«Якщо алгоритм дій доведений до автоматизму, шанси зберегти життя бійцям значно зростають», – бойовий медик з Волині на псевдо Тур
Він не планував воювати – хотів лікувати тварин і будувати. Але війна розставила інші пріоритети: тепер він рятує бійців і виїжджає туди, де рахунок іде на хвилини.
Чергове обличчя батальйону безпілотних систем Black Raven 93-ї ОМБР «Холодний Яр» – старший бойовий медик, волинянин на псевдо Тур.
«Я люблю тварин, тож після школи вивчився на ветеринара. Але по завершенню вишу жодного дня за фахом так і не відпрацював. Обставини змусили мене піти в будівельну сферу – працював і в рідному регіоні, і за кордоном – Польща, Естонія, Швеція. Водночас здобуті знання постійно ставали у пригоді – доводилося надавати хлопцям і першу медичну допомогу, і лікувати їх, і консультувати. Якщо взяти кількісно – то людей, кому допомагав, значно більше, аніж тварин», – пригадує.
ТрО і напруга на кордоні
Початок війни застав його вдома, на Волині. Якраз мав їхати у чергове відрядження за кордон. Але зателефонував роботодавцю і сказав: «Мене не чекайте, я залишаюся в Україні».«Пам’ятаєте – в перші місяці війни всі чекали наступу з Білорусі на Волинь. Тож наше добровольче формування територіальної громади (підпорядковувалося 54-му батальйону ТрО), де я виконував обов’язки командира відділення, моніторило ситуацію у прикордонних районах, опікувалося будівництвом фортифікацій, стежило за порядком. Мої батьки, до речі, живуть на кордоні з Білоруссю – і там навесні 22-го стояли колони техніки. Переживав, звісно, було тривожно… На щастя, звідти ворог не ризикнув наступати».
Чому 93-тя
За сумісництвом також вів заняття з тактичної медицини, і таким чином готував себе до служби в бойових підрозділах ЗСУ – з часом вже стало зрозуміло, що загрози Волині немає, більше потрібен не в тилу, а на фронті. Спершу, щоправда, я вирішив йти служити в державну прикордонну службу, повний пакет документів був готовий, пройшов навіть психологічні тести. Але потім став вагатися, і в підсумку обрав службу в ЗСУ, підписавши контракт із славнозвісною бригадою «Холодний Яр». Про що жодного разу не пошкодував.Читати ще: «Хочеться відпочити, зібратися з думками й повернутися до реабілітації діток», – бойовий медик зі сталевої сотки
Мене одразу спрямували в батальйон безпілотних систем Black Raven. Спершу – санінструктором, потім став бойовим медиком, а після проходження пришвидшених курсів отримав відповідний ВОС і наразі – старший бойовий медик роти. У нашому баті, до речі, служить і мій молодший брат Андрій – пілот FPV: він долучився до бригади на кілька місяців раніше за мене.Бойове хрещення
Моє хрещення у бойові медики запам’ятається мені на все життя. Там і FPV полювали за нашим авто і, на жаль, ми тоді евакуювали бійця, поранення якого були несумісні з життям. Звісно, страх був присутній. З часом і з досвідом це відчуття притуплюється, з одного боку, з іншого – маєш вже навички його контролювати. Але бувають ситуації, коли навіть над цим не замислюєшся.Раніше з моменту отримання повідомлення про необхідність евакуації до виїзду минало півтори-дві хвилини. Зараз ще відводять певний час, щоб мавіком прозондувати шлях евакуації на предмет ждунів, чистоти неба. Але коли ситуація невідкладна, одразу сідаємо і їдемо. І дорогою молимося, щоб усе склалося. Як от недавно – питання життя і смерті бійця залежало від якихось хвилин. Дякувати Богу – встигли.
Читати ще: «Війна не лишає часу на емоції»: лікар з Ківерців понад два роки рятував бійців на фронті
Зараз, у зв’язку з ускладненням логістики, використовуємо зазвичай квадріки: під’їхати на авто до позиції і залишитися непоміченим вкрай складно. Коли не на чергуванні – регулярно проводимо заняття з бійцями із такмеду, відпрацьовуємо на полігоні евакуацію: якщо алгоритм дій доведений до автоматизму, шанси зберегти життя нашим хлопцям значно зростають. Підтверджено практикою.Тур від Тура
50 грамів для релаксу? Ні, не моє. Відіспатися, наговоритися з рідними (дочці 11 років – скучаю, ясна річ) та близькими, поспілкуватися з побратимами, зустрітися з волонтерами і насипати їм наших потреб, поласувати смачненьким – так і відновлююся психологічно.Позивний я собі взяв тотожний моєму рідному селу – Тур. Чи мрію поїхати в тур? (сміється) Так, як все скінчиться, і неодмінно на нашу користь, – обов’язково. Полечу в Швецію, але вже не на роботу, а помилуватися природою – там фантастичні краєвиди. Але головне – щоб ми жили у вільній країні, де все – для людей. Щоб недаремними були наші втрати і робота, яку тут щоденно робимо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Чергове обличчя батальйону безпілотних систем Black Raven 93-ї ОМБР «Холодний Яр» – старший бойовий медик, волинянин на псевдо Тур.
