо лунали сирени, навкруги було страждання і смерть. Батьків забирали від дітей, чоловіків від дружин, бабусь і дідусів від їхніх сімей. В одному з будинків престарілих у Бергамо померло 34 із 87-ми стареньких.

Лікарні стали імпровізованими моргами, в церквах стояло багато трун. Ці сцени стали попереджувальним сигналом для лідерів західного світу – як швидко вірус може паралізувати систему охорони здоров’я.

Місцеві чиновники вважають, що в Бергамо від вірусу загинуло понад 3300 людей. Але реальна цифра, за їхніми словами, вдвічі більша. Місто пана Орланді – Нембро – зазнало, мабуть, головного удару. Смертність у березні 2020 року зросла там на 850%. Місцевий священик наказав припинити безперервно дзвонити у дзвони за померлими.

Наразі головне питання: як така трагедія могла статися саме в Бергамо? Це багата, освічена провінція з населенням трохи більше 1 млн людей та з першокласними лікарнями. Відповіді уряд воліє уникати, пише NYT. Натомість там вказують з гордістю на успіх Італії у подоланні першої хвилі інфекції.

Порушити правила, щоб дізнатись правдуПроблеми на ранній стадії були у вказівках ВООЗ. Через тестування лише людей, причетних до Китаю, лікарі пропустили перші випадки коронавірусу в Італії. Помилкові кроки та бездіяльність погіршили ситуацію і коштували Бергамо та Італії загалом дорогоцінного часу. А його відлік вже йшов на хвилини.

Директор лікарні Пезенті Фенаролі зачинив двері закладу майже відразу, бо розумів – тут спалах. Але регіональні чиновники наказали відкрити його через кілька годин. В результаті, працівники лікарні, відвідувачі та виписані пацієнти потрапили під дію вірусу. І поїхали розносити його по всій провінції.

Два дні регіон Бергамо чекав, що його закриють, як уряд це зробив з провінцією Лоді. Мери навіть очікували, коли з’явиться поліція, щоб закрити кордони, незважаючи на спротив місцевих бізнесменів. Як виявилося, останні дійшли аж до Риму. Приватно, місцеве бізнес-лобі закликали прем’єр-міністра Джузеппе Конті не зачиняти фабрики.

Суперечка між Римом та Бергамо затягнулася на кілька днів. Вірус вийшов з-під контролю в провінції. Через два тижні регіон та країну загалом закрили. Але Бергамо було вже не врятувати, часу на це просто не було.

Тим часом, в Італії вирував сезон грипу та застуд. Отже лікарі в Ломбардії часто робили скани легень та помітили дивну пневмонію. Регіон має ділові зв’язки з Китаєм, і місцеві інфекціоністи стежили за спалахом коронавірусу в місті Ухань. Але нові правила стосувалися в основному авіапасажирів. Всі зроблені тести повернулися негативні.

Нульовий пацієнт в Італії

Так продовжувалося би і далі, якби не Анналіза Малара, лікарка із міста Кодоньо, провінція Лоді. Вона вирішила порушити протокол, щоб перевірити 38-річного чоловіка з важкою пневмонією, яка не реагувала на стандартне лікування. Тест на COVID-19 виявився позитивним. Так було підтверджено перший випадок внутрішньої передачі вірусу в Італії. Це сталося 20 лютого 2020 року.

Через два дні поблизу Риму на термінове засідання зібралась Агенція Цивільної Безпеки – орган, який відповідає за подолання катастроф. Прем’єр Конте та міністри сіли за стіл у маленькій кімнаті для конференцій. Саме тоді міністр охорони здоров’я Роберто Сперанца запропонував локдаун для Лоді. Міністри нервово поглянули один на одного та одноголосно затвердили пропозицію.

Уряд відправив в провінцію армію та поліцію 23 лютого, щоб імплементувати локдаун. І досі можна почути цю історію від урядовців, як приклад сміливості та бажання поставити здоров’я італійців вище економіки.

