«За життя пройшли екватор двічі»: як працюють дефектоскопісти на Волині
Фахівців, які відповідають за безпеку руху поїздів та життя пасажирів, на Волині щороку меншає. На початку 90-х років у Ковельському цеху «Укрзалізниці» працювало 25 дефектоскопістів, зараз їх – 11.
Відтік спеціалістів, які за допомогою спеціального візка виявляють дефекти у рейках та стрілкових переводах залізниць, продовжується й під час воєнного стану в Україні, розповів майстер дільниці з дефектоскопії Ковельського цеху діагностики АТ «Укрзалізниця» Микола Корень, пише Суспільне.
Читати ще: «Якщо ми хочемо якісну освіту, то маємо змінюватися ми»: волинянка – у топ-5 найкращих вчителів України
З його слів, частину людей мобілізували, інші виїхали за кордон. Тому, каже, якщо раніше деякі дільниці перевіряли раз в 10-12 днів, то нині – раз в півтора місяця. А це, за словами залізничника, може привести до зламу рейки.«Відповідаємо за безпеку людей та безпеку руху»
Нині дефектоскопісти перевіряють головну колію протяжністю 368-372 кілометри від села Вербка до міста Ковеля.
«Ультразвук подає наявність дефекту в рейку. Тут навушники, які подають одразу звуковий сигнал, якщо в рейці щось є, ретельно починаємо перевіряти. Це може бути тертя з металом, пробуксовки. Це важливо, бо ми відповідаємо за безпеку людей та безпеку руху», – говорить оператор дефектоскопічного візка Микола Пташенчук.
Чоловік на роботі з 8 до 20 години. Зізнається: це його другий дім.
«В нас робота така, що грають не сантиметри, а міліметри, – каже Микола Пташенчук. – Якщо взяти нашу планету по екватору, то ми пройшли за життя вже двічі».Робота за будь-якої погоди
Як розповів старший оператор дефектоскопічного візка Руслан Мазур, у підпорядкуванні на перевірку багато напрямів не лише Волинської, а й Львівської області.
«Велику відстань займає. В будь-яку погоду роботу ми маємо працювати – дощ, сніг. Ми на флешку записуємо і мусимо пройти, – говорить Руслан Мазур. –Зараз я записав на флешку, приношу на розшифровку, де проглядають і розшифровують».Оператор дефектоскопічного візка Микола Пташенчук розповідає: при наявності дефекту в рейці повідомляють керівника робіт, який йде з ними. Також рейку маркують з двох сторін фарбою.
«Спеціалісти народжуються роками. І людина в цьому завжди «вариться». Хотілося б, щоб фінансово зацікавити людей, аби вони йшли на колію, обирали професію дефектоскопіста. Це відповідальна робота», – каже Микола Пташенчук.Колектив – віком 50+
Майстер дільниці з дефектоскопії Микола Корень на Ковельській дільниці працює з 1992 року. Чоловік продовжив династію: покійний тато і мама, дядько і тітка працювали на залізниці.
«Відбувся розвал Союзу, роботи ніде не було. На той час залізниця працювала, було цікаво. Далі я пішов навчатися, Чернівецький транспортний коледж закінчив. І у 2003 році я вже очолив колектив дефектоскопії Ковельської станції колії», – каже Микола Корень.З його слів, зараз у роботі використовують сучасні дефектоскопи з комп’ютерною реєстрацією. Оператор на комп’ютері розшифровує перевірку, яка була зроблена минулої доби. Говорить: професія оператора дефектоскопного візка – не тільки рідкісна, але й гостродефіцитна.
Читати ще: «Берегиня місцевих традицій»: вчителька з Волині мріє записати постановку про маловідомий весільний обряд «Відспівування сиру»
«Треба, щоб сюди молодь приходила. Але війна, молодь за кордон виїжджає, а є молодь, що воює. І в мене одного оператора дефектоскопного візка призвали, а зараз ще одного. Це небезпечний фактор, який потрібно вирішувати на вищому рівні. Тому що за 5-6 років в мене цеху не буде. Тому що всі передпенсійного віку уже»,– наголошує майстер дільниці.
Микола Корень додає: з допомогою партнерів залізниця працює і буде працювати, але мріє, щоб війна закінчилася.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Відтік спеціалістів, які за допомогою спеціального візка виявляють дефекти у рейках та стрілкових переводах залізниць, продовжується й під час воєнного стану в Україні, розповів майстер дільниці з дефектоскопії Ковельського цеху діагностики АТ «Укрзалізниця» Микола Корень, пише Суспільне.
