Вже десятиліття прикрашає зоопарк: лучанка 45 років озеленює місто
Раїсі Омелянчук – 70 років. 35 років жінка працювала озеленювачкою в «Зеленому господарстві» міста. 10 років жінка працює озеленювачкою в Луцькому зоопарку. Тут жінка дбає про квіти та рослини.
Чому жінка любить свою професію, розповіла Суспільному.
Жінка родом із Тернопільської області, до Луцька переїхала після того, як вийшла заміж. Тут і прожила все життя. Народила двох доньок, має четверо онуків і двоє правнучок двійняток.
«Поки є здоров’я, то треба робити, а там буде видно.Чимось іншим не пробувала займатися, але мені на свіжому повітрі краще. Руки трохи болять, але за ніч відпочинуть і далі робимо. Роки йдуть і беруть своє, але нічого, Слава Богу», – говорить жінка.Вона живе у багатоквартирному будинку, тому можливості мати власну клумбу, немає. Каже, що на роботі відривається на повну.
«Ось тут у нас багато червоних тюльпанів і ми їх зробили, і намалювали ось це «ZOO» – тут трава, а тут тюльпани посаджені. Тюльпани перецвітають – садимо бегонію. Тут все була трава, ми тут все насадили», – розповідає озеленювачка.
Жінка навчалася на ткалю, досвід озеленювачки здобувала самостійно. Розповідає, коли прийшла працювати до Луцького зоопарку, то квітників тут не було, все було засаджене травою. Її довелось викопувати та засаджувати квітами. Їх купували на ринку, трохи лучани приносили, каже Раїса Омелянчук, нині на клумбах – тюльпани, гладіолуси, піони, хризантеми, троянди, бересклети, юкки.
«У мене всі улюблені клумби, бо клумба по-різному цвіте. Чим більше їх стригти, тим більше вони кущаться і заростають, і стають гарні», – говорить Раїса Омелянчук.
Зі слів жінки, роботи багато: починають з одного кінця і поки до другого дійдуть – знову треба то обрізати, то полоти. Найбільше роботи влітку, бо якщо посушлива погода, то всі рослини потрібно підливати та підживляти. Допомагають Раїсі Омелянчук доглядати за рослинами у Луцькому зоопарку ще дві озеленювачки.
«Люди приїздять з Києва і кажуть, що у нас тут красиво, бо у них такого немає. Що дуже багато квітів тут є», – каже озеленювачка Галина Зімоха.
Раїса Омелянчук каже, що працюватиме, поки матиме здоров’я, «бо хто ходить на роботу – той живе, а хто ні – той на лавці сидить».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Чому жінка любить свою професію, розповіла Суспільному.
Жінка родом із Тернопільської області, до Луцька переїхала після того, як вийшла заміж. Тут і прожила все життя. Народила двох доньок, має четверо онуків і двоє правнучок двійняток.
«Поки є здоров’я, то треба робити, а там буде видно.Чимось іншим не пробувала займатися, але мені на свіжому повітрі краще. Руки трохи болять, але за ніч відпочинуть і далі робимо. Роки йдуть і беруть своє, але нічого, Слава Богу», – говорить жінка.Вона живе у багатоквартирному будинку, тому можливості мати власну клумбу, немає. Каже, що на роботі відривається на повну.
«Ось тут у нас багато червоних тюльпанів і ми їх зробили, і намалювали ось це «ZOO» – тут трава, а тут тюльпани посаджені. Тюльпани перецвітають – садимо бегонію. Тут все була трава, ми тут все насадили», – розповідає озеленювачка.
Зі слів жінки, роботи багато: починають з одного кінця і поки до другого дійдуть – знову треба то обрізати, то полоти. Найбільше роботи влітку, бо якщо посушлива погода, то всі рослини потрібно підливати та підживляти. Допомагають Раїсі Омелянчук доглядати за рослинами у Луцькому зоопарку ще дві озеленювачки.
«Люди приїздять з Києва і кажуть, що у нас тут красиво, бо у них такого немає. Що дуже багато квітів тут є», – каже озеленювачка Галина Зімоха.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.