Прозріння в Бергамо та нестача тестів

Новини про вірус у Лоді, всього за 96 км від Бергамо, лікарка Моніка Авогадрі зустріла хвора у ліжку в себе вдома. Але для неї настав момент розуміння всієї ситуації. Вона підняла слухавку та зателефонувала до своєї лікарні. Пезанте Фенаролі знаходилась у місті Альдзано Ломбардо, у долині річки Серіо. Це щільно заселена та індустріальна частина провінції.

Авогадрі закликала лікарів взяти тест на COVID-19 у Франко Орланді. Втім, її спочатку висміяли. Він же ніколи не був у Китаї, про що ти?! Але стан інших пацієнтів на поверсі погіршувався, до того ж прибув новий зі схожими симптомами. Врешті-решт, домовилися про два мазки. 23 лютого, в середині дня, результати поклали на стіл доктору Джузеппе Мардзуллі, директору госпіталя. Обидва були позитивні.

Але директор лише вилаяв доктора, що приніс звістку – чи добре ви вивчили зв’язки з Китаєм? Добре, їх немає. Вірус вже циркулював всередині.

Саме в той момент я зрозумів, що ми провалилися, – згадав Мардзуллі в коментарі NYT. – Ми шукали тих, хто бував у Китаї, і це була трагічна помилка.

Нарешті, свій тест отримав і Орланді – позитивний.

Дехто з персоналу лікарні почав кашляти, а Мардзуллі – готувати карантин. Він скасував заміну персоналу, отже нікого нового не буде. Також на деякий час реанімацію зачинили. Найбільша проблема – дуже мало мазків для ковід-тесту. "Без них ми були беззахисні", – визнав Мардзуллі.

Старші медичні чиновники називали лікарню «незамінним гарнізоном». 24 лютого – і вже під 50 пацієнтів. Запаси тестів швидко закінчувалися. У справу вступила сепарація хворих – з симптомами та без у різні палати. Явно хворих лікарів відправляли додому.

Внутрішня переписка видавала паніку: «У вас є колеги з симптомами, які не отримали тест». Їх потрібно було все більше. Інший госпіталь випросив собі 100 тестів, згідно переписки, яку бачили в NYT. Пезенте Фенаролі отримав хіба половину. Лише 27 лютого, регіон відправив допомогу – сотні тестувальних наборів. Пезенте Фенаролі отримав далеко не відразу.

Доктор Мардзуллі був змушений обмежити їх використання, а 1 березня він просто знепритомнів від перевтоми.

Десять днів невизначеності та промислове лоббі

На цьому фоні розігрувалася політична драма між Бергамо та Римом. Так, знову. В Ломбардії на 25 лютого було лише 18 випадків. Небагато, порівняно зі 128 в Лоді. Місцева влада хоч і була занепокоєна, але вважала, що ще зарано вважати лікарню новим кластером.

Конте виступав проти розширення тестування, наголошуючи на слідуванні міжнародним протоколам. А інакше «ми почнемо драматизувати надзвичайну ситуацію», додав він. На наступний день підстав для локдауну все ще не було. Мер Нембро Клаудіо Канчеллі розповів, що Бергамо погрожував забрати гроші у 18-ти мерів, якщо вони зачинять будинки для людей похилого віку або з інвалідністю.

«Не хвилюйтесь, на горизонті немає червоної зони», – запевняли у центрі.

Але 28 лютого кількість випадків стрибнула вже до 103 ( у Лоді – 182). Головні місцеві лікарі ідентифікували лікарню Пезенте Фенаролі як головне джерело поширення COVID-19. І все одно, Конфіндустрія Бергамо (Конфіндустрія – промислове об’єднання – Прим. 24) випустили відеоролік «Бергамо працює».

«Нинішні попередження від італійських урядових чиновників кажуть, що ризик зараження невеликий», – казав голос на відео на фоні заводів. Тим часом, закрите Лоді втрачало економіку та клієнтів. Зупинити індустрію в Бергамо? На той час це було нечувано. Бізнес-лідери та навіть мер Альдзано Ломбардо пручалися локдауну. Були підняті зв’язки у Римі.

Відповідь прийшла швидко – ми покладаємось тільки на науку. Щоправда, Конте заперечив для NYT запит від Конфіндустрії. «Тоді була пряма лінія між нами та урядом», – нагадала Лічія Маттіолі, колишня віцепрезидентка групи.

