Війна має імена та обличчя: в Луцьку рідні загиблих захисників нагадали, що «Час не лікує»
Напередодні Дня пам’яті захисників України, 28 серпня, на Театральному майдані в Луцьку згадали всіх полеглих воїнів, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави, починаючи з 2014 року. До традиційного заходу «Час не лікує» долучилися сім’ї військових із Волині. Батьки, дружини, сестри, доньки та сини, онуки прийшли з портретами своїх найрідніших.
Традиційну акцію «Час не лікує» ініціював відокремлений підрозділ Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області. Захід організували за підтримки влади міста й області, театру ляльок, бібліотеки для юнацтва, ліцею імені Героїв Небесної Сотні та Фонду Ігоря Палиці«Тільки разом».
Мета акції – нагадати українцям про біль рідних загиблих Героїв, про те, що їхній втраті не можна скласти ціни, а також зберегти спогади про полеглих захисників, об’єднати родичів воїнів, які поклали життя на війні.
Цього року вперше перед заходом у центрі Луцька відбулася мирна хода на пам’ять про загиблих воїнів. Маршрут проліг від Київського майдану до Театральної площі. Родичі загиблих захисників розгорнули великий блакитно-жовтий стяг. Також вони несли в руках портрети своїх рідних.
Голова відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області, матір загиблого на Донеччині розвідника Сергія Свища Катерина Свищ нагадала, що торік завдяки благодійникам вдалося виготовити 40-метровий блакитно-жовтий прапор, на який родичі полеглих Героїв кріплять білі фетрові голуби з іменами своїх чоловіків, синів, братів чи татусів, дідусів.
«Я довго думала, що сказати сьогодні, бо коли говориш про тих, кого любиш найбільше, правильних слів просто не існує. Я стою тут передусім як мама, яка втратила свого сина. І коли я сьогодні дивлюся на вас, на матерів, дружин, дітей, батьків, я бачу не просто учасників заходу. Я бачу своїх. Тих, хто знає, що означає прокидатися з пам’яттю. Тих, хто навчився усміхатися, хоч всередині назавжди залишилася порожнеча. Тих, хто продовжує жити не тому що біль минув, а тому що любов залишилася… Наші герої вже не можуть бути поруч фізично, але вони залишили нам те, що продовжує тримати. Їхню любов. Їхні слова. Їхні вчинки. Їхніх дітей. Їхніх батьків. Їхніх побратимів. І пам’ять», – сказала Катерина Свищ.
Вона додала, що ім’я кожного Героя має бути почутим: «Я дуже хочу, щоб кожне ім'я було почуте. Не загубилося серед статистики, не залишилося просто рядком у документах, бо вони були не цифрами. Вони були чиїмось дітьми, чиєюсь любов'ю, чиїмось цілим світом».
Представниці «Об’єднання матерів і дружин захисників України» цього дня вдягнули однакові футболки, з вишитим серцем і фразою «У моєму серці». Як розповіла Катерина Свищ, це подарунок від постійного партнера Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Принагідно вона подякувала всім партнерам та співорганізаторам акції.
«Знаєте, я думаю, що найважливіше сьогодні навіть не сказати багато слів, а побути разом. Іноді людині, яка втратила найдорожче, не потрібні поради. Їй не треба казати, що час вилікує. Не вилікує. Час не поверне сина, не поверне чоловіка, не поверне батька, не поверне брата. Але поруч може бути людина, яка просто скаже: я тебе розумію, я поруч, ти не сама. Можливо, саме для цього ми сьогодні тут, щоб підтримати один одного, щоб тримати пам'ять, щоб тримати Україну.
Я не знаю, скільки ще триватиме війна, але я знаю одне: ми не маємо права втомитися пам'ятати, бо забуття – це друга смерть. Наші герої заслуговують на те, щоб жити. Жити в наших словах, у наших дітях, у наших спогадах, в нашій Україні. Я хочу, щоб ми сьогодні згадували їх не лише сльозами, а й з любов'ю, бо вони були щасливими синами своїх матерів, коханими чоловіками, татами, друзями, побратимами, людьми, які мали свої мрії. І саме такими ми повинні їх пам'ятати.
Я мама полеглого героя, і я знаю, що мій син назавжди залишиться зі мною. Не так, як я хотіла б, але в моєму серці. Сьогодні, дивлячись на всіх вас, я думаю одне: ми не повинні залишатися наодинці зі своїм болем. Ми можемо бути однією рукою підтримки, тим плечем, на яке можна спертися, тим голосом, який скаже: я пам'ятаю твого сина. І тоді крила, що нас тримають, справді матимуть сенс. Бо ці крила не лише про тих, кого ми втратили – вони про нас, про те, що навіть після найстрашнішої втрати ми знаходимо в собі сили підняти очі, жити, пам'ятати, любити і тримати одне одного з любов'ю в серці», – акцентувала голова відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області Катерина Свищ.
Своїми історіями поділилися матері загиблих воїнів, зокрема Анна Михно і Галина Копаєва.
