«Я відчуваю антиіноземні настрої», – засновник хутряної ферми на Волині прокоментував звинувачення активістів

Нещодавно інформаційний простір Волині сколихнули повідомлення про заплановане відкриття поблизу села Підгірного, що в Рожищенському районі, звіроферми з розведення норок. І в той час, коли активісти, члени громадських організацій наголошують на негативному впливі на довкілля та здоров’я людей хутряного виробництва, представники майбутнього підприємства акцентують на законності такої діяльності в Україна та позитивному економічному ефекті.

Нагадаємо, Інформаційне агентство Волинські Новини наприкінці січня писало про те, що товариство з обмеженою відповідальністю, спільне українсько-голландське підприємство «Гірсам», яке вже декілька років володіє фермерським господарством із вирощування свиней на території Березолуківської сільської ради (теж Рожищенський район), планує за межами села Підгірного запустити звіроферму потужністю 9,8 тисячі голів норок.Читайте більше: 9800 норок та ізольовані зони: як працюватиме майбутня норкова ферма на Волині

Як ідеться на офіційному порталі Міністерства екології та природних ресурсів України – Єдиному реєстрі Оцінки впливу на довкілля, товариство «Гірсам» підготувало всі необхідні документи для започаткування діяльності з розведення норок ще у квітні-липні минулого року, мова, наприклад, – і про висновок з оцінки впливу на навколишнє середовище та звіт про проведення громадського обговорення планового виробництва. Попри це, тема про відкриття хутряної ферми на Волині досі перебуває на слуху, зокрема й у зв’язку з зареєстрованим 7 лютого депутатами Верховної ради законопроектом № 10019 про заборону виробництва хутра в Україні.

ПРИЇЗД АКТИВІСТІВ

Так, 10 лютого до Підгірного завітали активісти кампанії ХутроOff і ГО «Єдина планета», які зустрілися з місцевою громадою, аби пояснити тій «небезпеку діяльності хутрових ферм та яким чином вони можуть захистити свої права». На зборах підкреслювалося, що «селян усунули від прийняття рішення щодо відкриття небезпечного виробництва на території громади».«Такі ферми забруднюють ґрунт, забруднюють повітря, забруднюють воду, і це доведено лабораторними дослідженнями. Наприклад, село Ковалин Київської області – знайдені коліформні бактерії в питній воді мешканців. Всього 5–6 років ферма працює. Ще один приклад, лабораторні дослідження села Шульгівка Дніпропетровської області – також забруднені підземні води через ґрунт, великий вміст азоту, фосфатів, колодязі стають непитними», – зазначив під час перебування в Підгірному координатор кампанії ХутроОff, представник ГО «Єдина планета» Павло Вишебаба.За словами активіста, до будівництва норкової ферми на Волині причетний підприємець із Нідерландів Ніко Ван Далфсен, який вів, порушуючи численні законодавчі та екологічні норми, аналогічний бізнес на Житомирщині.

Відзначимо, що на зустріч із селянами не запросили ні представників підприємства «Гірсам», які в той час перебували за кордоном, ні працівників місцевих органів влади. Натомість активісти анонсували нові збори, заплановані на 17 лютого.

АБИ «ПІДНІМАТИ ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ»

Як розповів ІА Волинські Новини бізнесмен, засновник спільного українсько-голландського підприємства «Гірсам» Ерік де Вріс, необхідні документи та перші кроки, аби розпочати хутряне виробництво в Підгірному, було зроблено в першому кварталі 2018 року. Окрім того, голландець зазначив, що із самого початку селян ознайомили з намірами ТзОВ СП «Гірсам» щодо відкриття ферми з розведення норок.

«Ще два роки тому, у 2017 році, управління сільського господарства області провело зустрічі, присвячені перспективам розвитку в Україні справи з вирощення норки, на які були запрошені й ми. Потім ми розпочали подальші дії, викупили будівлі (на території колишнього машинно-тракторного двору поруч із землями Березолуківської сільради під селом Підгірним, – ВН), аби розпочати виробництво, щоб піднімати економіку України та забезпечити людей роботою», – сказав Ерік де Вріс.