Читати ще: «Якщо ми хочемо якісну освіту, то маємо змінюватися ми»: волинянка – у топ-5 найкращих вчителів України
З його слів, частину людей мобілізували, інші виїхали за кордон. Тому, каже, якщо раніше деякі дільниці перевіряли раз в 10-12 днів, то нині – раз в півтора місяця. А це, за словами залізничника, може привести до зламу рейки.«Відповідаємо за безпеку людей та безпеку руху»
Нині дефектоскопісти перевіряють головну колію протяжністю 368-372 кілометри від села Вербка до міста Ковеля.
«Ультразвук подає наявність дефекту в рейку. Тут навушники, які подають одразу звуковий сигнал, якщо в рейці щось є, ретельно починаємо перевіряти. Це може бути тертя з металом, пробуксовки. Це важливо, бо ми відповідаємо за безпеку людей та безпеку руху», – говорить оператор дефектоскопічного візка Микола Пташенчук.
Чоловік на роботі з 8 до 20 години. Зізнається: це його другий дім.
«В нас робота така, що грають не сантиметри, а міліметри, – каже Микола Пташенчук. – Якщо взяти нашу планету по екватору, то ми пройшли за життя вже двічі».Робота за будь-якої погоди
Як розповів старший оператор дефектоскопічного візка Руслан Мазур, у підпорядкуванні на перевірку багато напрямів не лише Волинської, а й Львівської області.
«Велику відстань займає. В будь-яку погоду роботу ми маємо працювати – дощ, сніг. Ми на флешку записуємо і мусимо пройти, – говорить Руслан Мазур. –Зараз я записав на флешку, приношу на розшифровку, де проглядають і розшифровують».Оператор дефектоскопічного візка Микола Пташенчук розповідає: при наявності дефекту в рейці повідомляють керівника робіт, який йде з ними. Також рейку маркують з двох сторін фарбою.
«Спеціалісти народжуються роками. І людина в цьому завжди «вариться». Хотілося б, щоб фінансово зацікавити людей, аби вони йшли на колію, обирали професію дефектоскопіста. Це відповідальна робота», – каже Микола Пташенчук.Колектив – віком 50+
Майстер дільниці з дефектоскопії Микола Корень на Ковельській дільниці працює з 1992 року. Чоловік продовжив династію: покійний тато і мама, дядько і тітка працювали на залізниці.
«Відбувся розвал Союзу, роботи ніде не було. На той час залізниця працювала, було цікаво. Далі я пішов навчатися, Чернівецький транспортний коледж закінчив. І у 2003 році я вже очолив колектив дефектоскопії Ковельської станції колії», – каже Микола Корень.З його слів, зараз у роботі використовують сучасні дефектоскопи з комп’ютерною реєстрацією. Оператор на комп’ютері розшифровує перевірку, яка була зроблена минулої доби. Говорить: професія оператора дефектоскопного візка – не тільки рідкісна, але й гостродефіцитна.
Читати ще: «Берегиня місцевих традицій»: вчителька з Волині мріє записати постановку про маловідомий весільний обряд «Відспівування сиру»
«Треба, щоб сюди молодь приходила. Але війна, молодь за кордон виїжджає, а є молодь, що воює. І в мене одного оператора дефектоскопного візка призвали, а зараз ще одного. Це небезпечний фактор, який потрібно вирішувати на вищому рівні. Тому що за 5-6 років в мене цеху не буде. Тому що всі передпенсійного віку уже»,– наголошує майстер дільниці.
Микола Корень додає: з допомогою партнерів залізниця працює і буде працювати, але мріє, щоб війна закінчилася.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Швеція заради України зупинить допомогу п'яти країнам
Сьогодні 22:02
Сьогодні 22:02
Зупинилося серце військового з Волині Романа Завадського
Сьогодні 21:06
Сьогодні 21:06
На одному з перехресть у Луцьку змінили схему руху
Сьогодні 20:27
Сьогодні 20:27
Графіки вимкнення електроенергії на Волині 6 грудня
Сьогодні 19:49
Сьогодні 19:49
У Нововолинську попрощались із Захисником Олегом Головенком
Сьогодні 18:50
Сьогодні 18:50






Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.