Як в Україні розв'язати сміттєве питання: відповідальність виробників, переробка упаковки і проєкт закону

Низка підприємств в Україні домовилися про те, що створять неприбуткову організацію з переробки упаковки. Водночас постає питання щодо промоції продукції з вторинної сировини. Однак більшість екологічних ініціатив чекають законодавчих підстав щодо поводження з відходами. А суспільство їх чекає ще довше.

Питання поводження з відходами стало однією з тем, яку обговорили під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Екологія».

Стратегія є, закону – немає

У країні щорічно утворюється близько 400 мільйонів тонн відходів, і тільки 6% із них переробляють, що є надзвичайно низьким показником порівняно з країнами ЄС, де він становить близько 40%. Решту розміщують на полігонах та сміттєзвалищах, яких є понад 5 тисяч, з них 5% перевантажені, а 30% не відповідають нормам екологічної безпеки.Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання впровадити основні закони ЄС щодо стратегії управління відходами, зазначає керівниця відділу програм допомоги «Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні Клое Алліо.

«Таку стратегію у 2017 році було ухвалено, але її виконання повністю неможливе, допоки не буде законодавства щодо відходів. Дуже важливо, щоб закон ухвалили», – наголосила вона.

Закон пів року в комітеті

Нині у Верховній Раді перебуває на розгляді законопроєкт 2207-1-Д «Про управління відходами». його вже ухвалили в першому читанні й готують до другого.

Як розповів заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський, в комітеті цей документ на розгляді майже пів року. Таку затримку пояснює тим, що нардепи хочуть максимально якісно підійти до запровадження рамкової реформи, яка, своєю чергою, відповідно до Угоди про асоціацію, імплементує кілька європейських директив.

«Важливо зрозуміти, що наш рух до узгоджень кожної позиції – це рух балансу між status quo і новим сектором економіки. Це баланс між централізованою Україною минулого та децентралізованою, яку заклали і довершили зараз. Це про те, що місцеве самоврядування має нести додаткову відповідальність, але при цьому давати можливість бізнесу рухатися в рамках цього закону також. Оскільки саме бізнес драйвить економічні процеси», – каже Олександр Маріковський.До слова, законопроєктом, зокрема, передбачено створення муніципальних пунктів роздільного збирання побутових відходів у територіальних громадах. У пунктах має здійснюватися роздільне збирання відходів текстилю, деревини, великогабаритних та ремонтних відходів, відходів зелених насаджень, небезпечних та медичних відходів у складі побутових, відходів паперу, картону, металобрухту, пластику, скла, електронного й електричного обладнання, батарей, акумуляторів та інших видів відходів.

До 2025 року до повторного використання та рециклінгу мають готувати не менш як 10% побутових відходів, а до 2040 року – не менш як 35%. Обов’язки із забезпечення цих показників буде покладено на органи місцевого самоврядування.

Виробники теж мають бути відповідальними

Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець вважає, що одним з елементів поводження з відходами має стати запровадження розширеної відповідальності виробника.

«Мені дуже часто ставлять питання: як зробити так, щоб пластику або тари упаковки було менше? Відповідь одна. Якщо ми будемо розділяти сміття – це пів справи насправді, але у всіх європейських країнах сьогодні існує, багато років існує і довела свою ефективність модель, яка називається «розширена відповідальність виробника». Це коли виробник упаковки, який продає її зі своїм товаром, потім забезпечує розвиток інфраструктури для того, щоб цю упаковку було зібрано. Світова практика показує, що ті виробники, які не виконують встановлені норми розширеної відповідальності виробника і не збирають певний, значно великий відсоток своєї упаковки, мають збитки у подальшому», – розповів Стрілець.Він підкреслив, що це та модель, яка має бути запроваджена на території України, адже вона дасть поштовх для вторинної переробки відходів, а також створить нову інфраструктуру й забезпечить нові робочі місця.

Тим часом бізнес уже на низькому старті

І поки нардепи «шліфують» законопроект, низка компаній підписали меморандум про створення неприбуткової організації, яка буде опікуватися збором та переробкою використаної упаковки, розповів член Ради директорів Американської торговельної палати в Україні, генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко.

«Не весь бізнес потрібно змушувати. Є компанії, які почали цю ініціативу і підписали меморандум, що передбачає введення в Україні розширеної відповідальності виробника. У чому ідея? Ідея в тому, щоб створити неприбуткову організацію, яка буде займатися збором використаної упаковки і переробкою цієї упаковки. Не компостуванням, не викиданням на полігони, не спалюванням, а переробкою. Для кожного виду упаковки буде правильний спосіб її переробки. Ми чекаємо законодавчої бази, тому що рамковий закон нам дуже потрібен», – наголошує він.При цьому, каже Шевченко, компанії почали працювати з Мінекології над секторальним законом, який ляже в основу системи розширеної відповідальності виробника. З його слів, в основі цього документа буде закордонний досвід.

«Ми подивилися детально, як ці системи працюють в країнах Європейського Союзу. Найняли експертів, які дали нам рекомендації, як найкраще реалізувати це в нашій країні», – пояснив він.

Вторинна сировина мусить мати попит

Для того аби галузь переробки була рентабельною, має бути попит на вторинні матеріали, зауважує голова комітету з питань промекології та інновацій Професійної асоціації екологів України Владислав Антипов.

«Що означає створити попит? Споживач має робити вибір на користь вторинних матеріалів замість конкуруючих первинних», – пояснює він.Для цього, на його думку, держава має виконати функцію регулятора, ймовірно, через податкові пільги та подорожчання первинної сировини.

«Що може зробити держава у цьому напрямку? По-перше, зменшити ціну вторинних матеріалів через пільги, тарифи на транспортування, кредити, податки. По-друге, можливо, підвищити ціну первинних матеріалів. У нас є дуже непрозорі галузі, які видобувають первинні матеріали, що конкурують з вторинними, і якщо зробити більш жорстке регулювання, то, думаю, це буде на користь усім. По-третє – державні публічні закупівлі, тому що держава є найбільшим закупівельником в Україні і напряму можливо надавати переваги вторинним матеріалам», – підкреслив Антипов.

Нагадаємо, як раніше повідомляло Інформаційне агентство Волинські Новини, на Волині визнають: питання будівництва сміттєпереробних заводів не зрушиться з місця, поки не буде державних гарантій. Адже технології і обладнання зі спалювання, сортування чи переробки сміття – дорогі. А інвестори, своєю чергою, хочуть диктувати власні умови: контролювати вивезення сміття, його утилізацію і встановлювати свій тариф, який, за їхніми підрахунками, для рентабельності має бути не менш як 3 євро.

На місцях же громади намагаються залагодити це питання своїми силами: виділяють кошти на дегазацію, пробують впровадити сортування сміття і роздільний збір, проводять просвітницьку роботу.

До слова, цього року Луцька міська рада виграла грант, який дозволить придбати та встановити обладнання для очищення фільтрату на полігоні в селі Брище та провести інші заходи, пов'язані з поводженням із відходами. Загальний бюджет проєкту – 310,5 тисячі євро.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---