Яблучний Спас – це не про яблука: луцький священник пояснив справжній зміст одного з найбільших церковних свят
6 серпня християни відзначають Преображення Господнє – одне з дванадцяти найбільших свят церковного року. Водночас більшість українців знають його як Яблучний Спас.
Саме ця народна назва, освячення фруктів і численні прикмети часто затьмарюють головний зміст свята.
Чому Яблучний Спас насправді не про яблука, чи можна їсти плоди до освячення, що кладуть до кошика, чи справді цього дня не можна працювати та як церква ставиться до народних забобонів, ВСН розповів протоієрей Віктор Михалевич, настоятель парафії Введення у храм Пресвятої Богородиці ПЦУ в Луцьку.
Попри поширену народну назву, офіційно це свято називається Преображення Господнє. Саме ця євангельська подія є його справжнім змістом.
«Те, що люди називають Яблучним Спасом, – це народна назва великого християнського свята Преображення Господнього. Того дня Господь показав своїм учням Петру, Якову та Івану свою славу і своє Божество.
Він преобразився на горі Фавор, щоб перед своїми стражданнями зміцнити їхню віру», – пояснює священник.
За словами отця Віктора, саме Преображення є головною подією свята, тоді як яблука та інші плоди лише стали символом вдячності Богові за врожай.
Читати ще: Третина молоді – атеїсти та агностики: як за останні роки змінилася релігійна приналежність українців
Священник розповідає, що народна назва виникла через традицію приносити до храму перші плоди нового врожаю.
«У серпні достигають плоди. Люди приходять до храму подякувати Богові за врожай. Освячують не тільки яблука, а й груші, сливи, виноград, персики та інші фрукти. Просто на Волині найбільше росло саме яблук, тому й закріпилася назва Яблучний Спас».
Саме тому, додає священник, церква ніколи не вимагала приносити виключно яблука.
Одним із найпоширеніших народних переконань є заборона їсти яблука до Преображення. Особливо часто можна почути, що цього не можна робити батькам, які втратили дітей.
Втім церква такого вчення не має.
«Церква не забороняє їсти яблука до Преображення. Це народний забобон. Якщо яблука вже достигли, їх можна їсти. Просто благочестиві християни стараються спочатку подякувати Богові за врожай, а вже потім споживати його самі».
До храму можна приносити будь-які плоди нового врожаю. За словами священника, багато людей спеціально доповнюють кошик різними фруктами, навіть якщо вони не ростуть у власному саду.
«Несуть яблука, груші, сливи, виноград, персики. Люди хочуть принести Богові найкраще, тому навіть купують фрукти або просять у сусідів, щоб кошик був святковим. Але головне це не його наповнення, а вдячність Богові».
Окремого списку речей, які категорично не можна приносити до храму, немає.
Священник пояснює, що головне призначення освячення – подяка Богові за дари землі, а не суворе дотримання певних правил.
Преображення Господнє належить до дванадцяти найбільших церковних свят, тому цей день бажано присвятити Богові.
Втім, якщо людина не може відкласти роботу, церква ставиться до цього з розумінням.
«Шість днів працюй, а сьомий присвяти Господу. Якщо є нагальна потреба, як-от у аграріїв під час жнив, то це не є великим гріхом. Але якщо можеш відкласти свої справи, то краще піти до храму, помолитися і провести цей день із Богом».
За словами отця Віктора, найбільша помилка – сприймати Яблучний Спас лише як день, коли потрібно освятити кошик.
«Якщо людина обмежується тільки яблуками чи кошиком, то вона не зрозуміла суті свята. Свято має привести людину до Бога. Освячення плодів – лише зовнішній знак, а головне – молитва, подяка Богові, сповідь і Причастя».
Щороку на Преображення біля храмів збираються сотні людей із кошиками. Священник пояснює, що це насамперед пов’язано з великою кількістю охочих освятити плоди.
«На службу також приходить багато людей, але ще більше тих, хто приходить саме на освячення кошиків. Через це й утворюються черги. Це питання організації, а не якась особлива церковна вимога».
Як пояснює отець Віктор, під час повітряних тривог і загрози обстрілів люди частіше шукають розради в молитві. За його спостереженнями, саме в такі моменти храм наповнюється людьми, які приходять за духовною підтримкою. Та коли небезпека відступає, багато хто знову повертається до звичного ритму життя і рідше відвідує богослужіння.
На завершення священник побажав українцям не втрачати Божої присутності у своєму житті.
«Хочу побажати всім українцям Божої милості, Божого захисту і Божої присутності. Коли людина живе з Богом, вона відчуває справжній спокій навіть у найважчі часи. Нехай Преображення Господнє стане для кожного не лише днем освячення плодів, а й нагодою духовно переосмислити своє життя».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Саме ця народна назва, освячення фруктів і численні прикмети часто затьмарюють головний зміст свята.