«Я люблю тварин, тож після школи вивчився на ветеринара. Але по завершенню вишу жодного дня за фахом так і не відпрацював. Обставини змусили мене піти в будівельну сферу – працював і в рідному регіоні, і за кордоном – Польща, Естонія, Швеція. Водночас здобуті знання постійно ставали у пригоді – доводилося надавати хлопцям і першу медичну допомогу, і лікувати їх, і консультувати. Якщо взяти кількісно – то людей, кому допомагав, значно більше, аніж тварин», – пригадує.
ТрО і напруга на кордоні
Початок війни застав його вдома, на Волині. Якраз мав їхати у чергове відрядження за кордон. Але зателефонував роботодавцю і сказав: «Мене не чекайте, я залишаюся в Україні».«Пам’ятаєте – в перші місяці війни всі чекали наступу з Білорусі на Волинь. Тож наше добровольче формування територіальної громади (підпорядковувалося 54-му батальйону ТрО), де я виконував обов’язки командира відділення, моніторило ситуацію у прикордонних районах, опікувалося будівництвом фортифікацій, стежило за порядком. Мої батьки, до речі, живуть на кордоні з Білоруссю – і там навесні 22-го стояли колони техніки. Переживав, звісно, було тривожно… На щастя, звідти ворог не ризикнув наступати».
Чому 93-тя
За сумісництвом також вів заняття з тактичної медицини, і таким чином готував себе до служби в бойових підрозділах ЗСУ – з часом вже стало зрозуміло, що загрози Волині немає, більше потрібен не в тилу, а на фронті. Спершу, щоправда, я вирішив йти служити в державну прикордонну службу, повний пакет документів був готовий, пройшов навіть психологічні тести. Але потім став вагатися, і в підсумку обрав службу в ЗСУ, підписавши контракт із славнозвісною бригадою «Холодний Яр». Про що жодного разу не пошкодував.Читати ще: «Хочеться відпочити, зібратися з думками й повернутися до реабілітації діток», – бойовий медик зі сталевої сотки
Мене одразу спрямували в батальйон безпілотних систем Black Raven. Спершу – санінструктором, потім став бойовим медиком, а після проходження пришвидшених курсів отримав відповідний ВОС і наразі – старший бойовий медик роти. У нашому баті, до речі, служить і мій молодший брат Андрій – пілот FPV: він долучився до бригади на кілька місяців раніше за мене.Бойове хрещення
Моє хрещення у бойові медики запам’ятається мені на все життя. Там і FPV полювали за нашим авто і, на жаль, ми тоді евакуювали бійця, поранення якого були несумісні з життям. Звісно, страх був присутній. З часом і з досвідом це відчуття притуплюється, з одного боку, з іншого – маєш вже навички його контролювати. Але бувають ситуації, коли навіть над цим не замислюєшся.Раніше з моменту отримання повідомлення про необхідність евакуації до виїзду минало півтори-дві хвилини. Зараз ще відводять певний час, щоб мавіком прозондувати шлях евакуації на предмет ждунів, чистоти неба. Але коли ситуація невідкладна, одразу сідаємо і їдемо. І дорогою молимося, щоб усе склалося. Як от недавно – питання життя і смерті бійця залежало від якихось хвилин. Дякувати Богу – встигли.
Читати ще: «Війна не лишає часу на емоції»: лікар з Ківерців понад два роки рятував бійців на фронті
Зараз, у зв’язку з ускладненням логістики, використовуємо зазвичай квадріки: під’їхати на авто до позиції і залишитися непоміченим вкрай складно. Коли не на чергуванні – регулярно проводимо заняття з бійцями із такмеду, відпрацьовуємо на полігоні евакуацію: якщо алгоритм дій доведений до автоматизму, шанси зберегти життя нашим хлопцям значно зростають. Підтверджено практикою.Тур від Тура
50 грамів для релаксу? Ні, не моє. Відіспатися, наговоритися з рідними (дочці 11 років – скучаю, ясна річ) та близькими, поспілкуватися з побратимами, зустрітися з волонтерами і насипати їм наших потреб, поласувати смачненьким – так і відновлююся психологічно.Позивний я собі взяв тотожний моєму рідному селу – Тур. Чи мрію поїхати в тур? (сміється) Так, як все скінчиться, і неодмінно на нашу користь, – обов’язково. Полечу в Швецію, але вже не на роботу, а помилуватися природою – там фантастичні краєвиди. Але головне – щоб ми жили у вільній країні, де все – для людей. Щоб недаремними були наші втрати і робота, яку тут щоденно робимо.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
SpaceX почала протидіяти Шахедам на Starlink, – Флеш
Сьогодні 08:41
Сьогодні 08:41
«Якщо алгоритм дій доведений до автоматизму, шанси зберегти життя бійцям значно зростають», – бойовий медик з Волині на псевдо Тур
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12








Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.