«Не знаю, чи вони почули», – каже пані Маттіолі. – "Але принаймні вони вислухали". Фабрики лишалися відкритими до березня. Цю битву регіон виграв. Деякі не зачинялися узагалі.

Промисловці апелювали напряму до прем’єра: швидке закриття Лоді призвело до втрати багатьох робочих місць. «Соціальної дистанції на заводах в Бергамо буде досить», – казали вони. Бажання уряду закрити всю місцеву індустрію в Бергамо називали «дуже, дуже небезпечним».

Головне – здоров’я, все інше – другорядне. Так відповів міністр Сперанца. Він добивався доповіді від наукового комітету, в якій були б викладені причини закриття Бергамо. Але рішення вже було прийняте.

Примарний локдаун та перші смерті

3 березня червону зону все ж запропонували навколо Нембро та Альдзано Ломбардо. На цьому Ломбардія вважала питання вичерпаним. Але Конте про план розповіли лише через три дні. На питання, як так сталося, Сперанца відповів: «Це були лише два маленьких містечка. Тепер їх всі знають».

МВС повідомило про початок ізоляції, в готелях бронювали кімнати для 100 нових офіцерів. 5 березня науковий комітет знову закликав закрити міста.

Депутат парламенту з Бергамо звинуватив Конте у затягуванні часу на фоні людської катастрофи. Поліція прибула та розпочала тренування та підготовку. 6 березня закрити треба було вже всю Ломбардію, включно з Міланом. 8 березня Конте це підтримав.

А люди почали помирати. Орландо помер в лікарні на наступний день після позитивного тесту. Дехто з його родини та сусідів по лікарні теж. Рідні, які ходили в лікарню, хворіли і, самі того не знаючи, розносили вірус.А потім стався вибух заражень на футбольному стадіоні. У Мілан, щоб зіграти матч Ліги Чемпіонів проти «Валенсії», приїхала «Аталанта» та її 40 тисяч фанатів.

Як відомо, спів є одним з найефективніших способів зараження, а фанати, звісно, співали. Один з фанатів після матчу втратив смак, дружина відвезла його в лікарню. Він ледве міг ходити і дихати й опинився серед стареньких людей з тими самими проблемами. У декого, через втрату свідомості та падіння, були зламані щелепи.

«Я хотіла померти», – згадує докторка Моніка Авогадрі, яка впала у напівкоматозний стан прямо в палаті. Вона втратила половину свого волосся. Лікар, що вибив їй тест на ковід, помер, її сестра – з трубкою в горлі у відділі інтенсивної терапії. Всі визнають ситуацію в Бергамо трагедією, але кожен скидає вину на інших.

Визнання помилок та новий початок

ВООЗ каже, що обмеження тестування було заради економії ресурсів. Маргарет Гарріс, представниця організації, пояснила: на початку епідемії «лише групу ризику треба було тестувати». В січні рішення про тест переклали на лікарів. В Бергамо це вважали «зручним виправданням». Прокурори тепер розслідують, чому регіон не закрили ще в лютому.

ВООЗ помилилися, а Італії не треба було сліпо слідувати вказівкам. Скоріш за все, тоді ми могли б уникнути захворювання медичного персоналу, – визнав для NYT головний лікар країни Джузеппе Руокко.

У червні лікарку Анналізу Малару нагородили за порушення протоколу та виявлення першого випадку COVID-19 орденом «За заслуги перед Італійською Республікою».

Зараз Бергамо – провінція, яка багато кого втратила. У День Мертвих пастор зібрав родини, де хтось помер від коронавірусу. Він сам провів багато скорочених поховань. Отець Селла прочитав імена 231 людини, якої не стало у Нембро з минулого листопада. Серед них і пан Орланді, інші пацієнти та лікарі.

З іншого боку, лікарні регіону тепер мають «імунітет» та приймають хворих з інших регіонів, жартують медики. Виставковий центр нещодавно перетворили на велику палату інтенсивної терапії. Десятки ліжок, вентиляторів легень, кисневих балонів. Нова група медичних сестер. Але виснаження нікуди не ділося і тільки зростало.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---