Чому Яблучний Спас насправді не про яблука, чи можна їсти плоди до освячення, що кладуть до кошика, чи справді цього дня не можна працювати та як церква ставиться до народних забобонів, ВСН розповів протоієрей Віктор Михалевич, настоятель парафії Введення у храм Пресвятої Богородиці ПЦУ в Луцьку.
Попри поширену народну назву, офіційно це свято називається Преображення Господнє. Саме ця євангельська подія є його справжнім змістом.
«Те, що люди називають Яблучним Спасом, – це народна назва великого християнського свята Преображення Господнього. Того дня Господь показав своїм учням Петру, Якову та Івану свою славу і своє Божество.
Він преобразився на горі Фавор, щоб перед своїми стражданнями зміцнити їхню віру», – пояснює священник.
За словами отця Віктора, саме Преображення є головною подією свята, тоді як яблука та інші плоди лише стали символом вдячності Богові за врожай.
Читати ще: Третина молоді – атеїсти та агностики: як за останні роки змінилася релігійна приналежність українців
Священник розповідає, що народна назва виникла через традицію приносити до храму перші плоди нового врожаю.
«У серпні достигають плоди. Люди приходять до храму подякувати Богові за врожай. Освячують не тільки яблука, а й груші, сливи, виноград, персики та інші фрукти. Просто на Волині найбільше росло саме яблук, тому й закріпилася назва Яблучний Спас».
Саме тому, додає священник, церква ніколи не вимагала приносити виключно яблука.
Одним із найпоширеніших народних переконань є заборона їсти яблука до Преображення. Особливо часто можна почути, що цього не можна робити батькам, які втратили дітей.
Втім церква такого вчення не має.
«Церква не забороняє їсти яблука до Преображення. Це народний забобон. Якщо яблука вже достигли, їх можна їсти. Просто благочестиві християни стараються спочатку подякувати Богові за врожай, а вже потім споживати його самі».
До храму можна приносити будь-які плоди нового врожаю. За словами священника, багато людей спеціально доповнюють кошик різними фруктами, навіть якщо вони не ростуть у власному саду.
«Несуть яблука, груші, сливи, виноград, персики. Люди хочуть принести Богові найкраще, тому навіть купують фрукти або просять у сусідів, щоб кошик був святковим. Але головне це не його наповнення, а вдячність Богові».
Окремого списку речей, які категорично не можна приносити до храму, немає.
Священник пояснює, що головне призначення освячення – подяка Богові за дари землі, а не суворе дотримання певних правил.
Преображення Господнє належить до дванадцяти найбільших церковних свят, тому цей день бажано присвятити Богові.
Втім, якщо людина не може відкласти роботу, церква ставиться до цього з розумінням.
«Шість днів працюй, а сьомий присвяти Господу. Якщо є нагальна потреба, як-от у аграріїв під час жнив, то це не є великим гріхом. Але якщо можеш відкласти свої справи, то краще піти до храму, помолитися і провести цей день із Богом».
За словами отця Віктора, найбільша помилка – сприймати Яблучний Спас лише як день, коли потрібно освятити кошик.
«Якщо людина обмежується тільки яблуками чи кошиком, то вона не зрозуміла суті свята. Свято має привести людину до Бога. Освячення плодів – лише зовнішній знак, а головне – молитва, подяка Богові, сповідь і Причастя».
Щороку на Преображення біля храмів збираються сотні людей із кошиками. Священник пояснює, що це насамперед пов’язано з великою кількістю охочих освятити плоди.
«На службу також приходить багато людей, але ще більше тих, хто приходить саме на освячення кошиків. Через це й утворюються черги. Це питання організації, а не якась особлива церковна вимога».
Як пояснює отець Віктор, під час повітряних тривог і загрози обстрілів люди частіше шукають розради в молитві. За його спостереженнями, саме в такі моменти храм наповнюється людьми, які приходять за духовною підтримкою. Та коли небезпека відступає, багато хто знову повертається до звичного ритму життя і рідше відвідує богослужіння.
На завершення священник побажав українцям не втрачати Божої присутності у своєму житті.
«Хочу побажати всім українцям Божої милості, Божого захисту і Божої присутності. Коли людина живе з Богом, вона відчуває справжній спокій навіть у найважчі часи. Нехай Преображення Господнє стане для кожного не лише днем освячення плодів, а й нагодою духовно переосмислити своє життя».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
ВАКС обрав запобіжний захід для експосла Стефанішиної
Сьогодні 10:24
Сьогодні 10:24
Яблучний Спас – це не про яблука: луцький священник пояснив справжній зміст одного з найбільших церковних свят
Сьогодні 10:08
Сьогодні 10:08
У Мексиці відомого TikTok-блогера застрелили в прямому ефірі
Сьогодні 09:51
Сьогодні 09:51
Утричі менше ракет: Зеленський заявив про можливі політичні мотиви скорочення поставок
Сьогодні 09:35
Сьогодні 09:35
На Волині у Стиру потонув підліток
Сьогодні 09:18
Сьогодні 09:18
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.