120 тис. грн штрафів: як на Волині борються з паліями сухої рослинності
Спалювати сухостій заборонено. За це передбачено покарання – від штрафів до позбавлення волі. Цього року обіцяють карати ще жорсткіше.
Від початку року волинські вогнеборці зафіксували 349 пожеж в екосистемах. Окрім матеріальних збитків, є два випадки, коли через це загинули люди, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Це люди, які спалювали суху рослинність. Це дві жінки в Луцькому районі: одна – в Городищенській територіальній громаді, друга – в Олицькій селищній громаді. Вони спалювали суху рослинність. На них загорівся одяг. Вони отримали значну кількість опіків і померли в закладах охорони здоров’я», – розповів заступник керівника Головного управління ДСНС у Волинській області із запобігання надзвичайних ситуацій Костянтин Романчук.
Як зауважили представники ДСНС, гасіння таких пожеж – дуже затратна справа (і матеріально, і фінансово). Наприклад, на приборкання пожежі на 100 гектарах торфовищ у селі Ворокомле, що на Камінь-Каширщині, особовий склад вогнеборців потратив місяць часу й незліченну кількість паливо-мастильних матеріалів.
Інколи спалювання післяжнивних залишків на чиємусь полі завершується пожежею лісових масивів поруч. Збитки для природи від такого способу утилізації бур’янів напрочуд серйозні.
«Найбільша шкода завдається земельним ресурсам (тому що вигоряє верхній шар гумусу, який дуже тяжко відновлюється) та атмосферному повітрю, – наголосив керівник відділу державного екологічного нагляду Держекоінспекції у Волинській області Дмитро Ковальчук. – Найкращий спосіб утилізації – це компостування. На сьогодні людство нічого кращого за компостування не вигадало».
Читати ще: Урожай великий і смачний: школяр на Волині два роки переробляє відходи в органічне добриво
Держекоінспекція склала 108 протоколів про адміністративне правопорушення на 120 тисяч гривень. Найбільше порушень фіксують у Ковельському районі. У двох випадках відкрито кримінальні провадження.
Представник правоохоронних органів зазначив, що за пожежі в екосистемах передбачено навіть позбавлення волі. На Волині таких прецедентів поки що не було. Найчастіше до паліїв застосовують штрафні санкції.
«Штрафи високі. Вони прив’язані до неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: для громадян – 180-360 неоподатковуваних мінімумів, для посадових осіб – 900-1260», – поінформував керівник відділу охорони публічного порядку ГУНП у Волинській області Сергій Грицюк.
Із 349 зафіксованих підпалів до відповідальності вдалося притягнути лише близько 49 винуватців. На сьогодні для фізичних осіб штраф становить від 3060 гривень до 6120 гривень. Для юридичних осіб – від 15 300 гривень до 21 000.На одному з дачних масивів у людей, які зараз активно збирають врожай, думки щодо спалювання сухої рослинної різні. Багато хто не бачить у спалюванні бадилля нічого загрозливого.
«А де бадилля дівати? Палити не можна. На плечах не винесеш. То куди його подіти?» – нарікає пенсіонерка Лариса.
«Якщо я спалю гілля в пічці чи на вулиці, то яка різниця? І всюди пишуть, що потрібно використовувати попіл. Де його брати? І що станеться, якщо я спалю гілля в закутку?» – говорить Василь Іванович.
Є й такі, хто кілька років поспіль відходи з городів лише компостує.
«Навіть гілочки можна порубати, поскладати і воно все перегниє. Це органіка. На сьогодні органіка – на першому місці», – зазначають Ніна і Тетяна.