Та додав, що всі необхідні документи товариство почало збирати у квітні 2018 року. До прикладу, повідомлення про планову діяльність із розведення норок, розміщене на офіційному порталі Міністерства екології та природних ресурсів України, датоване 13 квітням 2018 року. Тоді ж відповідні оголошення про планову діяльність підприємства, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було опубліковано в газетах «Наш край» і «Волинь».Оскільки скарг від населення не надходило, «Гірсам» почало проводити підготовчі роботи на майданчику під звіроферму. «Люди знали про ремонти та підготовку території», – акцентував Ерік де Вріс.

У липні ж товариство, відповідно до законодавчих вимог, подало оголошення до газет «ВолиньPost» і «Наш край» про початок громадських слухань, які організовував профільний департамент облдержадміністрації.«Нам закидають, що слухання тривали недовго, що небагато людей прийшло… Але закон передбачає проведення повторних зборів лише у зв’язку з відсутністю організатора. Навіть якщо одна людина прийшла, слухання вважаються такими, що відбулися», – пояснив адвокат фірми «Гірсам» Сергій Книш і додав, що напередодні представники товариства спілкувалися з місцевими жителями, тож вони знали про організацію громадських слухань.Окрім того, адвокат розповів, що перед зборами активісти провели неофіційне анкетування серед селян щодо того, як вони ставляться до відкриття ферми з розведення норок.

«40 анкетованих зазначили, що вони за, шість не визначилися і 14 були проти... Ерік працює тут 22 роки, і всі люди його знають», – сказав Сергій Книш.

Так, свиноферма голландця в межах Березолуківської сільради забезпечує роботою 61 селянина. А середня заробітна плата за останній рік там становила 7780 гривень. Водночас у період із 1 лютого 2018 року до 1 лютого 2019 року ТзОВ СП «Гірсам» сплатило 7551847 гривень податків.ЗВІДКИ ТАКА УВАГА?

Ерік де Вріс не виключає, що така посилена увага активістів до звіроферми, серед іншого, може бути спричиненою незадоволенням волинських фермерів у зв’язку з тим, що «Гірсам» із вересня 2018 року підвищило плату за землю, яку орендує. Інші ж підприємці поки не готові платити більше.

Разом із тим голландець нагадав, що кілька місяців тому активістам ГО «Єдина планета», котра отримує на діяльність кампанії з протидії хутрового виробництва європейські кошти, не вдалося домогтися прийняття петиції про заборону діяльності звіроферм із розведення тварин на хутро в Україні. Саме тому, за словами Еріка де Вріса, представники громадської організації паралельно почали працювати по фермах із розведення норок.

«В Україні нараховується близько 38 таких ферм. Усе, що змогли пред’явити активісти, – це випадки з фермами на Житомирщині та Київщині. Але, наприклад, у Житомирі йшлося не про закриття фірми, а про розширення виробництва. Там ферма працює і буде працювати», – зауважив Сергій Книш.

І підкреслив, що очікував того, що активісти будуть апелювати до антигуманності майбутньої звіроферми через убивство тварин. Натомість акцент ставиться зовсім на іншому, зокрема на шкідливому впливі на довкілля.

Водночас Ерік де Вріс звернув увагу, що товариство отримало сертифікати WelFur на свою діяльність та зобов'язалось працювати під його наглядом.

«Єдиний ймовірний негативний вплив на довкілля – це відходи від тварин. Але це органічне добриво, не хімічне: якщо його використовувати дозовано, то воно приносить користь землі. В мене – сотні гектарів землі, яка, в тому числі, прилягає до ферми, тому ніякої шкоди від цього не буде», – переконує Ерік.«Я ВІДЧУВАЮ АНТИІНОЗЕМНІ НАСТРОЇ»

Після перших публікацій в інтернеті Ерік де Вріс підготував звернення до жителів Підгірного, в якому описав свою позицію та висловив готовність прислухатися до всіх побажань і пропозицій селян.

