Втрачений середньовічний рукопис знайшли в італійській бібліотеці

Протягом десятиліть учені вважали цей документ назавжди втраченим для науки. Його складна історія, сповнена крадіжок і таємничих зникнень, заплутала сліди настільки, що навіть директори провідних книгосховищ заперечували факт його існування. Проте сучасні технології відкрили зовсім іншу картину, пише 24 канал.

Чому знахідка саме цього манускрипту є справжньою сенсацією?

Справжній детектив у світі медієвістики розгорнувся навколо манускрипту, який вважався втраченим з 1975 року. Дослідники з Триніті-коледжу в Дубліні, докторка Елізабетта Маньянті та доктор Марк Фолкнер, ідентифікували в Національній центральній бібліотеці Рима копію «Церковної історії народу англів» (Historia ecclesiastica gentis Anglorum) ченця Беди Преподобного. Цей документ, датований першою третиною дев’ятого століття (приблизно 800 – 830 роки), містить одну з найдавніших копій «Гімну Кедмона» – першого відомого вірша англійською мовою.

Знахідка, що отримала шифр Vitt. Em. 1452, є надзвичайно важливою з кількох причин:

– По-перше, це третя за давністю відома версія поеми.

– По-друге, це найдавніший зразок так званої нортумбрійської редакції «eordu», який значно випереджає за часом попереднього рекордсмена – манускрипт дванадцятого століття з Діжона.

– Крім того, це перший випадок, коли давньоанглійський текст гімну вбудований безпосередньо в основний латинський текст Беди, а не записаний на полях чи в кінці книги.

«Я натрапила на суперечливі згадки про «Історію» Беди в Римі, деякі з яких вказували на її існування, а деякі – на те, що вона була втрачена. Коли бібліотека підтвердила факт наявності документа і оцифрувала його для нас, ми були надзвичайно схвильовані, виявивши, що манускрипт містить давньоанглійську версію Гімну Кедмона, вбудовану в латинський текст», – прокоментувала докторка Елізабетта Маньянті, спеціалістка з середньовічних рукописів.

Вона також додала: «Магія цифровізації дозволила двом дослідникам в Ірландії визнати значущість манускрипту, який зараз знаходиться в Римі та містить поему, чудовим чином складену в Північній Англії сором’язливим пастухом півтори тисячі років тому. Це відкриття є свідченням здатності бібліотек сприяти новим дослідженням, оцифровуючи свої колекції та роблячи їх вільно доступними в інтернеті».

Що відомо про манускрипт?

Історія манускрипту нагадує пригодницький роман. Він був створений у бенедиктинському абатстві Святого Сильвестра в Нонантолі, на півночі Італії. У сімнадцятому столітті кодекс перейшов до цистерціанського монастиря Санта Кроче в Єрусалимі в Римі.

Під час Наполеонівських війн, у 1810-х роках, його перевезли до Ватиканської бібліотеки для безпеки, а потім до монастиря Сан-Бернардо алле Терме. Саме звідти рукопис був викрадений до 1821 року і потрапив у приватні руки.

Документ змінив кількох власників, серед яких був відомий колекціонер сер Томас Філліппс, і лише в 1972 році повернувся до державної власності Італії.

Цінність документа неймовірна

Важливість знахідки підкреслює і доктор Марк Фолкнер:

«Загалом збереглося близько 3 мільйонів слів давньоанглійською мовою, але переважна більшість текстів походить з десятого та одинадцятого століть. Гімн Кедмона є майже унікальним як виживанець з сьомого століття – він з’єднує нас з найдавнішими етапами писемної англійської мови. Як найдавніший відомий вірш давньоанглійською мовою, він сьогодні вшановується як початок англійської літератури», – сказав учений.

За його словами, те, що оригінальний вірш був повторно вставлений у латину протягом 100 років після завершення Бедою своєї праці, свідчить про високу цінність англійської поезії для ранніх читачів.

Особливістю римського запису є його унікальна пунктуація. Текст гімну містить інтерпункти – крапки між словами, що майже не зустрічаються в давньоанглійських рукописах. Це може бути залишком ще давнішої традиції або впливом епіграфіки – написів на камені.

Філологічний аналіз свідчить, що текст зберігає особливості раннього нортумбрійського діалекту, але з певними ознаками впливу мерсійських говірок, зазначено в дослідженні, яке опублікували у журналі Early Medieval England and its Neighbours, що належить до Кембриджського університету.

Відкриття, ймовірно, ще не завершені

Валентина Лонго, кураторка середньовічних і сучасних рукописів Національної центральної бібліотеки Рима, зазначила: «Сьогодні Національна центральна бібліотека Рима володіє найбільшою колекцією ранньосередньовічних кодексів з бенедиктинського абатства Нонантола. Ця колекція налічує 45 манускриптів, датованих від шостого до дванадцятого століття. Уся Нонантольська колекція була повністю оцифрована і доступна через вебсайт бібліотеки».

Андреа Каппа, керівник залу рукописів, додає, що бібліотека вже надала доступ до цифрових копій близько 500 манускриптів і завершує проєкт оцифрування мікрофільмів ще 110 000 документів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---