Своєю чергою у ДСНС обіцяють і надалі проводити роз’яснювальну роботу, доносити людям те, що палити жнивні залишки, бадилля, листя не можна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Від початку року волинські вогнеборці зафіксували 349 пожеж в екосистемах. Окрім матеріальних збитків, є два випадки, коли через це загинули люди, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Це люди, які спалювали суху рослинність. Це дві жінки в Луцькому районі: одна – в Городищенській територіальній громаді, друга – в Олицькій селищній громаді. Вони спалювали суху рослинність. На них загорівся одяг. Вони отримали значну кількість опіків і померли в закладах охорони здоров’я», – розповів заступник керівника Головного управління ДСНС у Волинській області із запобігання надзвичайних ситуацій Костянтин Романчук.
Як зауважили представники ДСНС, гасіння таких пожеж – дуже затратна справа (і матеріально, і фінансово). Наприклад, на приборкання пожежі на 100 гектарах торфовищ у селі Ворокомле, що на Камінь-Каширщині, особовий склад вогнеборців потратив місяць часу й незліченну кількість паливо-мастильних матеріалів.
Інколи спалювання післяжнивних залишків на чиємусь полі завершується пожежею лісових масивів поруч. Збитки для природи від такого способу утилізації бур’янів напрочуд серйозні.
«Найбільша шкода завдається земельним ресурсам (тому що вигоряє верхній шар гумусу, який дуже тяжко відновлюється) та атмосферному повітрю, – наголосив керівник відділу державного екологічного нагляду Держекоінспекції у Волинській області Дмитро Ковальчук. – Найкращий спосіб утилізації – це компостування. На сьогодні людство нічого кращого за компостування не вигадало».
Читати ще: Урожай великий і смачний: школяр на Волині два роки переробляє відходи в органічне добриво
Держекоінспекція склала 108 протоколів про адміністративне правопорушення на 120 тисяч гривень. Найбільше порушень фіксують у Ковельському районі. У двох випадках відкрито кримінальні провадження.
Представник правоохоронних органів зазначив, що за пожежі в екосистемах передбачено навіть позбавлення волі. На Волині таких прецедентів поки що не було. Найчастіше до паліїв застосовують штрафні санкції.
«Штрафи високі. Вони прив’язані до неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: для громадян – 180-360 неоподатковуваних мінімумів, для посадових осіб – 900-1260», – поінформував керівник відділу охорони публічного порядку ГУНП у Волинській області Сергій Грицюк.
Із 349 зафіксованих підпалів до відповідальності вдалося притягнути лише близько 49 винуватців. На сьогодні для фізичних осіб штраф становить від 3060 гривень до 6120 гривень. Для юридичних осіб – від 15 300 гривень до 21 000.На одному з дачних масивів у людей, які зараз активно збирають врожай, думки щодо спалювання сухої рослинної різні. Багато хто не бачить у спалюванні бадилля нічого загрозливого.
«А де бадилля дівати? Палити не можна. На плечах не винесеш. То куди його подіти?» – нарікає пенсіонерка Лариса.
«Якщо я спалю гілля в пічці чи на вулиці, то яка різниця? І всюди пишуть, що потрібно використовувати попіл. Де його брати? І що станеться, якщо я спалю гілля в закутку?» – говорить Василь Іванович.
Є й такі, хто кілька років поспіль відходи з городів лише компостує.
«Навіть гілочки можна порубати, поскладати і воно все перегниє. Це органіка. На сьогодні органіка – на першому місці», – зазначають Ніна і Тетяна.
Своєю чергою у ДСНС обіцяють і надалі проводити роз’яснювальну роботу, доносити людям те, що палити жнивні залишки, бадилля, листя не можна.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Майже 1500 гранатометів: скільки зброї вилучили на блокпостах від початку повномасштабної війни
Сьогодні 17:48
Сьогодні 17:48
На Волині поховали загиблого Захисника Володимира Стародубця
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32
На війні загинули двоє військових із волинської бригади
Сьогодні 16:58
Сьогодні 16:58
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 16:10
Сьогодні 16:10
8 основних проблем, які розв’язує ЕКЗ
Сьогодні 15:53
Сьогодні 15:53
Ще одна країна хоче урізати виплати біженцям з України
Сьогодні 15:36
Сьогодні 15:36
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.