Тарас Валерійович Михно (1991 року народження), мешканець села Оздів, загинув 10 травня 2023 року в місті Куп’янськ Харківської області.
«Я мама. І мій син Тарас назавжди залишиться для мене найсвітлішим, найдобрішим і найхоробрішим чоловіком у світі. Йому назавжди 32. Із дитинства Тарас був надзвичайно працьовитим і життєрадісним хлопчиком. Він усім серцем любив танці, тому обрав шлях учителя хореографії. Навчав діток краси, гармонії і прекрасного. Він любив це життя і мав стільки світлих мрій. Він з перших днів став захищати нас, нашу Україну. Клята війна забрала його від нас. Вона забрала тата від двох діток. Цього року Тарасова донька піде до першого класу. І серце крається від думки, що батько не візьме її за руку і не проведе до шкільного порогу», – поділилася Анна Михно.
Житель села Промінь Володимир Володимирович Копаєв (1982 року народження) загинув 14 листопада 2024 року на території між позиціями Сил оборони та військ держави-агресора поблизу населеного пункту Мартинівка Суджанського району Курської області РФ.
«Я пам'ятаю свого сина з доброї сторони. Жодна людина не скаже, що він був поганим. А для мене він був найкращим сином. Якось він прийшов до мене у свій день народження і подарував мені подарунок. Я заплакала. А він каже: мамо, ви мене народили, ви мене виховували, я вам дуже вдячний. І у кожен свій день народження він дарував мені подарунок», – пригадала Галина Копаєва.
Акція розпочалася з хвилини пам’яті. Потім усі присутні заспівали Гімн України.
Священнослужителі відправили молебень за всіх полеглих українських захисників. У спільному зверненні до Бога присутні просили спокою для душ спочилих і найшвидшого наближення переможного миру для України.
«Сьогодні ми зібралися, щоб молитовно згадати наших захисників, згадати їхні імена, згадати про них, вшанувати їхню пам’ять. Направду час не лікує. Він тільки допомагає сприйняти те, що ми не можемо змінити, і зробити нас сильнішими. Сьогодні ми тримаємо в руках не просто прапор як символ нашої держави. Ми тримаємо прапор як символ їхньої відданості та жертовного служіння нашій державі. На цьому прапорі прикріплені голуби. Голуб у християнстві – це не тільки символ Святого Духа. Це символ чистоти, жертовності. І ось ці ангели-голуби стоять перед Богом і своїми крилами закривають нас із вами, охороняють», – сказав священник, який очолив молитву.
Народна депутатка Ірина Констанкевич вручила представницям Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області подяки Верховної Ради та квіти. Вона зауважила, що, на жаль, кількість скорботних днів в українських сім’ях зростає.
«Якщо раніше ми говорили, що ми повинні згадувати, то нині я хотіла би сказати, що поруч зі згадуванням ми повинні більше говорити про пам’ять. Пам’ять має бути постійною, пам’ять має бути живою, пам’ять має резонувати в нашій свідомості, у наших серцях, пронизувати нас. Пам’ять і наша дорога до наших Героїв повинні бути тими щоденними нагадуваннями, що українці і українки поклали своє життя за нашу державність, за наш суверенітет, за нас з вами», – наголосила Ірина Констанкевич.
Учасники заходу також поклали квіти до пам’ятного стенду з іменами загиблих за Україну.
Нагадаємо, акція «Час не лікує», яку започаткували ще у 2016 році, напередодні Дня пам’яті захисників України відбувається в різних містах усієї країни.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Традиційну акцію «Час не лікує» ініціював відокремлений підрозділ Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області. Захід організували за підтримки влади міста й області, театру ляльок, бібліотеки для юнацтва, ліцею імені Героїв Небесної Сотні та Фонду Ігоря Палиці«Тільки разом».
Мета акції – нагадати українцям про біль рідних загиблих Героїв, про те, що їхній втраті не можна скласти ціни, а також зберегти спогади про полеглих захисників, об’єднати родичів воїнів, які поклали життя на війні.
Голова відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області, матір загиблого на Донеччині розвідника Сергія Свища Катерина Свищ нагадала, що торік завдяки благодійникам вдалося виготовити 40-метровий блакитно-жовтий прапор, на який родичі полеглих Героїв кріплять білі фетрові голуби з іменами своїх чоловіків, синів, братів чи татусів, дідусів.
Вона додала, що ім’я кожного Героя має бути почутим: «Я дуже хочу, щоб кожне ім'я було почуте. Не загубилося серед статистики, не залишилося просто рядком у документах, бо вони були не цифрами. Вони були чиїмось дітьми, чиєюсь любов'ю, чиїмось цілим світом».
«Знаєте, я думаю, що найважливіше сьогодні навіть не сказати багато слів, а побути разом. Іноді людині, яка втратила найдорожче, не потрібні поради. Їй не треба казати, що час вилікує. Не вилікує. Час не поверне сина, не поверне чоловіка, не поверне батька, не поверне брата. Але поруч може бути людина, яка просто скаже: я тебе розумію, я поруч, ти не сама. Можливо, саме для цього ми сьогодні тут, щоб підтримати один одного, щоб тримати пам'ять, щоб тримати Україну.
