Втримати курс, збити інфляцію, збільшити відсотки за депозитами. Чому НБУ підвищив облікову ставку до 25%

Сьогодні Національний банк ухвалив рішення про рекордне зростання розміру своєї облікової ставки – з 10% до 25% річних.

Глава НБУ Кирило Шевченко пояснив цей стрибок активним підвищенням інфляції в Україні: на 3,1% за місяць у квітні та до 16,4% у річному обчисленні, пише Політика країни.

«У травні продовжиться інфляційне зростання», – зазначив він.

Пояснюючи рішення щодо ставки, Шевченко виділив кілька цілей Нацбанку:

– Підвищення банками депозитних ставок населення.

– Зниження попиту на готівковий долар з боку населення, якому вигідніше триматиме заощадження в гривні.

– Зменшення готівкового курсу долара/євро та поступове вирівнювання готівкового валютного курсу з офіційним НБУ.

– Економія золотовалютних резервів Нацбанку, які регулятор активно витрачав із початку війни: обсяги продажу інвалюти підскочили з $2 млрд/міс. у березні-квітні до $3,4 млрд у травні.

– Підвищення Мінфіном ставок по ОВДП (облігаціям внутрішньої держпозики) та військовим облігаціям, що має вилитися у збільшення попиту на гривневі боргові папери.

– Зниження емісії гривні за допомогою покупки Нацбанком військових облігацій Мінфіну. Згідно з останніми даними, НБУ так «надрукував» уже 120 млрд. грн.

На практиці це означає, що Нацбанк хоче загальмувати роботу «друкарського верстата», що стимулює зростання інфляції. Однак це виллється у збільшення видатків держави на обслуговування внутрішнього держборгу.

У НБУ хочуть, щоб українці менше скуповували готівковий долар, а вкладали свої заощадження на гривневі депозити, за якими має відбутися підвищення процентних ставок. Якщо це справді трапиться, то, за задумом, має знизитися попит на долар і зменшиться його курс. У цьому випадку Нацбанк зможе заощадити золотовалютні резерви. Це не означає, що він взагалі не продаватиме долар, але продаватиме менше.

Кирило Шевченко також повідомив, що разом із підвищенням облікової ставки Нацбанку з 3 червня підвищує вартість гривневих ресурсів:

– за кредитами рефінансування – облікова ставка «плюс» 2% річних (раніше – «плюс» 1% річних);

– за депозитними сертифікатами НБУ – облікова ставка «мінус» 2% річних (раніше – «мінус» 1%).

Це означає, що банкам невигідно звертатися за кредитами до Національного банку, буде вигідніше збирати депозити населення. При цьому банкам буде вигідно вкладатись у депосертифікати НБУ, завдяки чому зв’язуватиметься надмірна гривнева маса та скорочуватимуться темпи зростання інфляції.

Але це все теоретично.

На практиці ж далеко не факт, що населення понесе гроші в банки на депозити навіть якщо ті різко піднімуть ставки, тому що війна триває і ніхто наразі точно не скаже, коли вона закінчиться. І в якому стані на той час буде банківська система країни та курс гривні.

І в таких умовах населення (а також бізнес) може просто швидше виводити гроші з фінансової системи, а не заводити їх туди навіть за дуже високими ставками.

Зазначимо, що за час війни Нацбанк «надрукував» 120 млрд. грн.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---