«У світі існували й існують різні думки «за» і «проти» щодо розведення звірів, а також щодо використання одягу з натурального хутра. Зараз у європейських країнах, а саме в Данії, Норвегії, Швеції, Латвії, Естонії, Польщі та деяких інших фермери займаються вирощуванням хутрових звірів. Також немає ніяких заборон у Канаді, Китаї. Проте в деяких країнах Європи в останні роки вирощування хутрових звірів заборонено… Попит у світі на натуральне хутро існував та існує. Але якщо є попит – буде пропозиція. В Україні вирощування хутрових звірів дозволено державою, тому відкриття ферми в селі Підгірному не є порушенням закону», – зазначено у зверненні.Під час розмови з ІА Волинські Новини Ерік де Вріс також зауважив: «На мою думку, оскільки Європа економічно потужна, там дуже багато тваринництва, воно набагато більш індустріалізоване, ніж в Україні, і щільність населення там набагато більша, то європейці можуть особливо гуманні питання, які піднімають громадські організації з захисту тварин, задовольнити політично й піти на поступки. Я вважаю, що поки Україні далеко до економічно потужних європейських країн. В Україні є дуже багато місць, де можна розвивати економіку, аби держава змогла стати потужною, незалежною, щоб встояти проти зовнішніх факторів впливу, зокрема з Росії та Європи, щоби українці не їхали працювати за кордон».

Як запевнив підприємець, оскільки шкурки зі звіроферми скеровуватимуть здебільшого на експорт, це дасть змогу платити працівникам більше, ніж на свинофермі. До того ж виробництво дозволяє працевлаштовувати не тільки чоловіків, а й жінок. Мова – про близько 22 вакансії.

Як повідомив Сергій Книш, «Гірсам» організувало навчання для майбутніх працівників, яких за кошти підприємства відправили до Польщі для ознайомлення зі специфікою роботи на фермі з розведення норок.

«Є дозвільні документи, але ми хочемо побачити, до чого призведе ситуація. Я відчуваю антиіноземні настрої зі сторони активістів… А ми хочемо спокійно працювати. У Підгірному залишилося 60 дворів із 200 жителями. Воно вимирає. А ферма дасть людям роботу», – наголосив Ерік де Вріс та додав, що достойний рівень зарплати дозволить селянам мати хорошу роботу вдома і не їхати на заробітки.

РОЗВОДИЛИ НОРОК І РАНІШЕ

Сергій Книш нагадав, що ще за СРСР у Підгірному розводили норок: «І зараз тут немає людей із жахливими діагнозами, які вони отримали в результаті роботи на норковій фермі».

Адвокат повідомив, що звіроферма з розведення норки, згідно з нормативними даними, належить до підприємств другої категорії складності, тобто за впливом на навколишнє середовище вона знаходиться в одному ряді, наприклад, із пилорамою. Окрім того, виробництво знаходиться за 520 метрів від найближчої хати, при нормі 300 метрів.Також він зазначив, що у виробництві не застосовуватимуть жодних хімічних речовин, тому перегній із ферми можна буде вносити на землі як органічне добриво, головне – дотримуватися правильних пропорцій.

«Природній перегній випалює родючий шар землі лише за умови неправильного визначення пропорцій. І ми рахували, що при такій кількості норок (9800 самок, – ВН) знадобиться близько п’яти років, аби розкидати перегній по всіх землях громади. До того ж ефект буде лише позитивний, адже поля після вирощування, до прикладу, ріпаку удобрюватимуться та відновлюватимуться», – сказав Сергій Книш і додав, що запах від виробництва буде набагато менш відчутним, ніж при вирощуванні свиней.

Щодо тушок норок, то він нагадав, що «Гірсам» закупило спеціальну морозильну камеру й уклало договір, аби вивозити рештки на переробку до Костопільської філії державного підприємства «Укрветсанзавод».

Наостанок розмови Ерік де Вріс акцентував, що готовий разом із представниками громади Підгірного періодично проводити аналізи, аби контролювати вміст шкідливих речовин у ґрунтах і воді, зокрема кожному жителю перевірити воду.Ольга Шершень

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---