Я не знаю, скільки ще триватиме війна, але я знаю одне: ми не маємо права втомитися пам'ятати, бо забуття – це друга смерть. Наші герої заслуговують на те, щоб жити. Жити в наших словах, у наших дітях, у наших спогадах, в нашій Україні. Я хочу, щоб ми сьогодні згадували їх не лише сльозами, а й з любов'ю, бо вони були щасливими синами своїх матерів, коханими чоловіками, татами, друзями, побратимами, людьми, які мали свої мрії. І саме такими ми повинні їх пам'ятати.
Я мама полеглого героя, і я знаю, що мій син назавжди залишиться зі мною. Не так, як я хотіла б, але в моєму серці. Сьогодні, дивлячись на всіх вас, я думаю одне: ми не повинні залишатися наодинці зі своїм болем. Ми можемо бути однією рукою підтримки, тим плечем, на яке можна спертися, тим голосом, який скаже: я пам'ятаю твого сина. І тоді крила, що нас тримають, справді матимуть сенс. Бо ці крила не лише про тих, кого ми втратили – вони про нас, про те, що навіть після найстрашнішої втрати ми знаходимо в собі сили підняти очі, жити, пам'ятати, любити і тримати одне одного з любов'ю в серці», – акцентувала голова відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області Катерина Свищ.
Тарас Валерійович Михно (1991 року народження), мешканець села Оздів, загинув 10 травня 2023 року в місті Куп’янськ Харківської області.
«Я мама. І мій син Тарас назавжди залишиться для мене найсвітлішим, найдобрішим і найхоробрішим чоловіком у світі. Йому назавжди 32. Із дитинства Тарас був надзвичайно працьовитим і життєрадісним хлопчиком. Він усім серцем любив танці, тому обрав шлях учителя хореографії. Навчав діток краси, гармонії і прекрасного. Він любив це життя і мав стільки світлих мрій. Він з перших днів став захищати нас, нашу Україну. Клята війна забрала його від нас. Вона забрала тата від двох діток. Цього року Тарасова донька піде до першого класу. І серце крається від думки, що батько не візьме її за руку і не проведе до шкільного порогу», – поділилася Анна Михно.
«Я пам'ятаю свого сина з доброї сторони. Жодна людина не скаже, що він був поганим. А для мене він був найкращим сином. Якось він прийшов до мене у свій день народження і подарував мені подарунок. Я заплакала. А він каже: мамо, ви мене народили, ви мене виховували, я вам дуже вдячний. І у кожен свій день народження він дарував мені подарунок», – пригадала Галина Копаєва.
Священнослужителі відправили молебень за всіх полеглих українських захисників. У спільному зверненні до Бога присутні просили спокою для душ спочилих і найшвидшого наближення переможного миру для України.
«Сьогодні ми зібралися, щоб молитовно згадати наших захисників, згадати їхні імена, згадати про них, вшанувати їхню пам’ять. Направду час не лікує. Він тільки допомагає сприйняти те, що ми не можемо змінити, і зробити нас сильнішими. Сьогодні ми тримаємо в руках не просто прапор як символ нашої держави. Ми тримаємо прапор як символ їхньої відданості та жертовного служіння нашій державі. На цьому прапорі прикріплені голуби. Голуб у християнстві – це не тільки символ Святого Духа. Це символ чистоти, жертовності. І ось ці ангели-голуби стоять перед Богом і своїми крилами закривають нас із вами, охороняють», – сказав священник, який очолив молитву.
«Якщо раніше ми говорили, що ми повинні згадувати, то нині я хотіла би сказати, що поруч зі згадуванням ми повинні більше говорити про пам’ять. Пам’ять має бути постійною, пам’ять має бути живою, пам’ять має резонувати в нашій свідомості, у наших серцях, пронизувати нас. Пам’ять і наша дорога до наших Героїв повинні бути тими щоденними нагадуваннями, що українці і українки поклали своє життя за нашу державність, за наш суверенітет, за нас з вами», – наголосила Ірина Констанкевич.
Нагадаємо, акція «Час не лікує», яку започаткували ще у 2016 році, напередодні Дня пам’яті захисників України відбувається в різних містах усієї країни.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У центрі Луцька – панахида за загиблими Героями
Сьогодні 10:37
Сьогодні 10:37
Війна має імена та обличчя: в Луцьку рідні загиблих захисників нагадали, що «Час не лікує»
Сьогодні 10:08
Сьогодні 10:08
«АТБ» вводить тимчасові обмеження на продаж низки товарів через збільшення випадків спекуляції
Сьогодні 09:10
Сьогодні 09:10
Є загиблі і поранені через детонацію під Києвом: прокуратура розслідує службову недбалість
Сьогодні 08:41
Сьогодні 08:41
У Луцьку 50 дітей отримали рюкзаки зі шкільним приладдям
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Податок на прибуток: волиняни сплатили майже 1,2 млрд грн
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.