В Україні більшість працівників довіряють своїм роботодавцям, але не готові радити їх іншим
Працівники в Україні здебільшого довіряють колегам і керівництву, однак не завжди готові рекомендувати свого роботодавця іншим людям.
Про це свідчать дані дослідження Gradus, яке є у розпорядженні Укрінформу.
Один із висновків: індекс лояльності співробітників (eNPS) в Україні від’ємний, при цьому його рівень суттєво відрізняється залежно від регіону. Лише 26% опитаних працівників є
«промоутерами» й готові порадити свою компанію як хороше місце роботи. Натомість 41% є «детракторами», тобто, скоріше не стануть цього робити. Ще 33% займають нейтральну позицію. У результаті eNPS (різниця між часткою промоутерів і детракторів) становить мінус 15%.
Читати ще: З якими психічними розладами зверталися українці до лікарів до та під час вторгнення РФ
«Цей показник є доволі суперечливим на тлі того, що всередині команд, які працюють в Україні, загалом зберігається довіра: колегам довіряють 58% опитаних, а керівництву компаній – 56%. Тобто низьку лояльність до компаній частково врівноважує саме сильна внутрішня підтримка в командах, а не задоволеність компанією як роботодавцем загалом», – йдеться у звіті.
Щодо ментального здоров’я, то лише 16% опитаних працівників мають доступ до психологічної підтримки в компанії, тоді як 58% повідомляють про її відсутність. Ще 26% навіть не знають, чи існує така можливість. При цьому кожен п’ятий (20%) не почувається психологічно безпечно на робочому місці, тобто не може відкрито говорити про свій стан, не ризикуючи мати негативні наслідки.
«Разом ці цифри складаються в одну картину: там, де немає ні підтримки, ні відчуття безпеки, тему ментального здоров’я просто не порушують, і замовчування перетворюється на окрему проблему, яка існує паралельно зі стресом та вигоранням, тобто не є їхнім прямим наслідком», – наголошують дослідники.
І це, за їхніми висновками, – один із чинників, які негативно впливають на готовність рекомендувати свою компанію як хороше місце роботи. Адже в умовах війни ментальне благополуччя стає для українців дедалі більш чутливою й важливою складовою робочого життя.
«Уявлення ж про «ідеальну» організацію» лишається доволі прагматичним: на першому місці – гідна винагорода (63%), а вже потім – гнучка модель роботи (37%) і позитивне та гнучке середовище (35%)", – підсумовують автори дослідження.
Дослідження проведено компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку компанії. Цільова аудиторія – чоловіки та жінки віком 18 – 60 років, які працюють повний або неповний робочий день та мешкають у містах з населенням понад 50 тис. осіб (крім тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій). Розмір вибірки – 1200 респондентів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це свідчать дані дослідження Gradus, яке є у розпорядженні Укрінформу.
Один із висновків: індекс лояльності співробітників (eNPS) в Україні від’ємний, при цьому його рівень суттєво відрізняється залежно від регіону. Лише 26% опитаних працівників є
«промоутерами» й готові порадити свою компанію як хороше місце роботи. Натомість 41% є «детракторами», тобто, скоріше не стануть цього робити. Ще 33% займають нейтральну позицію. У результаті eNPS (різниця між часткою промоутерів і детракторів) становить мінус 15%.
Читати ще: З якими психічними розладами зверталися українці до лікарів до та під час вторгнення РФ
«Цей показник є доволі суперечливим на тлі того, що всередині команд, які працюють в Україні, загалом зберігається довіра: колегам довіряють 58% опитаних, а керівництву компаній – 56%. Тобто низьку лояльність до компаній частково врівноважує саме сильна внутрішня підтримка в командах, а не задоволеність компанією як роботодавцем загалом», – йдеться у звіті.
Щодо ментального здоров’я, то лише 16% опитаних працівників мають доступ до психологічної підтримки в компанії, тоді як 58% повідомляють про її відсутність. Ще 26% навіть не знають, чи існує така можливість. При цьому кожен п’ятий (20%) не почувається психологічно безпечно на робочому місці, тобто не може відкрито говорити про свій стан, не ризикуючи мати негативні наслідки.
«Разом ці цифри складаються в одну картину: там, де немає ні підтримки, ні відчуття безпеки, тему ментального здоров’я просто не порушують, і замовчування перетворюється на окрему проблему, яка існує паралельно зі стресом та вигоранням, тобто не є їхнім прямим наслідком», – наголошують дослідники.
І це, за їхніми висновками, – один із чинників, які негативно впливають на готовність рекомендувати свою компанію як хороше місце роботи. Адже в умовах війни ментальне благополуччя стає для українців дедалі більш чутливою й важливою складовою робочого життя.
«Уявлення ж про «ідеальну» організацію» лишається доволі прагматичним: на першому місці – гідна винагорода (63%), а вже потім – гнучка модель роботи (37%) і позитивне та гнучке середовище (35%)", – підсумовують автори дослідження.
Дослідження проведено компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку компанії. Цільова аудиторія – чоловіки та жінки віком 18 – 60 років, які працюють повний або неповний робочий день та мешкають у містах з населенням понад 50 тис. осіб (крім тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій). Розмір вибірки – 1200 респондентів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Закарпатті жінка за 20 тисяч доларів продала немовля
Сьогодні 19:51
Сьогодні 19:51
Серед них – двоє військових: СБУ затримали ще чотирьох учасників сутичок з ТЦК у Львові
Сьогодні 17:52
Сьогодні 17:52
«Світлої звістки кожній родині»: на Волині Ірина Констанкевич зустрілася з рідними безвісти зниклих воїнів
Сьогодні 17:35
Сьогодні 17:35
На Волині попрощалися із Героєм Владиславом Яблонським
Сьогодні 17:18
Сьогодні 17:18




Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.